Постанова

від 03.08.2011 по справі 2а/0470/4451/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4451/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 Василієвни при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк» зареєстроване як платник податків та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та має податковий борг, який виник в результаті несплати в установлені строки самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з земельного податку та донарахованих штрафних санкцій.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтривав та просив, з урахуванням уточнення позовних вимог, позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у сумі - 51 069, 27 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в розмірі 35 179, 90 гривень та сплатив їх. Вимогу суду щодо надання письмових заперечень не виконав. Уточнені позовні вимоги, представник відповідача не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці арештоване. В березні 2011 року були проведені торги по відчуженню нерухомого майна, власником якого стала інша юридична особа, тому на даний момент сплачувати земельний податок відмовляється.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Згідно статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

Як встановлено судом товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.09.2000 року та знаходиться на обліку, як платник податків, в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

25.01.2010 року ТОВ «Маяк» було подано до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська податковий розрахунок земельного податку. Згідно вказаного розрахунку платником податку нараховано суму земельного податку, що підлягає сплаті до державного бюджету за січень-листопад у розмірі 12 387, 26 гривні та за грудень 2010 року - 12 387, 29 гривень, а всього за 2010 рік у розмірі 148647,15 гривень.

17 листопада 2010 року працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було здійснено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати земельного податку ТОВ «Маяк». В ході перевірки було встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (чинного на момент виникнення правовідносин), та п.п 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення правовідносин), а саме: платником несвоєчасно сплачено земельний податок. За наслідками перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 23.11.2010 р. № 0005761503/0, яким застосована штрафна санкція у розмірі 480,26 гривень, №0005771503/0, яким застосована штрафна санкція у розмірі 1238,73 гривень, які були отримані представниками позивача того ж дня, а саме 23.11.2010 року. Дані податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку товариством не оскаржувались.

Відповідно до пп.6.2.3 «а» п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення правовідносин) у зв'язку з несплатою до бюджету податкового богу, позивачем виставлена податкова вимога №1/2331 від 02.12.2010 року, яка була отримана представником ТОВ «Маяк» 18.12.2010 року.

Відповідно до розрахунку суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб податковий борг відповідача складає 51 069, 27 гривень.

Даний податковий борг виник в результаті несплати в установлені строки самостійно задекларованих сум згідно розрахунку по земельному податку № 10001115 від 25.01.2010 р. по строкам сплати: 30.11.2010 року - 12387,26 гривень; 30.12.2010 року - 12387,29 гривень; 30.01.2011року - 12387, 26 гривень.

Згідно розрахунку по земельному податку № 11001031 від 25.01.2011 року по строкам сплати: 02.03.2011 року - 12 387,16 гривень; 30.03.2011року - 12 387,26 гривень; 30.04.2011 року - 12 387,26 гривень; 30.05.2011 року - 12 387, 26 гривень.

Також з 01.12.2010 року по 21.06.2011 року була розрахована пеня на загальну суму 1520,33 гривень, яка увійшла до суми заборгованості підприємства перед бюджетом.

Таким чином, станом на 23.06.2011 року по земельному податку з юридичних осіб по ТОВ „МАЯК" (код ЄДРПОУ 21936237), враховуючи часткову сплату, обліковується недоїмка на загальну суму 51 069, 27 гривень, у тому числі пеня 1 520,33 гривень, що підтверджується довідкою від 23.06.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та обліковою карткою платника податку.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (надалі - Податковий кодекс) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Пп. 16.1.1, п.16.1, ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення правовідносин) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Це ж саме встановлено і ст. 129 Податкового кодексу України де зазначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення правовідносин) визначено податковий борг (недоїмка), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.175, п.14.1, ст.14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідач користується земельною ділянкою на підставі рішення МВК № 1052 від 17.07.1997 року, рішення МВК № 455 від 29.07.1997 року, за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Шевченко, 12.

В ході судового розгляду, представник відповідача пояснив, що на зазначеній земельній ділянці були розміщенні об'єкти нерухомого майна відповідача. Належних документів щодо нерухомого майна, а також щодо його відчуження, передачі відповідачем третім особам до суду надано не було. У позивача також відсутня інформація про перехід права власності на об'єкти нерухомого майна і про припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535 - ХІІІ (чинного на момент виникнення правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статті 17, 27 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 - ХІІІ (чинного на момент виникнення правовідносин) встановлюють, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Стаття 285 Податкового кодексу встановлює, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Статтями 269, 270, 271 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є: землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ.

Правовою підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу є пп. 20.1.18, п. 20.1, ст. 20 Податкового кодексу де зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.28, п.20.1, ст.20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафи) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільовнх фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республжою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республжою Крим чи територіальною громадою мюта) або під державну (мюцеву) гарантию, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Статтями 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове зобов'язання в порядку визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення правовідносин) та Податковим кодексом України - узгоджене, належних доказів щодо припинення права користування земельною ділянкою не надав, суд вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 51 069, 27 гривень.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» (код ЄДРПОУ 21936237) на користь держави (р/р33215811700005, одержувач:ВДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24246786, банк одержувач: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 13050100) в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 51 069 (п'ятдесят одна тисяча шістдесят дев'ять) гривень 27 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08.07.2011 року.

Суддя ОСОБА_1