ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.11.2015 Справа № 905/2300/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.
у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Державного підприємства «Підприємство західної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97)», м. Макіївка, Донецька область
про стягнення заборгованості за договором №б/н від 27.04.2011. у розмірі 17225,75грн
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №3052-К-О від 21.07.2015р.
від відповідача: не з'явився
Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ДП «Підприємство західної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97)», м. Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за договором №б/н від 27.04.2011р. у розмірі 17225,75грн. (13926,96грн. - заборгованість за кредитом; 1529,22грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1518,89грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 250,68грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом).
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах норм ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України і полягають в тому, що 27.04.2011р. відповідачем було підписано і подано до ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» заяву про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитку печатки, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 27.04.2011р., та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було відкрито поточний рахунок №26005060364156 та встановлено кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг". Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом, відсотками та комісіями, також за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, відповідачу нарахована пеня.
В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на дату розгляду справи ДП «Підприємство західної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97)»зареєстровано за адресою: 86121, Донецька область, м. Макіївка, вул. Тореза, буд.62А.
У відповідності до листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 17.02.2015р. № 32-34/2-55 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, у зв'язку з чим ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки, їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив.
27.04.2011р. відповідачем, ДП «Підприємство західної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97)», м. Макіївка, Донецька область (клієнт) була підписана заява про відкриття поточного рахунку та картка із зразками підписів і відбитка печатки з метою відкриття в ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» (банк) поточного рахунку №26005060364156. Згідно цієї заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вищезазначених умов та правил надання банківських послуг.
Дослідивши Заяву відповідача від 27.04.2011р. Умови та правила надання банківських послуг, ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 27.04.2011р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, кредитний договір між сторонами у даній справі складається із заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки та Умов і правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним.
Приписами п. 3.2.1.1.1 передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнту (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
За умовами п. 3.2.1.1.3 кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного у повідомленні.
Пункт 3.2.1.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.2.1.1.8 Умов).
Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.
За змістом п. 3.2.1.2.2 Умов та правил клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.2.1.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, 3.2.1.4.11.
Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.2, п. 3.2.1.4.1.3 Умов).
Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8; відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п. 3.2.1.4.3 Умов).
Згідно з п. 3.2.1.4.4 умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.
За приписами п. 3.2.1.4.5 умов та правил клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода оплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату визначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.
Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 07.09.2015р. за №08.7.0.0.0/150907132136 про розмір встановлених кредитних лімітів встановлено наступне: 27-04-2011 року - розмір ліміту 1000,00 грн.; 23-05-2011 року - розмір ліміту 50000,00 грн.; 04-02-2013 року - розмір ліміту 62500,00 грн.; 01-03-2014 року - розмір ліміту 62500,00 грн.; 02-03-2014 року - розмір ліміту 60405,00 грн.; 20-06-2014 року - розмір ліміту 0,00 грн.; 23-06-2014 року- розмір ліміту 50000,00 грн.; 17-12-2014 року- розмір ліміту 45000,00 грн
Факт видачі кредиту підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позивачем надані банківські виписки, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.10.2015р., заборгованості за кредитом становить 13926,96грн., заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 06.02.2015р. по 03.09.2015р. становить 1529,22грн., заборгованості по комісії з 01.08.2015р. по 03.09.2015р. становить 250,88грн.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував. З урахуванням встановленого, суд вважає що вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 13926,96грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1529,22грн., заборгованості по комісії в розмірі 250,88грн. є обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами і розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1518,89грн., яка нарахована з 04.03.2015р. по 03.09.2015р. за порушення відповідачем строків повернення кредиту господарський суд вважає необхідним зазначити наступне:
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
У звязку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобовязань за договором, позивачем, на підставі п. 3.2.1.5.4 умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачені п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом відповідно витягу із «Умов та правил надання банківських послуг» стягнення пені за період з 04.03.2015р. по 03.09.2015р. у сумі 1518,89грн.
Відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
За приписами ст.1 наведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Листом від 27.10.2014 р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк.
05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14, за адміністративним позовом ТОВ «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 р. № 1053-р».
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Проте, Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.
Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.
Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Крім того, проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом, який на підставі ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.
Прийняття ж Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ДП «Підприємство західної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97)» станом на 03.11.2015р., є м. Макіївка, Донецька область.
Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право субєкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.
У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 04.03.2015р. по 03.09.2015р. є неправомірними, та, відповідно не підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору стягуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ до Державного підприємства «Підприємство західної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97)», м. Макіївка, Донецька область задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Підприємство західної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№97)», м. Макіївка, Донецька область (86121, Донецька область, м. Макіївка, вул. Тореза, буд. 62А, ЄДРПОУ 08679913) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 13926,96грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 1529,22грн., заборгованість по комісії в розмірі 250,68грн., судовий збір в розмірі 1110,60грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення підписаний 06.11.2015р.
Рішення набирає законної сили 18.11.2015р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя О.М. Сковородіна
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2015 |
Оприлюднено | 12.11.2015 |
Номер документу | 53272983 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.М. Сковородіна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні