cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2015Справа №910/24227/15
За позовомКомунального підприємства «Гарант» територіальної громади смт. Попільня доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» простягнення 38 037,60 грн. Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Сероветник О.А. від відповідача:не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство «Гарант» територіальної громади смт. Попільня (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» (надалі - «Товариство») про стягнення 38 037,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було частково оплачено вартість товару згідно договору №14/04/2015/2 від 14.04.2015 р., а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим позивач просить повернути на його користь суму попередньої оплати у розмірі 27 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 037,60 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язання з поставки товару.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.10.2015 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2015 р. розгляд справи було відкладено на 04.11.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.09.2015 р. про порушення провадження у справі відповідач отримав 22.09.2015 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103035373032, а відтак саме з цього моменту він був повідомлений про розгляд даної справи.
Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 21.10.2015 р. та 04.11.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14.05.2015 р. між Товариством (продавець) та Підприємством (покупець) було укладено договір про поставку товарів №14/04/2015/2 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити предмет поставки, зазначений в п. 1.2.
За змістом п. 3.1 Договору його ціна становить 90 000,00 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 4.1 Договору покупець здійснює 30% передоплату на розрахунковий рахунок продавця, що становить 27 000,00 грн., зх. Моменту підписання договору і виставлення рахунку-фактури протягом 3 банківських днів.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки товару складає протягом 30 календарних днів з моменту перерахування 30% передоплати вартості договору зазначеної в п. 4.1
На виконання умов Договору позивачем було перераховано суму попередньої оплати у розмірі 27 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №134 від 15.04.2015 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 27 000,00 грн.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи (платіжне доручення №134 від 15.04.2015 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача 30% вартості товару у розмірі 27 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.1 Договору визначено, що строк поставки товару складає протягом 30 календарних днів з моменту перерахування 30% передоплати вартості договору зазначеної в п. 4.1
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів поставки товару у визначений пунктом 5.1 Договору строк.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Претензією №1839 від 03.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути грошові кошти, сплачені в якості передоплати, у зв'язку з невиконання зобов'язання з поставки товару.
Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 27 000,00 грн., а строк його виконання настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 27 000,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 27 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 11 037,60 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язання з поставки товару у період з 16.05.2015 р. по 03.09.2015 р.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п. 7.3 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань продавцем при поставці товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення строків, за кожний робочий день прострочення від загальної вартості товару.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 037,60 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 27 000,00 грн. та пені у розмірі 11 037,60 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Гарант» територіальної громади смт. Попільня задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г, оф. 14; ідентифікаційний код 39455049) на користь Комунального підприємства «Гарант» територіальної громади смт. Попільня (13500, Житомирська обл., Попільнянський р-н, смт. Попільня, вул. Б. Хмельницького, 37-Б; ідентифікаційний код 36899630) заборгованість у розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 11 037 (одинадцять тисяч тридцять сім) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.11.2015 р.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2015 |
Оприлюднено | 12.11.2015 |
Номер документу | 53273452 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні