Рішення

від 04.11.2015 по справі 905/1722/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.11.2015 Справа № 905/1722/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

При секретарі судового засідання Сватіковій Д.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1, м. Одеса

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані», м.Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Група компаній В«Юмекс ІнвестВ» , м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 1337961,72 грн. та звернення стягнення на предмет застави

Представники сторін

від позивача: не з'явились

від відповідача 1: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача 2: не з'явились

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство В«ФінростбанкВ» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ В«ФінростбанкВ» ОСОБА_1, м. Одеса звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Інтех КомпаніВ» , м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Група компаній В«Юмекс ІнвестВ» , м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1337961,72 грн. та звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем1 умов кредитного договору №141 від 07.02.2013р.

Ухвалою від 31.08.2015р. господарського суду Донецької області порушено провадження по справі №905/1722/15.

Відповідно до листа позивача від 10.09.2015р., що надійшов до канцелярії суду 16.09.2015р., позивач конкретизував позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача1 заборгованість у розмірі 1337961,72 грн., яка складається з простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 1100000,00грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 237961,72грн. та звернути стягнення на користь позивача на предмет застави за договором застави товарів в обороті/біологічних активів від 15.02.2013р., а саме на товари в обороті - дріт сталевий зварювальний марки СВ-08ХМ діам. 2,00 мм, в кількості 143,679 тон, місцезнаходження яких м.Донецьк, вул. Молодогвардійців, 3-В, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«Група компаній В«Юмекс ІнвестВ» , м. Донецьк шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною реалізації, визначеною державним виконавцем за ринковими цінами, що діятимуть на день визначення вартості майна за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства В«ФінростбанкВ» за кредитним договором № 141 від 07.02.2013р. у розмірі 1337961,72 грн., яка складається з простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 1100000,00грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 237961,72грн. Суд приймає до уваги лист позивача.

Відповідачем1 наданий відзив на позовну заяву № 271 від 13.10.2015р., в якому відповідач 1 проти позову заперечує та зазначає, що позивач не довів факт видачі кредиту, оскільки не надав суду жодної заявки на видачу траншів по кредитній лінії, меморіальний ордер від 07.02.2013р. №TR.33269.135.161 не містить всіх реквізитів первинних документів і як наслідок є недійсним, виписки з особового рахунку не є первинними бухгалтерськими документами, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами, які фіксують факти здійснення між сторонами у цій справі господарських операцій з надання відповідачу 1 кредиту у відповідній сумі. Відповідач 1 наполягає, що не має можливості повноцінно здійснювати господарську діяльність на території АТО та своєчасно виконувати договірні зобов'язання. Крім того, відповідач 1 вважає, що у позивача не має прав вимагати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна, оскільки позивачем до матеріалів справи не надано суду витягу про реєстрацію звернення стягнення в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

13.10.2015 року на адресу суду від відповідача1 надійшло клопотання № 272 від 13.10.2015р. про витребування документів від позивача, в якому відповідач1 просив витребувати у позивача копію кредитної справи, Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахункових-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором №141 від 07.02.2013р. для доручення їх до матеріалів справи, а також зобов'язати позивача надати у судове засідання оригінал кредитної справи для огляду.

Від позивача 27.10.2015р. надійшли пояснення по суті спору від 22.10.2015р., в яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, та просить суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи. Заява позивача підлягає задоволенню, оскільки за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа розглядається за наявними у ній документами. Крім того, позивач зазначив, що реєстрація звернення стягнення на предмет застави в реєстрі обтяжень рухомого майна не здійснювалась, в зв'язку з чим просить суд залишити без розгляду позовну вимогу про звернення стягнення на предмет застави. Одночасно позивач у листі зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги.

04.11.2015р. на адресу суду від відповідача 1 надійшло клопотання №358 про призначення судової економічної експертизи.

Відповідач 2 в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За висновками суду відповідач2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача2 на теперішній час є: 83087, м.Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 44. Аналогічна адреса зазначена позивачем в позовній заяві.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» від 08.07.2015р. № 7-14-332 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, у зв'язку з чим ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Також, господарський суд Донецької області намагався направити телефонограми на номер відповідача 2, який вказаний у витягу з ЄДРЮФОП, але телефонограми прийняті не були, через відсутність зв'язку з абонентом.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача 2 про наявність порушеної справи та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався та продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача 1 було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача 1, господарський суд встановив, що 07 лютого 2013року між позивачем, Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (банк) та відповідачем 1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані», м. Донецьк (боржник) укладено кредитний договір № 141 (кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого на умовах визначених цим договором, банк надає боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 1600000,00грн, строком користування з 07.02.2013р. по 07.02.2014р. зі сплатою 28% річних.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору надання траншів по кредиту за цим договором проводиться після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок боржника №26002003000271.980 в Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ36460407 або оплати з позичкового рахунку боржника №20622003000141.980 в філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 36460407 розрахункових документів боржника в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

Боржник повертає кредит в термін до 07.02.2014р. (п. 3.2 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за фактичні дні користування кредитними коштами по методу В«факт/фактВ» згідно з затвердженими Національним Банком України В«Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків УкраїниВ» : в останній робочий день першого місяця надання кредиту за період з дня виникнення заборгованості по останній календарний день першого місяця користування кредитом; починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з першого по останній календарний день кожного місяця) від фактичної суми заборгованості за кредитом; в день повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі проценти нараховуються за період з першого календарного дня місяця по день, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.3.4 кредитного договору).

У пункті 3.5 кредитного договору сторони визначили, що боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 8-го числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а у випадку повного дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок № 20688003000141.980 в Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 36460407. За період у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту, указаного в п. 1.1 цього договору. День надходження коштів для остаточного погашення кредиту в розрахунок процентів не враховується.

При несплаті процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором, заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів (п.3.6 кредитного договору).

Строк дії цього договору встановлюється від дня його підписання та до повного погашення боржником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором (п.9.10 кредитного договору).

Суд в ухвалах зобов'язував позивача надати оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви для огляду, проте зазначені вимоги суду залишені без виконання.

В матеріалах справи наявна копія кредитного договору №141 від 07.02.2013р. Відповідність зазначеної копії оригіналам підтверджена підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1

Відповідачем не спростовано належними доказами відповідність наданих до матеріалів справи копій документів оригіналам, у зв'язку з чим суд розглядає справу за поданими копіями та в межах доказів, які були надані сторонами.

За своєю правовою природою договір № 141 від 07 лютого 2013р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

В обґрунтування надання кредитних коштів відповідачу 1, позивачем до матеріалів справи наданий меморіальний ордер №TR.33269.135.161 від 07.02.2013р. за підписом головного економіста відділу активних операцій банку ОСОБА_3 та банківські виписки за підписом головного економіста відділу активних операцій банку ОСОБА_3 та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1

Як свідчать додані до матеріалів справи банківські виписки з позичкового рахунку №20622003000141.980, відкритого для обліку заборгованості за кредитним договором №141 від 07.02.2013р. на поточний рахунок відповідача 1 №26002003000271.980 07.02.2013р. перераховано кредитні кошти в сумі 1600000,00 грн. Проведення зазначеної операції підтверджено меморіальним ордером №TR.33269.135.161 від 07.02.2013р.

Згідно банківських виписок з рахунків №20622003000141.980, №20622993000141.980, №20688003000141.980, №20688993000141.980 відкритих для обліку заборгованості за кредитним договором, підписаних уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1, підпис якого скріплено печаткою банку, заборгованість за кредитом складає 1100000,00 грн., заборгованість за процентами складає 237961,72 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що надані позивачем до матеріалів справи меморіальний ордер та банківські виписки не є належними доказами у справі на підставі наступного.

За приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Приписами п. 5.4. Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Виходячи зі змісту ст. 8 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , особами, відповідальними за організацію та контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій є головний бухгалтер та керівник.

Як зазначалось вище, до матеріалів справи надані виписки з рахунків обліку, якими позивач підтверджує свої вимоги, підписані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АБ В«ФінростбанкВ» , який здійснює повноваження органів управління банку у відповідності до Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» .

З урахуванням вищевикладеного, суд приймає банківські виписки, як належні докази підтвердження видачі кредиту, а також наявності спірної заборгованості.

Позивач листом від 22.10.2015 року повідомив суд про те, що до позовної заяви надано належним чином завірена копія меморіального ордеру отриманого за допомогою програмного комплексу бухгалтерського обліку банку, розташованого на комп'ютерних засобах. Суд в ухвалі від 13.10.2015р. частково задовольнив клопотання відповідача1 про витребування доказів та витребував від позивача копію кредитної справи, однак за твердженням позивача кредитна документація залишилась на зберіганні у відділенні «ДРУ» АТ «Фінростбанк» розміщеного у м.Донецьк, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості надати копію кредитної справи до суду.

За висновками суду, відсутність у меморіальному ордері обов'язкових реквізитів та відсутність в матеріалах справи заявок відповідача 1 на видачу кредиту, акцептованих банком не спростовує факт перерахування кредитних коштів відповідачу 1.

Також матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем зобов'язань по частковому поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків нарахованих на суму отриманого кредиту та у розмірі, встановленому кредитним договором, протягом березня 2013 року - червня 2014 року

Таким чином, суд приймає вказані вище документи в їх сукупності, як докази надання кредитних коштів та вважає спростованими заперечення відповідача 1 щодо наявної заборгованості відповідача 1 перед позивачем за кредитним договором.

Посилання відповідача 1 на призупинення фінансових операцій на території АТО, запроваджене Постановою НБУ № 466 від 06.08.2014 року, як на підставу неможливості виконання зобов'язань, також не може бути прийнята судом до уваги, оскільки відповідно до п. 4 зазначеної постанови, банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування. Таким чином, призупинення діяльності структурних підрозділів банку на окремій території, не перешкоджає клієнтові здійснювати операції за власними рахунками, незалежно від того, що договір про банківський рахунок укладався за місцезнаходженням банківської філії (відділення), діяльність якої не здійснюється не території міста Донецьк. Таким чином, відповідач 1, не довів неможливість виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором через припинення фінансових операцій на території м. Донецька.

Заперечення відповідача 1 щодо неотримання письмових повідомлень від банку не приймається судом до уваги, оскільки строк повернення кредиту на момент подачі позову настав та правових підстав для направлення вимоги про дострокове повернення суми кредиту не має.

Судом також перевірена арифметична відповідність заявлених до стягнення суми боргу за кредитом та відсотками даними бухгалтерського обліку, умовам кредитного договору, та встановлена їх ідентичність та відповідність умовам.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем1 своїх грошових зобов'язань у порядку і строки, передбачені умовами кредитного договору №141 від 07.02.2013р., відповідач 1 не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі у розмірі 1100000,00грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 237961,72грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

15.02.2013р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 141 від 07.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Фінростбанк» (заставодержатель) та відповідачем 2, Товариством з обмеженою відповідальністю В«Група компаній В«Юмекс ІнвестВ» , м. Донецьк (заставодавець) укладений договір застави товарів в обороті/біологічних активів (договір застави).

У відповідності до цього договору заставодавець передає заставодержателю в заставу рухоме майно, яке є його власністю, а саме товари в обороті/біологічні активи згідно додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, а саме дріт сталевий зварювальний марки СВ-08ХМ діам. 2,00 мм, в кількості 143,679 тон, місцезнаходження яких м.Донецьк, вул.Молодогвардійців, 3-В, оціночна та заставна вартість 2507745,00грн.

Пунктом 1.4 договору застави передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи (але не обмежуючись ними) суму кредиту, суму процентів, пені, інші платежі, що встановлені умовами кредитного договору, відшкодування збитків, а також витрат на утримання, на звернення стягнення на предмет застави та витрати, пов'язані з його реалізацію.

За узгодженням сторін вартість предмета застави на момент укладання договору складає 2507745,00грн. (п. 1.5 договору застави)

Предмет застави залишається у володінні, користуванні і розпорядженні заставодавця та знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Молодогвардійців, 3 в (п. 1.6 договору застави).

Згідно з п. 1.7 договору застави вказано, що по даному договору заставодержатель має право у разі порушення боржником своїх зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем своїх зобов'язань за договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Відповідно до п.п. 2.2.7, 2.2.9 договору застави встановлено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (здійснити реалізацію предмета застави та/або набути право власності на нього або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет застави на власний розсуд) у разі невиконання/порушення боржником/заставодавцем будь-яких зобов'язань/умов за кредитним договором та/або в разі порушення справи про банкрутство боржника/заставодавця. Звернути стягнення на предмет застави незалежно від термінів виконання зобов'язань боржника за кредитним договором у випадках: порушення боржником будь-яких зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору; порушення заставодавцем правил про зміну предмета застави; пред'явлення до заставодавця третіми особами вимог про визнання за ними права власності або інших прав на предмет застави; якщо інша ніж заставодержатель особа набула права стягнення на предмет застави; вчинення заставодавцем або будь-якою іншою особою дій направлених на пошкодження предмета застави; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в кредитному договорі або в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору застави встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, якщо в момент настання строку виконання будь-якого зобовязання за Кредитним договором воно не буде виконано та у інших випадках передбачених цим договором.

Пунктом 4.3 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави проводиться на підставі рішення суду або в позасудовому порядку або в інший спосіб, встановлений чинним законодавством України, за вибором заставодержателя.

У випадку звернення стягнення на предмет застави, отримані кошти насамперед направляються на виплату витрат, понесених у зв'язку з вжиттям заставодержателя заходів щодо збереження предмета застави, витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, відшкодування збитків, заподіяних простроченням платежу, зверненням стягнення на предмет застави, потім на сплату пені, потім прострочених процентів за користування кредитом, простроченої заборгованості за кредитом, поточних процентів за користування кредитом, сума, що залишається направляється на погашення суми кредиту (п. 4.5 договору застави).

Копії правовстановлюючих документів на заставне майно наявні в матеріалах справи.

За своєю правовою природою договір б/н від 15.02.2013р. є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України В«Про заставуВ» , Законом України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» .

У відповідності до ст. 21 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

З огляду на приписи статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України «Про заставу», заставодавцем може виступати як сам боржник, так i третя особа (майновий поручитель). Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про заставуВ» реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціямиз аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Реєстрація застави рухомого майна здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Юридичне значення реєстрації застави рухомого майна полягає в тому, що заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (частина п'ята статті 18 Закону України "Про заставу"). Разом з тим, слід враховувати, що реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави (частина друга статті 16 Закону України "Про заставу"). Недотримання вимог нормативних актів щодо реєстрації застави не може бути підставою для визнання відповідного договору недійсним. У такому разі заставодержатель незареєстрованої застави позбавлений права вимагати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна, у тому числі й права звернення стягнення на це майно переважно перед іншими заставодержателями одного й того ж рухомого майна, зареєстрованого в реєстрі.

Суд в ухвалах вимагав від позивача надати до матеріалів справи засвідчену копію витягу з реєстру обтяжень рухомого майна щодо заставленого майна за підписом реєстратора на теперішній час; докази реєстрації звернення стягнення на предмет застави в реєстрі обтяжень рухомого майна, однак позивач ухвали суду не виконав. Таким чином, до матеріалів справи не надані ні докази реєстрації застави майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, ні докази реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави, однак суду не доведено що є інші зареєстровані заставодержателі заставленого майна, у зв'язку з чим підстав для відмови в задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на заставлено майно або залишення позовних вимог у цій частині без розгляду не має.

Позивач просить суд у резолютивній частині рішення вказати, що початкову ціну реалізації визначає державний виконавець за ринковими цінами, що діятимуть на день визначення вартості майна.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, суд вважає, що встановлення початкової ціни означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, тому суд вважає за потрібне встановити початкову ціну реалізації майна, яку сторони визначили в договорі застави в якості заставної.

На підставі вищевикладенного, та враховуючи факт невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, з урахуванням того, що в листі від 22.10.2015р. позивач одночасно просить суд залишити позовну вимогу про звернення стягнення на предмет застави без розгляду та підтримує заявлені позовні вимоги, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

06.10.2015 року на адресу суду від відповідача 1 надійшло клопотання про витребування документів від позивача, в якому відповідач 1 просив витребувати у позивача копію кредитної справи, Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахункових-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором №140 віл 04.02.2013р. для доручення їх до матеріалів справи. А також відповідач 1 просить зобов'язати банк надати у судове засідання оригінал кредитної справи для огляду.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно зі ст.38 ГПК України, сторона, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Проте, вона повинна навести обставини, що перешкоджають їх наданню та зазначити обставини, які можуть підтвердити ці докази. В порушення зазначеного відповідач 1 не надав суду доказів самостійного витребування зазначених документів у позивача, а також не визначив, яким чином внутрішні документи банку впливають правовідносини між позивачем та відповідачем1 та які обставини можуть бути підтвердженні цими документами, оскільки всі умови викладені у кредитному договорі, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи. Суд ухвалою від 13.10.2015р. частково задовольнив клопотання відповідача 1 про витребування доказів та зобов'язав позивача надати до матеріалів справи копію кредитної справи, однак позивач в своєму листі від 22.10.2015р. зазначив, що кредитна документація знаходиться у відділенні «ДРУ» АТ «Фінростбанк» за адресою: м.Донецьк, вул. Таманська, 18, що позбавляє позивача можливості виконати вимоги ухвали суду.

За думкою суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, тому суд не вважає за необхідне витребувати оригінал кредитної справи, а також Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахункових-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором №140 віл 04.02.2013р.

04.11.2015р. на адресу суду від відповідача 1 надійшло клопотання №358 від 04.11.2015р. про призначення судової економічної експертизи. Відповідач 1 вважає за необхідне поставити перед експертом питання, пов'язані із встановленням факту наявності заборгованості за кредитним договором, відповідності розрахунку його умовам, розміру застосованої відсоткової ставки та методу її нарахування; встановленням факту виконання сторонами зобов'язань за договором; відповідності внутрішнього відображення банком операцій з надання кредиту, нарахуванню та обліку відсотків.

Частиною першою статті 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідачем 1 не доведено необхідності у призначенні судової економічної експертизи у цій справі, оскільки наявні у справі докази не є суперечливими, власного контррозрахунку позовних вимог відповідач 1не надав, тому в задоволенні відповідного клопотання суд відмовляє.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача 1 в доход бюджету оскільки внаслідок його неправильних дій (неповернення кредиту та відсотків) виник спір.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1, м. Одеса до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Група компаній В«Юмекс ІнвестВ» , м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 1337961,72 грн. та звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані» м.Донецьк (83049, місто Донецьк, вул. Воїнська, буд. 16/А, код ЄДРПОУ 36460407) на користь Публічного акціонерного товариства В«ФІНРОСТБАНКВ» (65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) заборгованість за кредитом у розмірі 1100000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 237961,72 грн.

Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» (65104, Одеська область, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) на предмет застави за договором застави товарів в обороті/біологічних активів від 15.02.2013р., а саме на товари в обороті дріт сталевий зварювальний марки СВ-08ХМ діам. 2,00 мм, в кількості 143,679 тон, місцезнаходження яких м.Донецьк, вул. Молодогвардійців, 3-В, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«Група компаній В«Юмекс ІнвестВ» , м. Донецьк (83087, Донецька область, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 44, код ЄДРПОУ 37253774) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною реалізації 2507745,00грн. за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства В«ФінростбанкВ» за кредитним договором № 141 від 07.02.2013р. які складаються з простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 1100000,00грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 237961,72грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтех Компані» м. Донецьк (83049, місто Донецьк, вул.Воїнська, буд. 16/А, код ЄДРПОУ 36460407) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 26759,23 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення буде підписаний 09.11.2015р.

Суддя Г.Є. Курило

Повний текст рішення підписаний 09.11.2015р.