Рішення

від 05.11.2015 по справі 923/1594/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 р. Справа № 923/1594/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний механічний завод", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБКО-АВТО", м.Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 280 271,49 грн. по сплаті орендної плати та компенсації комунальних послуг

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 230 від 08.10.2015р.;

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Київський дослідно-експериментальний механічний завод" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБКО-АВТО" про заборгованості в сумі 280 271,49 грн. по сплаті орендної плати та компенсації комунальних послуг, з яких: 246 992,57 грн. основного боргу, 31 681,21 грн. пені, 1 597,71 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 193, 1, 2,, 15, 49, 54, 55, 57, 66, 67, 69, 82 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 536, 611, 612, 624, п.1 ст.625,692 Цивільного кодексу України.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву № 216 від 04.09.2015р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача № 26004052614250 в АТ "ПриватБанк" у м.Києві, МФО 3206492 в межах 280 271,49 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.09.2015р. відмовлено ПАТ "Київський дослідно-експериментальний механічний завод" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.

13 жовтня 2015 року відповідач подав клопотання про проведення судової економічної експертизи, посилаючись на те, що відповідно до платіжних доручень вартість сплачених позивачем грошових коштів в якості орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг становить 3 177 164,04 грн., заборгованість, згідно з умовами договору оренди нежитлового приміщення від 10.10.2015р. № 270 - 147 387,58 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

10 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕБКО-АВТО" та Публічним акціонерним товариством "Київський дослідно-експериментальний механічний завод" укладено договір № 270 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір) та додаткові угоди: № 2 від 01.05.2013р. та № 3 від 02.02.2015р.

Пунктом 1.1 встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає на умовах оренди згідно Акту прийому-передачі нежитлове приміщення площею 1752,30 м 2 для розміщення автосервісу, яке знаходиться за адресою: м.Київ-80, вул.Фрунзе, 40, літера "Г", 1-2 поверх та літера "К", приміщення 1 (відповідно до плану-схеми - Додаток № 2 та Додаток № 3 до Договору), та належить орендодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності Серія МК № 010007826 від 13.11.2003р., зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за реєстровим № 5959-П від 30.01.2004р.. Орендар також бере в тимчасове користування у орендодавця обладнання, яке детально визначене в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.10.2012 року між орендарем та орендодавцем було підписано акт приймання-передачі вищевказаного приміщення.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір вступає в силу після підписання сторонами Договору, акту прийому-передачі приміщення та сплатою орендарем гарантійного внеску орендодавцеві на підтвердження зобов'язання за цим Договором і на забезпечення його виконання протягом 10 днів з дати підписання Договору шляхом безготівкового банківського переказу на підставі виставленого рахунку орендодавця платіж у вигляді завдатку в розмірі місячної орендної плати, визначеної п. 1.3 Договору, в розмірі 70845,49 грн. ПДВ (20%) - 14169,10 грн., разом 85014,59 грн. за останній місяць оренди нежилого приміщення з обладнанням. Якщо протягом 10 банківських днів гарантійний платіж не буде сплачений, Договір оренди вважається неукладеним. (п.2.2. Договору).

Строк оренди Сторони встановлюють по 31 серпня 2015р. включно. (п.2.1. Договору).

Орендна плата за вищезгадане приміщення з обладнанням включає в себе:

а) плату за користування приміщення з обладнання;

б) плату за користування земельною ділянкою. (п.1.2. Договору).

Орендна плата за нежилі приміщення площею 1752,30 м 2 з обладнанням становить 40,43 грн. в місяць за один квадратний метр. Загальна плата за оренду нежилих приміщень з обладнанням в місяць становить - 70845,49грн., ПДВ (20%) - 15169,10 грн., разом 85014,59 грн. (п.1.3. Договору).

Сторони погодили, що на період проведення орендарем ремонтних робіт в орендованих приміщеннях, їх фасаду (що окремо погоджується з орендарем шляхом надання кошторисів тощо), а саме за жовтень-грудень 2012 року включно орендна плата орендодавцем орендарю не нараховується.

Починаючи з січня 2013 року і по березень 2013 року включно, орендар сплачує орендодавцеві 77089,42 грн., ПДВ (20%) - 15417,88 грн., разом - 92507,30 грн. орендної плати за користування нежилими приміщеннями та обладнанням на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

За квітень - вересень 2013 року орендар зобов'язується платити орендодавцеві 88556,86 грн. грн., ПДВ (20%) - 17711,37 грн., разом 106268,23 грн. за користування нежилими приміщеннями та обладнанням на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Починаючи з жовтня 2013 року орендна плата здійснюється орендарем на загальних умовах, визначених п. 1.3. Договору. (п.1.4. Договору).

Розмір плати за водопостачання здійснюється орендарем згідно показників встановлених лічильників. Розрахунки плати за водопостачання проводяться орендодавцем та повідомляються орендарю заздалегідь до терміну зазначеному у п.4.1. цього Договору. (п.1.5. Договору).

Розмір плати за електроенергію визначається орендодавцем на підставі показників лічильних приладів і надається орендарю по рахункам заздалегідь до терміну вказаному у п.4.1. (п.1.6. Договору).

Розрахунки за опалення здійснюються орендарем на підставі розрахунків орендодавця в залежності від об'єму опалювальних приміщень. Ці розрахунки проводяться заздалегідь до терміну, вказаному у п. 4.1. цього Договору. (п.1.7. Договору).

Протягом дії Договору строки оплати виставлених позивачем рахунків по сплаті орендної плати систематично порушувались. Визнання відповідачем існуючої заборгованості перед позивачем протягом всього періоду дії Договору підтверджується неодноразовими листами відповідача щодо відстрочення оплати платежів (том I, а.с.37,38).

Станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті орендної плати та платі за комунальні послуги на загальну суму - 246 992,57 грн., в тому числі ПДВ згідно Договору, а саме:

- орендна плата за травень 2015 року - 59 107,07 грн. (рахунок № 511 від 05.05.2015р.);

- орендна плата за червень 2015 року - 87 716,41 грн. (рахунок № 628 від 02.06.2015р.);

- орендна плата за липень 2015 року - 87 716,41 грн. (рахунок-фактура № 749 від 01.07.2015р.);

- орендна плата та компенсація комунальних послуг за серпень 2015 року - 12 452,68 грн. (рахунок № 1028 від 31.08.2015р., рахунок № 931 від 25.08.2015р., рахунок № 879 від 03.08.2015р.) (I том, а.с. 23-34).

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України, ч.1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності в розмірі встановленому договором оренди.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення від 10.10.2012 року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони під час його дії мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається такими, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач своїми діями щодо не проведення розрахунків за орендну приміщень порушує як умови договору, так і норми Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов'язання по договору, що є результатом неотримання позивачем коштів на загальну суму 246 992,57 грн.

Відповідно до п.5.1. Договору у випадку несплати орендарем орендної плати у встановлені п. 4.1. цього договору терміни він зобов'язаний сплатити орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 31 681,21 грн. пені за період з 11.05.2015р. по 04.09.2015р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.

Доказів погашення заявлених до стягнення сум пені у розмірі 31 681,21 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення сум пені у розмірі 31 681,21 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, через несвоєчасне виконання зобов'язань, відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 1 591,71 грн. відповідно до розрахунку, у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення сум 3% річних у розмірі 1 591,71 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє клопотання відповідача щодо призначення судової економічної експертизи, оскільки її проведення є недоцільним. Відповідач в клопотанні посилається на те, що платіжними дорученнями вартість сплачених грошових коштів в якості орендної плати та компенсації вартості послуг становить 3 177 164,04 грн., а заборгованість відповідно до умов Договору оренди нежитлового приміщення від 10.10.2015р. № 270 - 47 387,58 грн.

Позивач заперечує проти проведення експертизи, стверджує, що Договір № 270 від 10.10.2015р. між сторонами не укладався, заборгованість заявлена на підставі Договору № 270 від 10.10.2012р. Твердження відповідача щодо суми заборгованості у розмірі 147 387,58 грн. та загальної суми сплачених ним коштів у розмірі 3 177 164,04 грн. не обґрунтовуються посиланнями на конкретні платіжні доручення з наведенням перерахованої суми, їх дати та номеру.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначених норм права та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБКО-АВТО" (73000, м.Херсон, Миколаївське шосе, 4-й км, код ЄДРПОУ 38390892, р/р 26006000625756 у ПУАО "ФИДОБАНК" у м.Києві, МФО 300175) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський дослідно-експериментальний механічний завод" (04080, м.Київ, вул. Кирилівська (колишня Фрунзе), 40, код ЄДРПОУ 19130857, п/р 26005014556144. Філія АТ "Укрексімбанк", МФО 380333) 246 992,57 грн. основного боргу, 31 681,21 грн. пені, 1 597,71 грн. 3% річних та 4 204,07 грн. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.11.2015р.

Суддя В.В.Литвинова