Рішення

від 09.11.2015 по справі 636/4766/15-ц

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636 / 4766 / 15-ц

2 / 636 / 2225 / 2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права на земельну частку (пай) та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, про визнання права на земельну частку (пай) та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просив суд, визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) розміром 6,23 умовних кадастрових гектари, яка належала ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2, виданого 16 травня 1996 року на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації від 23 квітня 1996 року №237, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку розміром 5,8517 га, кадастровий НОМЕР_3, розташовану на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданого 14 січня 2005 року на підставі розпорядження голови Чугуївської райдержадміністрації від 20 липня 2004 року за №317, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, після смерті якої залишилась спадщина, яка складається з земельної частки (паю). Спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 є її донька та мати Позивача ОСОБА_4. Після смерті своєї матері ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з: - земельної частки (паю) розміром 6,23 умовних кадастрових гектари, яку вона успадкувала після смерті своєї матері; земельної ділянки розміром 5,8517 га, кадастровий НОМЕР_3, розташованої на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця став її син ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину. Інших спадкоємців першої черги не має. Позивач звернувся до Чугуївської державної нотаріальної контори, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено, мотивуючи це тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, як між матір'ю та сином . На підставі чого Позивач змушений звернутись до суду щодо визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити (а.с. 23).

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надав заяву про слухання справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с.24).

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності не з'явившихся осіб за наявними доказами справи.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, після смерті якої залишилась спадщина, яка складається з земельної частки (паю) розміром 6,23 умовних кадастрових гектари.

Вказана земельна частка (пай) належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2, виданого 16 травня 1996 року на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації від 23 квітня 1996 року №237.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно частини 1 статті 529 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Таким чином, спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_3 є її донька та мати Позивача ОСОБА_4.

Згідно з статтею 548 Цивільного кодексу Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Після смерті своєї матері ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном на підставі п.1 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, так якпісля смерті спадкодавиці продовжувала користуватися речами, які залишились після смерті матері, в тому числі особистими побутовими речами померлої, крім того, в неї знаходився на зберіганні оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай). Протягом строку, передбаченого ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, не заявила про відмову від спадщини, але не оформила своїх спадкових прав на успадковане майно.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5, виданим 26 червня 2006 року, місце реєстрації - Мосьпанівська сільська рада Чугуївського району Харківської області (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з:

- земельної частки (паю) розміром 6,23 умовних кадастрових гектари, яку вона успадкувала після смерті своєї матері;

- земельної ділянки розміром 5,8517 га, кадастровий НОМЕР_3, розташованої на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Це підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданого 14 січня 2005 року на підставі розпорядження голови Чугуївської райдержадміністрації від 20 липня 2004 року №317 (а.с. 12).

Згідно статті 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, спадкоємцем першої черги після смерті спадкодавця став її син ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину, так як на момент смерті своєї матері ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав разом з нею, що підтверджується довідкою №208, виданою виконавчим комітетом Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області від 17.07.2015 року (а.с. 14). Крім того, Позивач не заявляв про відмову від спадщини.

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦКУ спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Інших спадкоємців першої черги не має.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, а кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідач по справі є онуком померлої, періодично доглядав за бабусею, на спадщину після її смерті не претендує.

На вимогу ст. 1297 ЦК України, Позивач звернувся до Чугуївської державної нотаріальної контори, проте у видачі свідоцтва Позивачу було відмовлено, мотивуючи це тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, як між матір'ю та сином.

На підставі чого Позивач змушений звернутись до суду щодо визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Той факт, що ОСОБА_4 була матір'ю ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_6 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_7 (а.с. 10) прізвище матері до реєстрації шлюбу значиться як «ОСОБА_3» (російською мовою).

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу НОМЕР_8 від 18 серпня 2015р. за актовим записом №221, прізвище матері Позивача після розірвання шлюбу значиться як ОСОБА_3 (а.с. 13).

Хоча у всіх інших документах спадкодавиці (правовстановлюючі документи; свідоцтво про смерть, яке було видано на підставі паспорту) її прізвище значиться саме ОСОБА_4.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Встановлення факту родинних відносин має для Позивача юридичне значення, так як це необхідне для оформлення та юридичного закріплення за мною права власності на спадкове майно, що належить йому за законом.

У зв'язку з тим, що Позивач, як спадкоємець за законом, не може належним чином оформити свої майнові права на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, він вимушений звернутися до суду.

Враховуючи викладене, керуючись відповідно до ст.ст. 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 1216, 1223, 1258, 1261, 1262, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 169, 209, 213, 214, 215, 223, 256 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, про визнання права на земельну частку (пай) та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 6,23 умовних кадастрових гектари, яка належала ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2, виданого 16 травня 1996 року на підставі рішення Чугуївської райдержадміністрації від 23 квітня 1996 року №237, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку розміром 5,8517 га, кадастровий НОМЕР_3, розташовану на території Мосьпанівської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданого 14 січня 2005 року на підставі розпорядження голови Чугуївської райдержадміністрації від 20 липня 2004 року за №317, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд, протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя -