Рішення

від 03.11.2015 по справі 914/3465/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015р. Справа№ 914/3465/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», м. Обухів, Київська область

до відповідача: Приватного підприємства «Шостак», с. Заболотці, Бродівський район, Львівська область

про стягнення гривневої різниці договору в розмірі 5399, 70 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі М.Потикевич

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», м. Обухів, Київська область до Приватного підприємства «Шостак», с. Заболотці, Бродівський район, Львівська область про стягнення гривневої різниці договору в розмірі 5399, 70 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.10.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.2015р.

20.10.2015р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання 03.11.2015р. представник позивача з'явився, через службу діловодства господарського суду супровідним листом долучив довідку про стан заборгованості відповідача та витяг з інтернет-сторінки в підтвердження курсу гривні щодо долара США. Позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позов просить задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвал суду від 02.10.2015р. та 20.10.2015р. не виконав, відзиву на позов не подав. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовВ»язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобовВ»язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовВ»язку. Однією з підстав виникнення зобовВ»язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

21.06.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» в особі керівника регіонального структурного підрозділу ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності (позивач, за договором постачальник) та Приватним підприємством «Шостак», в особі директора ОСОБА_3, що діяв на підставі статуту (відповідач, за договором - покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 71-ЛВ.

Відповідно до умов п.1.1. договору, в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.1. договору, ціна договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.5 договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатках до договору, який є невід'ємною його частиною (п. 1.2. договору).

21.06.2014р. між ТзОВ «Спектр-Агро» та ПП «Шостак» було укладено додаток №1/СА000007999 до договору №71-ЛВ від 21.06.2014р., згідно якого сторони погодили найменування, кількість, вартість та строк поставки товару.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором та додатком №1/СА000007999 до договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 68851,87 грн., що підтверджується видатковою накладною №8963 від 23.05.2014р., підписаною та скріпленою печатками сторін (в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахувався за поставлений товар здійснивши оплати 22.05.2014р. на суму 20867, 81 грн. та 10.10.2014р. на суму 47984, 06 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.4. договору, у випадку, коли на дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду (у разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті) Коп /Кпост більше або дорівнює 1,01, то ціна товару підлягає уточненню без додаткового узгодження. У цьому випадку ціна договору, що вказується в рахунку підлягає розрахунку за наступною формулою:

Цоп = Цпост х (Коп /Кпост ), де

Цпост - ціна постачання, розрахована з врахуванням п.п, 2.1-2.3;

Коп - комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати та/або даті звернення до суду.

На вирахувану гривневу різницю ціни договору постачальник складає акт про нарахування гривневої різниці ціни договору та надсилає його на адресу покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі, якщо підписаний акт не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Покупець зобов'язується оплатити гривневу різницю ціни договору не пізніше п'яти банківських днів з дня надіслання акта на адресу покупця.

Якщо на дату проведення уточнення ціни товару значення комерційного курсу гривні менше за значення комерційного курсу, що застосовувався на дату, що передувала даті поставки, уточнення ціни товару, передбачене п. 2.4 договору не здійснюється.

Крім того, згідно п.2.4. договору сторони погодили, що комерційним курсом гривні до іноземної валюти слід вважати міжбанківський валютний курс продажу іноземної валюти до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет-сторінці (http://minfin.com.ua/currency/mb/). Вид та комерційний курс іноземної валюти вказується в додатках до договору.

У зв'язку зі зміною курсу гривні щодо долара та на підставі п. 2.4 договору, позивач здійснив нарахування гривневої різниці ціни договору в розмірі 5399,70 грн., про що склав акт нарахування гривневої різниці ціни договору №19727 від 03.11.2014р., який був надісланий на адресу відповідача 16.09.2015р. (докази надсилання в матеріалах справи).

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, нараховану позивачем гривневу різницю ціни договору, в передбачені договором строки не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 5399, 70 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

У відповідності до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Пунктом 2.4 договору сторонами погоджено одностороннє уточнення ціни товару без додаткового узгодження у випадку, коли на дату платежу за поставлений товар комерційний курс гривні до іноземної валюти на дату, що передує даті оплати, більший або дорівнює 1,01.

Відповідно до ст.189 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. Вільні ціни встановлюються на всі види продукції та визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін (ст. 190 ГК України).

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Правовою позицією Вищого господарського суду України встановлено, що сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни. Чинне законодавство не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості (Постанова Вищого господарського суду України від 24.05.2011р. по справі №07/152-10).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відтак, враховуючи законодавчі положення та умови п. 2.4 договору, суд, перевіривши здійснене позивачем нарахування гривневої різниці ціни договору, вважає позовну вимогу в розмірі 5399, 70 грн. обґрунтованою та такою що підлягає стягненню.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 533, 599, 629, 632 ЦК України, ст.ст. 189, 190, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 38, 49, 82, 84, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Шостак», Львівська область, Бродівський район, с. Заболотці, вул. Сагайдачного, буд. 2А (код ЄДРПОУ 35010489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро», Київська область, м. Обухів, вул. Будьонного, буд. 33 (код ЄДРПОУ 36348550) - 5399, 70 грн. - гривневої різниці договору та 1218, 00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 06.11.2015р.

Суддя Мороз Н.В.