Рішення

від 20.10.2015 по справі 905/1368/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.2015 Справа № 905/1368/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

у справі за позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» ОСОБА_2

до відповідача: ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інтертехніка», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором №08-П-10 від 14.10.2010р. у розмірі 102 108 597,37 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, за довіреністю №238/03 від 07.09.2015р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ПАТ «Брокбізнесбанк», в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «Интертехніка», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №08-П-10 від 14.10.2010р. у розмірі 102 108 597,37грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем ПАТ «Інтертехнікум» умов кредитного договору №08-П-10 від 14.10.2010р, договорів іпотеки і застави.

11.08.2015 року згідно автоматизованого розподілу судових справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Сковородіній О.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.08.2015 року порушено провадження у справі №905/1368/15.

В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 06.05.2015 року № 7-14-197 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганських областей, у т.ч. м. Донецьк, у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. №01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки, їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у судових засіданнях, у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу, істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд встановив:

14.10.2010р. між ПАТ В«БРОКБІЗНЕСБАНК» (позивач, далі - банк, кредитор) та ПАТ «Інтертехніка» (позичальник) було укладено Договір №8-П-10, за умовами якого банк в межах ліміту, на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання надає позичальнику кредит, на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. Кредитного договору).

За своєю правовою природою договір №8-П-10 від 14.10.2010р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Згідно предмету Кредитного договору, ОСОБА_5 надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти, на умовах визначених договором.

Відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику за його письмовим зверненням кредит у формі відкличної мультивалютної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі, який у всіх видах валют у перерахунку в гривню за курсом Національного Банку України на поточній день не може перевищувати 37 000 000,00 грн. Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані Банком у наступних валютах: гривня, долари США, євро. При цьому, максимальна сума заборгованості за кредитною лінією в доларах США становить не більше 817 000,00 доларів США, в євро не більше 913 000,00 євро.

Ліміт заборгованості за кредитною лінією, згідно цього договору, зменшується:

- до розміру 25 000 000,00 грн., починаючи з 01 вересня 2012 р.;

- до розміру 13 000 000,00 грн., починаючи з 01 жовтня 2012р. (п. 1.1.1 договору).

За взаємною згодою сторін були укладені додаткові угоди до Кредитного договору,

котрі внесли ряд змін до п.1.1.1 Договору, а саме: розширено перелік валюти в якій ОСОБА_5 надавав грошові кошти в рамках кредитної лінії, додаються російські рублі; максимальна сума заборгованості за кредитною лінією в російських рублях може становити не більше 130 000 000,00 російських рублів (в редакції додаткової угоди №1-22/04/11 від 22.05.2011р.); максимальна сума заборгованості за кредитною лінією в доларах США може становити не більше 1 100 000,00 доларів США, в євро - не більше 2 400 000,00 євро.

Ліміт заборгованості за кредитною лінією, згідно цього договору, зменшується:

- до розміру 25 000 000,00 грн., починаючи з 01 вересня 2013 р.;

- до розміру 13 000 000,00 грн., починаючи з 01 жовтня 2013р.; (в редакції додаткової угоди №01-31/08/12 від 31.08.2012р.); змінено розмір ліміту заборгованості, який на поточній день не може перевищувати 52 000 000,00 грн. Максимальна сума заборгованості за кредитною лінією в доларах США може становити не більше 500 000,00 доларів США, в євро - не більше 100 000,00 євро. Ліміт заборгованості зменшується відповідно до наведеного графіку додаткової угоди ( в редакції додаткової угоди №01-27/03/13 від 27.03.2013р.)

В п. 1.1.2. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №01-27/03/13 від 27 березня 2013р. до Кредитного договору) визначений строк користування (термін повернення) кредиту до 30 вересня 2014 року включно.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається Позичальнику на наступні цілі: 1) придбання товарно-матеріальних цінностей ( обсяг наданих кредитних коштів за цією ціллю може становити до 100 % від ліміту кредитної лінії), 2) оплата робіт, послуг ( обсяг наданих кредитних коштів за цією ціллю може становити до 20 % від ліміту кредитної лінії), 3) оплата векселів (обсяг наданих кредитних коштів за цією ціллю може становити до 10 % від ліміту кредитної лінії), 4) сплата платежів до бюджету та позабюджетних фондів, податків, заробітної платні та прирівняних до неї платежів (обсяг наданих кредитних коштів за цією ціллю може становити до 50 % від ліміту кредитної лінії), 5) придбання валюти для оплати товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників (обсяг наданих кредитних коштів за цією ціллю може становити до 100 % від ліміту кредитної лінії).

Факт надання кредиту Позичальнику підтверджується відповідними меморіальними ордерами, копії яких наявні в матеріалах справи ( арк. 111-138 ) та не спростований відповідачем.

Процентна ставка за користування ОСОБА_5 встановлена в таких розмірах: 20 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в гривні; 14 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в доларах США; 14 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в євро (п. 1.1.3. договору); 14 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в російських рублях (п. 1.1.3 в редакції додаткової угоди №1-22/04/11 від 22.04.2011р.).

Сторони внесли зміни до п.1.1.3 Кредитного договору змінивши процентну ставку за користування кредитом у розмірі 22 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в гривні. Сторони погоджуються, що у разі не погашення Позичальником ОСОБА_5 у строк, визначений п.1.1.2. цього Договору та /або визначений графіком зменшення ліміту заборгованості, визначеному в п.1.1.1 цього Договору, починаючи з наступного календарного дня за датою, вказаною у п.1.1.2. цього Договору та/або визначеною графіком, нарахування процентів за ОСОБА_5 здійснюється за фіксованою процентною ставкою у розмірі: 27 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в гривні; 19 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в доларах США; 19 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в євро; 19 процентів річних за кредитними ресурсами, наданими в російських рублях. ( п.1.1.3 в редакції додаткової угоди №1-31/08/12 від 31.08.2012р.).

Кредитор нараховує проценти в межах терміну користування ОСОБА_5, за фактичними залишками кредитної заборгованості позичальника перед кредитором. При розрахунку процентів враховується день надання ОСОБА_5 і не враховується день повернення ОСОБА_5 ( п.2.6. Кредитного договору).

Відсотки за користування ОСОБА_5 нараховуються Банком 16 числа кожного місяця за період з 1 по 15 число поточного місяця, в останній робочий день поточного місяця за період, з 16 числа поточного місяця до останнього календарного дня звітного місяця та вдень та вдень остаточного повернення кредиту ( 2.7 Кредитного договору).

Відсотки нараховані 16 числа місяця та відсотки, нараховані в останній робочий день місяця, сплачуються позичальником на протязі 10 робочих днів з дати їх нарахування, відсотки, нараховані Банком в день остаточного повернення ОСОБА_5, сплачуються Позичальником в день нарахування з будь-якого поточного рахунку Позичальника не забороненим законодавством України шляхом на рахунок, відкритий Банком в Донецькій філії АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» (2.8. Кредитного договору).

27.08.2012р. сторони дійшли згоди щодо підписання додаткової угоди №01-27/08/12 та викласти п.п.2.7, 2.8 Кредитного договору у наступній редакції: Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється окремо у кожній валюті ОСОБА_5 щомісяця, при цьому:

а) Починаючи з 27 серпня 2012 року нарахування процентів за користування ОСОБА_5 здійснює за період з 16 серпня 2012 року по передостанній робочий день, включно, поточного місяця;

б) в подальшому, проценти нараховуються за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день, включно, поточного місяця;

в) при повному погашенні ОСОБА_5 ( у тому числі достроковому) - з останнього робочого дня попереднього місяця, до дня погашення ( не включно).

В місяцях, на які припадає останній день податкового кварталу, проценти нараховуються по останній день такого місяця включно.

Відсотки сплачуються Позичальником на протязі 10 робочих днів з дати їх нарахування, відсотки, нараховані Банком в день остаточного повернення кредиту, сплачуються Позичальником в день нарахування з будь-якого поточного рахунку Позичальника не забороненим законодавством України шляхом на рахунок, відкритий Банком в Донецькому головному регіональному відділенні АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», код Банку 300249.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору, моментом надання ОСОБА_5 вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки визначені в заяві ПАТ «Інтертехніка».

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі та у строки обумовлені в кредитному договорі надав кредитні кошти у користування відповідачу, що підтверджується меморіальними ордерами, наданими Позивачем.

Пунктом 2.4 визначено, що повернення ОСОБА_5 здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий Банком Позичальнику в строк зазначений в п.п. 1.1.1.,1.2. договору.

Моментом повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Банку суми кредиту, процентів, комісій, неустойки, визначених Договором (п.2.9. Кредитного договору).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивач доводить, а позичальник не спростовував, що наявною є заборгованість позичальника по сплаті кредиту у розмірі 33 266 290,43 грн., 232 999,70 дол.США, 51 000,00 євро та заборгованість за відсотками у розмірі 11 239 644,34 грн., 57 026,56 дол.США, 12 298,68 євро відповідно.

Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу, у зв'язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у розмірі 33 266 290,43 грн., 232 999,70 дол.США, 51 000,00 євро, заборгованості за відсотками у розмірі 11 239 644,34 грн., 57 026,56 дол.США, 12 298,68 євро, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також нарахована заборгованість по несплаченій комісії у розмірі 8 500,00 грн., за період з 28.02.2014р. по 02.06.2015р.

За обслуговування ОСОБА_5 лінії Позичальник сплачує Банку комісію, яка нараховується у перший робочий день кожного місяця за поточний місяць, у розмірі 500,00грн., без ПДВ. Зазначена комісія підлягає сплаті Позичальником у національній валюті України щомісячно в період дії цього договору на протязі 5 робочих днів, починаючи з дня, наступного за днем нарахування вказаної комісії ( п.2.3. Кредитного договору).

Таким чином, вимоги щодо сплати заборгованості за комісією в розмірі 8 500,00 грн. за період з 28.02.2014р. по 02.06.2015р. підлягають задоволенню.

З метою забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат: між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «Інтертехнікум» 14.10.2010р., було укладено Договори застави №41 від 14.10.2010р., №42 від 14.10.2010р., №18 від 31.03.2011р., та Іпотечні договори №12 від 27.03.2013р., та №13 від 27.03.2013р.

У відповідності до п. 7.1. Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за ОСОБА_5 та/або строків сплати процентів за користування ОСОБА_5 та/або комісій ОСОБА_5 має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем також нарахована та вимагається до стягнення пеня за прострочення сплати кредиту за період з 01.11.2013р., по 02.06.2015р., у розмірі 12 819 091,65 грн., 71 138,32 дол.США, 15 571,07 євро; пеню за прострочення сплати відсотків за період з 18.03.2014р., по 02.06.2015р. у розмірі 2 761 076,86 грн., 9 017,57 дол.США, 1 920,45 євро.

Щодо заявлених вимог про стягнення пені у розмірі 71 138,32 дол.США, 15 571,07 євро; пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі, 9 017,57 дол.США, 1 920,45 євро, суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України). Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України В«Про систему валютного регулювання і валютного контролюВ» від 19 лютого 1993 року №15-93. Проте, зі змісту ст. 5 Декрету використовувати іноземну валюту як засіб платежу на території України можливо за наявністю відповідної ліцензії. Доказів наявності відповідної ліцензії Позивача суду не надано.

Крім зазначеного, згідно ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» ).

Таким чином, розмір пені встановлений сторонами спірних відношень та законодавчо визначений максимальний розмір пені пов'язані із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. При вирішенні зазначеного питання суд, в порядку ст. 82 ГПК України, застосовує висновки Верховний суд України, викладені у постанові по справі №3-29гс15 від 01.04.2015р.

Як свідчить розрахунок пені, доданий до матеріалів справи, позивач, здійснив нарахування пені без застосування курсу іноземної валюти до національної, що складався в кожний з днів прострочення зобов'язання, що порушує принцип, визначений Верховним судом України в постанові від 01.04.2015 року.

За таких обставин суд відмовляє в задоволені вимог про стягнення пені в іноземній валюті в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження №1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014р. №1053-р». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на дату винесення рішення дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. однак вона не скасована і не визнана незаконною.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Одночасно, проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції (з 15.04.2014р.)

Разом з цим, пеня за прострочення сплати кредиту в період з 01.11.2013р. по 14.04.2014р. в сумі 141 379.78грн., а також пеня за прострочення сплати відсотків в період з 18.03.2014р. по 14.04.2014р. в сумі 19 023.63грн., є такою, що підлягає стягненню.

Позивачем також нараховано до стягнення відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченим кредитом в розмірі 874 028,98 грн., в дол.США - 7 621,96 дол.США, в євро - 1 668,33 євро, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами ( 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченими відсотками в розмірі ( по відсоткам ) у грн. - 188 255,24 грн., у дол.США - 966,17 дол.США; у євро - 205,76 євро, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по комісії) у грн. - 145,89 грн.; індекс інфляції простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 17 734 963,87 грн, сума індексу інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 4 310 993,43 грн., індекс інфляції простроченої заборгованості по несплаченій комісії - 3 265,08 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченим кредитом в розмірі 874 028,98 грн., в дол.США - 7 621,96 дол.США, в євро - 1 668,33 євро, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами ( 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченими відсотками в розмірі ( по відсоткам ) у грн. - 188 255,24 грн., у дол.США (по відсоткам) - 966,17 дол.США; у євро - 205,76 євро, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по комісії) у грн. - 145,89 грн., підлягають задоволенню.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Самостійно здійснивши розрахунок сум індексу інфляції у відповідності до п.3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф, за порушення п.4.2.5. кредитного договору - 598 000,00 грн.; за порушення п.4.2.6. кредитного договору - 31 200,00 грн.; за порушення п.4.2.10. кредитного договору - 26 000,00 грн.; за порушення п.4.2.13. кредитного договору - 26 000,00 грн..

У відповідності до п.7.3 Кредитного договору банк має право нарахувати Позичальнику неустойку в розмірі 0,01 відсотків від ліміту кредитної лінії у разі невиконання чи неналежного виконання п.п.4.2.6, 4.2.7. Договору за кожний факт порушення.

Банк має право нарахувати Позичальнику неустойку у розмірі 0,05 відсотків у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.п.4.2.4, 4.2.5, 4.2.8.-4.2.13 Договору за кожний факт порушення.

П.7.4. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №01-31/08/12 від 31.08.2012р.) - ОСОБА_5 має право нарахувати Позичальнику неустойку у розмірі 0,05 відсотків від ліміту кредитної лінії у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.п.4.2.5, 4.2.8.-4.2.13 цього Договору за кожний факт порушення. Банк має право нарахувати Позичальнику неустойку у розмірі 0,02 відсотків від ліміту кредитної лінії у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником п.4.2.4 цього Договору за кожний факт порушення.

Що стосується нарахування штрафів за п.п.4.2.5.,4.2.6.,4.2.10.,4.2.13. Кредитного договору, базою для розрахунку суми штрафних санкцій Позивачем взятий, в розмірі 52 000 000,00 грн., як встановлений ліміт кредитної лінії на певну дату порушень.

Разом з цим, з умов кредитного договору та додатків до нього (зокрема, додаткова угода №1-02/12/13 від 02.12.2013р.), що вбачається ліміт заборгованості за кредитною лінією у визначений період є іншим (меншим), тому, вказаний розрахунок не приймається як обгрунтований.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Як зазначалось вище, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" запроваджено антитерористичну операцію на території України, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено місто Донецьк відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014р. № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015 року № 27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» призупинило приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

Таким чином, наразі територія міста Донецька, де здійснює свою діяльність відповідач, є неконтрольованою органами державної влади України, де заборонено усі види фінансових операцій, встановлено особливий порядок переміщення, не здійснюється приймання та пересилання поштових відправлень, що ускладнює можливість надання позивачу зазначених в кредитному договорі документів.

Приймаючи до уваги вищезазначене, а також те, що розмір штрафу надмірно великий у порівнянні зі збитками кредитора, що даний випадок є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, суд визнав за необхідне зменшити розмір штрафів, нарахованих за порушення п.п.4.2.5,4.2.6,4.2.10,4.2.13 Кредитного договору до 3 100 грн . (по 100 грн. за кожне порушення).

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення умов договорів застави та іпотеки, а саме: Штраф за порушення п.2.1.4 Договору застави №41 від 14.10.2010р. - 2 600 000,00грн.,; штраф за порушення п.2.1.4 Договору застави №42 від 14.10.2010р. - 2 600 000,00грн.; штраф за порушення п.2.1.6 Договору застави №18 від 31.03.2011р. - 2 600 000,00грн.; штраф за порушення п.5.1. Іпотечного договору №12 від 27.03.2013р. - 260 000,00грн; штраф за порушення п.5.1. Іпотечного договору №13 від 27.03.2013р. - 260 000,00грн ( відсутність договору страхування).

П. 2.1.4 Договору застави №41 від 14.10.2010р., п.2.1.4. Договору застави №42 від 14.10.2010р., п.2.1.6 Договору застави №18 від 31.03.2011р. передбачають, що на період фактичної дії цього Договору застрахувати за свій рахунок Предмета застави на його повну вартість, але не менше за ту, що визначена в п.1.6. цього Договору, на користь Заставодержателя, в акредитованій у Заставодержателя страховій компанії. За невиконання чи неналежне виконання даного пункту Договору Заставодержателя має право вимагати від Заставодавця сплати штрафу у розмірі 5% від суми одержаного ОСОБА_5.

П. 5.1. Іпотечного договору №12 від 27.03.2013р. та п.5.1. Іпотечного договору №13 від 27.03.2013р. визначають те, що за невиконання чи неналежне виконання умов щодо страхування Предмета іпотеки, Іпотекодержатель має право вимагати від Іпотекодавця сплати штрафу у розмірі 0,5% від суми одержаного ОСОБА_5, але не менше 500грн.

Враховуючи вищевикладену позицію суду в даній справі, суд аналогічно вбачає за можливе зменшити суму штрафів та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 500 грн. (по 100 грн. за кожне порушення).

Позивач надав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на рахунках, що належать відповідачу та накласти арешт на все майно, у межах розміру суми позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказане клопотання засноване лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом. Оскільки позовні вимоги по цій справі пов'язані зі стягненням коштів, відсутній зв'язок між заходом до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і предметом позовної вимоги. Крім того, позивачем не визначено, на які саме банківські рахунки та майно відповідача має накладатись арешт, що унеможливлює вжиття таких заходів.

Відтак, клопотання щодо забезпечення позову в даній справі шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленим.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.129 Конституції України, ст.ст. 525,526,534,549-552,611,612,629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,229-234,345-346 Господарського кодексу України, ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України В«Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , ст.ст.1,4,22,33,34,43,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» ОСОБА_2 до відповідача: ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інтертехніка», м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №08-П-10 від 14.10.2010р. у розмірі 102 108 597,37грн.- задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інтертехніка», м. Донецьк, на користь Позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» ОСОБА_2 заборгованість по кредиту у розмірі 33 266 290,43 грн., 232 999,70 дол.США, 51 000,00 євро, заборгованість за відсотками у розмірі 11 239 644,34 грн., 57 026,56 дол.США, 12 298,68 євро, заборгованість за комісією в розмірі 8 500,00 грн.; пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 141 379,78 грн., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 19 023,63грн; відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченим кредитом в розмірі 874 028,98 грн., в дол.США - 7 621,96 дол.США, в євро - 1 668,33 євро, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами ( 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченими відсотками в розмірі ( по відсоткам ) у грн. - 188 255,24 грн., у дол. США (по відсоткам) - 966,17 дол. США; у євро - 205,76 євро, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (заборгованість по комісії) у грн. - 145,89 грн., індекс інфляції простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 17 734 963,87 грн, сума індексу інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 4 310 993,43 грн., індекс інфляції простроченої заборгованості по несплаченій комісії - 3 265,08 грн.; штрафи, згідно Кредитного договору у розмірі 3100 грн.; штрафи, на загальну суму 500 грн. 00 коп., а саме: штраф, згідно п.2.1.4 Договору застави №41 від 14.10.2010р. у розмірі 100 грн. 00коп.; штраф, згідно п.2.1.4 Договору застави №42 від 14.10.2010р. у розмірі 100 грн. 00коп.; штраф, згідно п.2.1.6 Договору застави №18 від 31.03.2011р. у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф згідно п.5.1. Іпотечного договору №12 від 27.03.2013р. у розмірі 100 грн. 00коп.; штраф згідно п.5.1. Іпотечного договору №13 від 27.03.2013р. у розмірі 100грн. 00 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Інтертехніка», м. Донецьк, на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 54 137,66 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення підписаний 26.10.2015р.

Рішення набирає законної сили 05.11.2015р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна