Рішення

від 03.11.2015 по справі 910/19354/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015Справа №910/19354/15

За позовомПублічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіт Продакшн" простягнення 1391203,98 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаРяба В.В. - представник; від відповідачаЦісар В.І. - керівник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіт Продакшн" заборгованості за кредитним договором № 161114К2 від 02.04.2014 у розмірі 1391203,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за кредитним договором №161114К2 від 02.04.2014, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1391203,98 грн., яка складається з: 990920,88 грн. заборгованості за кредитом (основного боргу), 44202,00 грн. заборгованості по процентами за користування кредитом, 2833,33 грн. заборгованості за комісією за управління кредитом, 142380,69 грн. пені за прострочення зобов'язань, 3 % річних у розмірі 7033,31 грн., 173833,77 грн. інфляційних втрат та 30000,00 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/19354/15 та призначено розгляд справи на 16.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, поданим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 28.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 за клопотанням позивача судом було продовжено строк розгляду спору у справі №910/19354/15 на 15 днів, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 15.10.2015.

В судовому засіданні 15.10.2015 оголошено перерву до 03.11.2015.

Представник позивача в судове засідання 03.11.2015 з'явився, надав суду пояснення по суті спору, в яких повідомив про часткове погашення відповідачем 21.08.2015 прострочених процентів у розмірі 11154,00 грн., які були зараховані банком в рахунок погашення заборгованості по простроченим процентам за квітень 2015 у розмірі 11061,20 грн. та часткове погашення процентів за травень 2015 у розмірі 92,80 грн., а крім цього відповідачем 08.10.2015 було сплачено прострочені проценти у розмірі 26946,00 грн., які були зараховані банком в рахунок погашення залишку заборгованості по простроченим процентам за травень 2015 у розмірі 18253,00 грн. та часткове погашення процентів за червень 2015 у розмірі 8693,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.2015 з'явився, відзиву на позов не надав, проти задоволення позову заперечив, надав суду клопотання про розстрочку погашення заборгованості, просив не нараховувати в подальшому та списати нараховану пеню за прострочку виконання зобов'язань, 3% річних та інфляційні втрати та не нараховувати штрафні санкції за використання іншого розрахункового рахунку, оскільки по умовам кредитного договору основний рахунок заблоковано. Вказане клопотання відповідача мотивовано скрутним матеріальним становищем підприємства - відповідача.

Частиною 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). (п.7.1.2 Постанови №9 від 17.10.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Зі змісту п.7.2 постанови №19 від 17.10.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За висновками суду, відповідачем в обґрунтування свого клопотання не надані докази, які б свідчили про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість відповідача належним чином виконати свої зобов'язання за договором.

За таких обставин, з огляду на фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення терміном до 12 місяців є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

З аналогічних підстав не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки. Стосовно зменшення розміру 3% річних та індексу інфляції суд відзначає, що у ст. 83 Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення судом розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому названа стаття не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних зі стягненням 3% річних і інфляційних втрат, які за своїм змістом не є неустойкою.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк" банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіт Продакшн" (позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір №161114К2 (договір) відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором (п.2.1), кредит надається позичальнику шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (п.2.2), з лімітом кредитної лінії у розмірі 1000000,00 грн. (п. 2.3.1), кінцевий термін погашення кредиту 01.04.2015 (п.2.4), кредит надається позичальнику на такі цілі: здійснення витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позичальника (в т.ч. сплата податків, заробітної плати, митних платежів тощо) та які не суперечать чинному законодавству України (п.2.5), у рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за кредитом, комісію за управління кредитом та інші комісії/плати за цим договором у розмірах та на умовах цього договору (п.2.6), тип процентної ставки за кредитом: фіксована (п.3.1.1), розмір процентної ставки за кредитом: 21,5 % річних (п.3.1.2), проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року (п. 3.1.4), розмір ставки комісії за управління кредитом 0,1 % від ліміту кредитної лінії (п.3.2.1.1), комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1. цього договору і закінчується датою повного виконання зобов'язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з п. 6.4 цього договору (п. 3.2.1.2), будь-який з платежів позичальника по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитом, здійснюється у валюті кредиту, а інші платежі за цим договором - у національній валюті України (п.6.1), сплата процентів за кредитом, комісії за управління (крім процентів та комісії за управління за останній календарний місяць користування кредитом) здійснюється позичальником з 1 до 7 числа кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа). Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом та комісія за управління за попередній місяць (п.п. 6.6, 6.7), позичальник зобов'язався здійснити погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення, якщо зокрема відбувся випадок, передбачений п.п. 5.10.2 - 5.10.14 цього договору (п.п.9.2.6, 9.2.6.3), у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань (п.10.2), за невиконання позичальником зобов'язання визначеного у п.п. 9.2.22 цього договору, позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 6000,00 грн. щоквартально за кожен факт порушення виконання зобов'язання. Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, зазначений в п.п. б п. 5.11 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції (п.10.4), за невиконання позичальником будь-яких зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов цього договору (зокрема, за ненадання позичальником довідок/документів в строк, визначений цим договором), позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 2000,00 грн. за кожен факт порушення виконання зобов'язання. Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, зазначений в п.п. б п. 5.11 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції (п.10.6).

Відповідно до виписки банку з рахунку відповідача №20625010131745, банком за період з 17.04.2014 по 30.04.2014 було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 998296,47 грн.

При цьому, сума кредиту сплачена позичальником склала 7375,59 грн.

За період з 02.04.2014 по 25.06.2015 (включно) банком було нараховано позичальнику до сплати 255679,79 грн., з яких останнім за цей же період було погашено 211477,79 грн.

За період з 02.04.2014 по 25.06.2015 (включно) банком було нараховано позичальнику до сплати комісію за управлінням кредиту у розмірі 14800,00 грн., з яких позичальником за цей же період було сплачено 11966,67 грн.

15.05.2015 банк звернувся до відповідача із повідомленням про погашення заборгованості за вих. №161/07/3384 від 15.04.2014 по кредитному договору №161114К2 від 02.04.2014, яку відповідач отримав 21.05.2015 та 28.05.2015 за двома адресами.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1391203,98 грн., яка складається з: 990920,88 грн. заборгованості за кредитом (основного боргу), 44202,00 грн. заборгованості по процентами за користування кредитом, 2833,33 грн. заборгованості за комісією за управління кредитом, 142380,69 грн. пені за прострочення зобов'язань, 3 % річних у розмірі 7033,31 грн., 173833,77 грн. інфляційних втрат та 30000,00 грн. штрафних санкцій.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до положень ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За приписами ст.1056 1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Належне виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку з рахунку відповідача.

Проте, як встановлено судом, відповідач умови договору належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість останнього за кредитом складає 990920,88 грн., а за комісією за управління кредитом 2833,33 грн.

Щодо заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом, то суд зазначає про те, що 21.08.2015 відповідачем було погашено прострочені проценти у розмірі 11154,00 грн., які були зараховані банком в рахунок погашення заборгованості по простроченим процентам за квітень 2015 у розмірі 11061,20 грн. та часткове погашення процентів за травень 2015 у розмірі 92,80 грн., а крім цього відповідачем 08.10.2015 було сплачено прострочені проценти у розмірі 26946,00 грн., які були зараховані банком в рахунок погашення залишку заборгованості по простроченим процентам за травень 2015 у розмірі 18253,00 грн. та часткове погашення процентів за червень 2015 у розмірі 8693,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яка заявлена позивачем до стягнення за період з 02.04.2014 по 25.06.2015 частково погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до Господарського суду міста Києва, провадження у справі № 910/19354/15 в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 38100,00 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 6102,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що наявність простроченої заборгованості відповідача за кредитним договором в розмірі 990920,88 грн., 2833,33 грн. зі сплати комісії за управління кредитом та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 6102,00 грн. перед позивачем належним чином доведена, документально підтверджена, відповідачем не спростована, у зв'язку з чим вказані позовні вимоги позивача до відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню частково, а провадження у справі № 910/19354/15 в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 38100,00 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 142380,69 грн. пені за прострочення зобов'язань, 3 % річних у розмірі 7033,31 грн., 173833,77 грн. інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони погодили, що у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань (п. 10.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по своєчасній оплаті кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за період з 02.04.2014 по 25.06.2015 включно, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 142380,69 грн., 3% річних у розмірі 7033,31 грн. та витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 173833,77 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який перевірено судом.

Крім цього, за порушення невиконання відповідачем зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов кредитного договору, банк просить стягнути з відповідача договірні санкції у розмірі 30000,00 грн.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що за невиконання позичальником зобов'язання визначеного у п.п. 9.2.22 цього договору, позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 6000,00 грн. щоквартально за кожен факт порушення виконання зобов'язання. Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, зазначений в п.п. б п. 5.11 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції (п.10.4 договору), за невиконання позичальником будь-яких зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов цього договору (зокрема, за ненадання позичальником довідок/документів в строк, визначений цим договором), позичальник сплачує банку штрафну санкцію у розмірі 2000,00 грн. за кожен факт порушення виконання зобов'язання. Штрафна санкція підлягає сплаті на рахунок, зазначений в п.п. б п. 5.11 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення банку про необхідність сплати такої штрафної санкції (п.10.6 договору).

Повідомлення банку про необхідність погашення заборгованості за вих. №161/07/3384 від 15.04.2014 по кредитному договору №161114К2 від 02.04.2014, зокрема сплати 30000,00 грн. штрафних санкцій відповідач отримав 21.05.2015 та 28.05.2015 за двома адресами відповідно.

Згідно розрахунку позивача за невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором нараховані такі штрафні санкції: штраф за порушення вимог п.п. 9.2.22. кредитного договору станом на 25.06.2015 (включно): "Щодо підтримання загальних щоквартальних грошових надходжень на рахунки, відкриті в АТ "Укрексімбанк" на рівні, не менше ніж 100%загальних грошових потоків позичальника" у розмірі 24000,00 грн., штраф за порушення вимог п.п. 9.2.23.1. кредитного договору станом на 25.06.2015 (включно): "Щодо виконання фінансових ковенантів, а саме ведення прибуткової діяльності (наявність операційного та чистого прибутку на кожну звітну дату) у розмірі 8000,00 грн., штраф за порушення вимог п.п. 9.2.27.5: "Надавати до банку у встановлені цим підпунктом строки такі документи: "Довідки про заборгованість позичальника за кредитними операціями, надані іншими банківськими установами" у розмірі 2000,00 грн., штраф за порушення вимог п.п. 9.2.27.7: "Надавати до банку у встановлені цим підпунктом строки такі документи: "Довідки про обсяги грошових надходжень на рахунки позичальника в інших банках (у розрізі валют), надані банками" у розмірі 2000,00 грн., штраф за порушення вимог п. 7.5. кредитного договору станом на 25.06.2015 (включно) "Щодо страхування майна" у розмірі 2000,00 грн., а всього на суму 38000,00 грн. При цьому, відповідачем було погашено штрафні санкції за період з 02.04.2014 по 25.06.2015 включно на загальну суму 8000,00 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, визначено частиною 2 ст.546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011.

Враховуючи те, що відповідач порушив свої зобов'язання по кредитному договору, то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача договірних санкцій у розмірі 30000,00 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який перевірено судом.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Враховуючи те, що відповідач частково сплатив суму заборгованості зі сплати процентів позивачу вже після звернення позивача з позовом до суду, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіт Продакшн" (01135, м.Київ, вул. Пестеля, будинок 11, ідентифікаційний код 33888825) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) заборгованість за кредитом в сумі 990920 (дев'ятсот дев'яносто тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 88 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 6102 (шість тисяч сто дві) грн. 00 коп., заборгованість за комісією за управління кредитом в сумі 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн. 33 коп., пеню за прострочення зобов'язань в розмірі 142380 (сто сорок дві тисячі триста вісімдесят) грн. 69 коп., 3% річних в сумі 7033 (сім тисяч тридцять три) грн. 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 173833 (сто сімдесят три тисячі вісімсот тридцять три) грн. 77 коп., 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. штрафних санкцій, а також судовий збір в сумі 27824 (двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 08 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В інший частині позову провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 09.11.2015

Суддя Ю.М. Смирнова