Постанова

від 09.11.2015 по справі 806/3223/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року Житомир справа № 806/3223/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Володарсько-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1455,91 грн.,

встановив:

Володарсько-Волинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1455,91 грн.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Дослідивши всі матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідач переведений на спрощену систему оподаткування, що підтверджується його заявою. У даній заяві відповідач самостійно обрав ставку єдиного податку - 20%.

Як свідчать матеріали справи, станом на 12.08.2015 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі1455,91 грн.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

Згідно із приписами статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПК України.

Відповідності до статті 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно приписів пункту 294.1 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Пунктом 295.2 статті 295 ПК України встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як свідчить розрахунок заборгованості, відповідач має податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 1455,91 грн.

Згідно із пунктом 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку із несплатою відповідачем єдиного податку, контролюючим органом винесено податкову вимогу від 15.01.2015 року №1-25, якою відповідачу нарахована заборгованість по єдиному податку. Вказана вимога направлена відповідачу (а.с. 7).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову, доказів оскарження податкової вимоги та доказів про сплату податкового боргу в розмірі 1455,91 грн. не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.

Керуючись статтями 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України в особі Володарсько-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ЄДРПОУ 39565923) заборгованість у сумі 1455 (одна тисяча чотириста п"ятдесят п"ять) грн. 91 (дев"яносто одна) коп.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Г. Попова