Рішення

від 28.10.2015 по справі 910/20409/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015Справа №910/20409/15

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросоя"

До Приватне підприємство "Артбудінвест"

Про стягнення 138 152,43 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Гавриш Г.О. - представник

Кноблог І.В. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгросоя" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватне підприємство "Артбудінвест" про стягнення 138 152,43 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/20409/15 та призначено розгляд справи на 30.09.2015.

В судове засідання 30.09.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 30.09.2015 представник відповідача не з?явився, вимоги ухвали суду від 10.08.2015 не виконав.

Ухвалою суду від 30.09.2015 відкладено розгляд справи на 28.10.2015.

В судове засідання 28.10.2015 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 28.10.2015 представник відповідача повторно не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не надав.

Суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 28.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2014 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем було укладено договір поставки № 22, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар в обумовлений в договорі строк другій стороні - покупцеві товару, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього грошову суму, на умовах обумовлених договором. Предметом поставки є макуха соєва.

Відповідно до п. 3.3 Договору місце поставки, кількість товару, ціна кожної партії поставки товару узгоджується сторонами на підставі:усної заявки покупця, або на підставі специфікації, або шляхом фактичної поставки товару та його прийняття покупцем.

Позивач зазначив, що згідно специфікації №1 від 13.11.2014 року на склад відповідача була поставлена макуха соєва у кількості 26,7 тонни на суму 165 540,00 грн. з ПДВ .

Поставка товару була оформлена видатковою накладною № 53 від 13.11.2014 року, рахунком № 49 від 13.11.2014 року, податковою накладною № 65 від 13.11.2014 року.

Згідно специфікації № 2 від 22.01.2015 року на склад відповідача була поставлена макуха соєва у кількості 30,01 тонни на суму 249 083,00 грн. з ПДВ.

Поставка товару була оформлена видатковою накладною № 5 від 22.01.2015 року, рахунком № 5 від 22.01.2015 року, податковою накладною №6 від 22.01.2015 року.

Позивач зазначає, що відповідачем сплачено лише частково суму в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 82 239,00 грн.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 82239,00 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 24 040,01 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 30 511,69 грн. та 3 % річних в розмірі 1 361,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 24 040,01 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 24 040,01 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 511, 69 грн. - збитків від інфляції та 1 361,73 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 Стягнути з Приватного підприємства "Артбудінвест" (03049, м. Київ, вул.. Богданівська, буд. 2, код 35489425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоя" (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Новопетрівка, вул. Дружби, буд. 100, код ЄДРПОУ 38302193) заборгованість в розмірі 82 239 (вісімдесят дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. пеню в розмірі 24 040 (двадцять чотири тисячі сорок) грн.. 01 коп., інфляційні втрати в розмірі 30 511 (тридцять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 1 361 (одна тисяча триста шістдесят одну) грн. 73 коп., судовий збір в розмірі 2 763 (дві тисячі сімсот шістдесят три) грн. 06 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко