Постанова

від 01.12.2011 по справі 2а/1570/8557/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/8557/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року 11 год. 05 хв. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

судді Танцюри К.О.,

судді Соколенко О.М.,

за участю секретаря Таратунської О.В.,

Позивача ОСОБА_1,

представника Позивача ОСОБА_2,

представника Відповідачів ОСОБА_3,

третя особа ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південної митниці та Державної митної служби України за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Південної митниці та Державної митної служби України за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 16 серпня 2004р. позивач перебуває на держаній службі у Південній митниці. Протягом усього часу перебування на державній службі у митних органах обов'язки державного службовця виконував сумлінно, присягу не порушував, скарг на дії (бездіяльність) не надходило.

З 14.10.2011 року позивач знаходиться на лікуванні, у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.

20 жовтня 2011р., позивач від співробітника дізнався про те, що наказом Державної митної служби України № 2269-к від 14.10.2011р. припинено його перебування на державній службі в митних органах за порушення присяги держслужбовця.

З вищезазначеним наказом відділ кадрів та керівництво Південної митниці позивачу не повідомляли та не викликали, наказ для ознайомлення надано не було.

Позивач вважає, що наказ Державної митної служби України від 14.10.11р. № 2269-к в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням чинного законодавства, та підлягає скасуванню, оскільки службові обов'язки позивачем були виконані сумлінно, норми положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці були реалізовані ним у повному обсязі.

На думку позивача, без належних правових підстав було припинено його перебування на державній службі в митних органах.

Позивач пояснив, що при винесенні наказу Державної митної служби України від 14.10.2011р. № 2269-к було грубо порушено вимоги Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України», а саме: дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення було застосовано за відсутності позивача на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, оскільки з 14.10.2011р. позивач знаходиться на лікарняному.

Такі дії Державної митної служби України є також порушенням ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, згідно норм якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Таким чином, позивач вважає, що був незаконно звільнений з державної служби в митних органах України, його права порушено, в тому числі право на працю, відтак він звернувся з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів -у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилався на підстави, викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, наданих до суду раніше, відповідно до яких на підставі наказу Південної митниці від 06.10.2011 № 1017 (зі змінами) проведено службове розслідування, метою якого стало повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин проведення митних процедур стосовно товарів, які переміщувалися через митний кордон України в зоні діяльності митного поста "Одеса-порт" та направлялися на адресу одержувача ТОВ "Мідек" (код ЄДРПОУ 36878867).

В результаті службового розслідування було встановлено факти допущення позивачем порушень під час пропуску товарів через митний кордон України.

Так, 02.10.2011 на теплоході "Csav Jura" до пункту пропуску ДП "Одеський морський торговельний порт" надійшли контейнери №№ AMFU8832227, DRYU159491, у яких, відповідно до коносаментів №№ NGKKL1600, NGKKL1500 знаходився товар "Additional material" (з англійської - "додатковий матеріал").

04.10.2011 експедитором до м/п "Одеса-порт" надано наряд № 0432 на товар "вапно негашене", який надійшов на адресу ТОВ "Мідек", м. Запоріжжя. Після візування наряду згідно з обліковим номером м/'п "Одеса- порт" Південної митниці документи були надані експедитору для проходження подальшого оформлення.

Крім того, 04.10.2011 на теплоході "CGM Musset" до пункту пропуску ДП "Одеський морський торговельний порт" надійшли контейнери ECMU9322659, TGHU6384580, у яких, відповідно до коносаменту Л«ZBXW001321 знаходився товар "Additional material" (з англійської - "додатковий матеріал").

05.10.2011 експедитором до м/п "Одеса-порт" надано наряд № 0432 на товар "вапно негашене", який надійшов на адресу ТОВ "Мідек", м. Запоріжжя. Після візування наряду згідно з обліковим номером м/п "Одеса- порт" Південної митниці документи були надані експедитору для проходження подальшого оформлення.

06.10.2011 після надання експедитором документів, необхідних для здійснення митних процедур, товар у контейнерах №№ AMFU8832227, DRYU159491, ECMU9322659, TGHU6384580 був направлений до Запорізької митниці на адресу одержувача по документам контролю за доставкою ПП №№ 112000000/2011/903578, 112000000/2011/903576, 112000000/2011/903579 від 05.10.2011. Пропуск товару здійснено головним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці ОСОБА_1

Однак, 06.10.2011 за рішенням начальника Південної митниці здійснено переогляд зазначеного контейнеру, в результаті чого встановлено, що в контейнері фактично знаходиться товар "мішки поліпропіленові" у кількості 864 000 штук.

Комісією зі службового розслідування встановлено, що на підставі інформації, зазначеної в коносаментах, однозначна ідентифікація товарів, які фактично переміщувалися через митний кордон України, неможлива.

ОСОБА_1, яким здійснювалися митні процедури щодо вказаного товару, в порушення вимог нормативно-правових актів було обрано форму та обсяг митного контролю, не достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи в частині не здійснення належним чином перевірки товаросупровідних та митних документів.

Таким чином, комісією з проведення службового розслідування зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги пунктів 4.13 та 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 № 771, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.1999 № 42/3335, в частині не здійснення належним чином перевірки товаросупровідних та митних документів.

Представник відповідачів пояснив, що результати службового розслідування зафіксовано в ОСОБА_4 від 13.10.2011 №40/11-2011. До матеріалів розслідування долучено ОСОБА_4 про відмову від підписання акта службового розслідування або ознайомлення з актом службового розслідування від 14.10.2011, яким зафіксовано обставини відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з результатами службового розслідування.

За результатами зазначеного службового розслідування Південною митницею внесено до Держмитслужби України подання про припинення перебування на державній службі в митних органах України посадових осіб відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці, на підставі чого наказом Державної митної служби України від 14.10.2011 № 2269-к за порушення ОСОБА_5 державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" з 17.10.2011 припинено перебування на державній службі ОСОБА_1.

Відповідно до запису у трудовій книжці позивача, ним прийнято ОСОБА_5 державних службовців.

Таким чином, на думку відповідачів, встановлені у ході службового розслідування порушення вимог законодавства України, інших нормативно-правових актів з питань митної справи, свідчать про несумлінне виконання позивачем основних обов'язків державних службовців та своїх службових обов'язків, що є порушенням ОСОБА_5 державних службовців, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу" та, у відповідності до ст. 30 Закону України "Про державну службу", є самостійною підставою для припинення державної служби.

Представник третьої особи в судове засідання 29 листопада 2011 року з'явився, будь-яких пояснень у справі не надавав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба- це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

ОСОБА_1 з 2004 року проходив службу в Митних органах України, що згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, підпадає під визначення публічної служби, спори щодо проходження якої, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України відносяться до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Позивач прийняв ОСОБА_5 державного службовця 16.08.2004 року (ОСОБА_2 1 а.с. 102).

Згідно наказу Державної митної служби України № 2269-к від 14.10.2011 року за порушення ОСОБА_5 державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», було припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 17.10.2011 року ( ОСОБА_2 1 а.с. 61-65).

Зазначений наказ було прийнято на підставі подання Південної митниці за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Південної митниці від 06.10.11 № 1017 (зі змінами).

У ході перевірки зокрема встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці, під час пропуску зазначених товарів через митний кордон до митниці призначення, в порушення вимог пунктів 4.13 та 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.98 №771 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 №42/3335, не здійснив належним чином перевірки товаросупровідних та митних документів.

В результаті такої бездіяльності у митному відношенні було оформлено товар "вапно негашене" в той час, коли фактично в контейнерах перевозився товар "мішки поліпропіленові".

Результати службового розслідування зафіксовано в ОСОБА_4 від 13.10.2011 №40/11-2011 (ОСОБА_2 1 а.с. 46-58).

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 408 Митного кодексу України визначено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регламентується ним, Законом України «Про державну службу».

Згідно зі ст. 410 цього Кодексу порядок і умови прийняття на службу до митних органів, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах визначаються законодавством України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України»цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (далі - посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі - митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Аналізуючи положення вищезазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним Кодексом України, Законом України «Про дисциплінарний статут митної служби України», на який безпосередньо вказується у Митному кодексі України, а в частині, що не регламентується цими законами - Законом України «Про державну службу»та КЗпП України, посилання на який міститься у Законі України «Про державну службу».

З цих підстав суд вважає необґрунтованими посилання відповідачів на нерозповсюдження на спірні правовідносини з позивачем положень Дисциплінарного статуту митної служби України. При цьому суд враховує, що саме статути про дисципліну, як нормативно-правові акти в системі законодавства України щодо регулювання трудових відносин, встановлюють особливості такого регулювання в залежності від галузі його застосування. Таким чином, застосування при звільненні підстав, передбачених Законом України «Про державну службу»не виключає обов'язку Державної митної служби України, як державного органу, застосувати та дотримуватись процедури звільнення, передбаченої для посадових осіб митних органів.

Відповідно до п. 1 Дисциплінарного статуту митної служби України службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборони, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління. Пунктом 4 передбачені обов'язки посадової особи митної служби, у тому числі обов'язок додержуватись Конституції України, Митного кодексу України, цього Статуту та інших законів України, додержуватись порядку та умов проходження служби в митних органах, не допускати вчинків, не сумісних із статусом посадової особи митної служби.

ОСОБА_5 державного службовця викладений у ст. 17 Закону України «Про державну службу», в якій визначено наступне: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».

Відповідно до ст. 413 Митного кодексу України, працівники, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, приймають урочисте зобов'язання такого змісту: «Вступаючи на митну службу, урочисто зобов'язуюсь бути відданим Українському народу, справі української державності, неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України та законодавства України. Зобов'язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічний суверенітет і безпеку, суворо додержуватися дисципліни, сумлінно, на високому професійному рівні виконувати свої службові обов'язки, зберігати державну таємницю, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян».

З аналізу положень ст.ст. 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу»та п.п.1-4, 21 Дисциплінарного статуту митної служби України вбачається, що зміст ОСОБА_5 державного службовця відповідає поняттю та змісту службової дисципліни державного службовця митних органів України.

При цьому, урочисте зобов'язання працівників, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, має більш спеціальний характер порівняно з Присягою державного службовця, зокрема щодо дотримання вимог законодавства саме у митній справі. Так, позивачеві було присвоєно спеціальне звання митної служби України -інспектор митної служби.

Згідно з п. 21 Дисциплінарного статуту митної служби України протиправне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України, є порушенням службової дисципліни.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що доводи відповідачів в обґрунтування правомірності звільнення позивача про те, що припинення державної служби за порушення ОСОБА_5 державного службовця відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»не є дисциплінарним стягненням і не пов'язано з порушенням службової дисципліни, є помилковими, оскільки є очевидним, що припинення державної служби за зазначеною нормою застосовується за вчинені цим працівником порушення службової дисципліни.

При цьому, визначальним при прийнятті рішення про припинення державної служби працівника є факт порушення ним службової дисципліни, встановлення якого відповідно до ст. 19 Конституції України повинно здійснюватися у нормативно визначеному порядку.

ОСОБА_6 України «Про державну службу»регламентує правовий статус посадових осіб митної служби України лише в частині, яка не визначена іншими нормами, і цей ОСОБА_6 не містить в собі порядку встановлення факту порушення державним службовцем дисципліни, суд вважає, що встановлення цього факту повинно здійснюватися відповідно до Дисциплінарного статуту митної служби України та Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.2010 року № 918, якими саме цей порядок і врегульовано.

Відповідно до п. 1.2 зазначеної Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

В свою чергу, службова перевірка - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою з'ясування дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, з'ясування наявності підстав для проведення службового розслідування або встановлення обставин вчинення незначного дисциплінарного чи іншого правопорушення.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України, митні правила -встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Відповідно до ст. 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Таким чином, проведення службової перевірки має за мету з'ясування факту дотримання посадовими особами під час службової діяльності вимог законодавства України, дотримання службових обов'язків, а у разі виявлення підстав для застосування дисциплінарних стягнень передбачає проведення службового розслідування.

Підстави для проведення службового розслідування є факти (ознаки) визначені у п. 2.1 Інструкції, до яких, зокрема, відносяться невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, нормативно-правових актів та інших документів Держмитслужби, митного органу, розпоряджень, доручень безпосередніх та прямих керівників, своїх службових обов'язків, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на митну службу України завдань та функцій або створило загрозу здоров'ю, життю людей, призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку або заподіяння шкоди громадянам (їх об'єднанню), державі, підприємству, установі, організації чи порушення їх прав та законних інтересів; недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Держмитслужби; вчинення посадовою особою дисциплінарного правопорушення, передбаченого статтями 21, 22, пунктами 1, 3-6 статті 28 Дисциплінарного статуту, або іншого діяння, визначеного законодавством України як порушення службової дисципліни тощо.

Водночас, приводом для проведення службового розслідування можуть бути в тому числі матеріали службової перевірки, іншого службового розслідування, контрольного заходу чи перевірки повідомлення, що надійшло за телефоном довіри Держмитслужби.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції службове розслідування не проводиться, якщо факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини у повній мірі встановлено під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, а посадова особа, винна у скоєні правопорушення, не підлягатиме звільненню відповідно до Дисциплінарного статуту.

Так, згідно до Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, у ході розслідування з'ясовуються причини й мотиви, що сприяли скоєнню порушення, з'ясовується, які збитки заподіяно державі, окремій фізичній або юридичній особі, а за результатами службового розслідування члени комісії складають акт службового розслідування, у якому зазначаються, в тому числі, ступінь участі у виконанні окремих доручень, завдань. У разі прийняття рішення щодо притягнення посадової особи митної служби до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення згідно з Дисциплінарним статутом митної служби України. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких учинено правопорушення, і попередню роботу працівника. Перед поданням акта службового розслідування на розгляд керівникові митного органу або спеціалізованої митної установи та організації з актом ознайомлюють посадову особу митної служби України, стосовно якої проводилося розслідування. Особа митної служби України, стосовно якої проводилося розслідування, має право надати пояснення та зауваження щодо змісту акта службового розслідування. За результатами розгляду керівник митного органу або спеціалізованої митної установи та організації, який прийняв рішення про проведення службового розслідування, приймає в 10-денний термін відповідне рішення.

Зокрема комісія, маючи відповідні повноваження, не надала позивачу можливості бути особисто присутнім при розгляді акту службового розслідування.

Статтею 28 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено вичерпний перелік підстав для застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення до посадових осіб митної служби. Під час винесення наказу Держмитслужби України не було визначено та не вказано жодної з підстав, передбачених ст.28 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Разом з тим, всупереч твердженням відповідачів, проведеною перевіркою не були у повній мірі встановлені факт правопорушення, причини та умови, що сприяли його вчиненню, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини.

Як було встановлено при розгляді справи, позивачем не був підписаний ОСОБА_4 службового розслідування від 13.10.2011 №40/11-2011, про що був складений ОСОБА_4 про відмову від підписання акта службового розслідування або ознайомлення з актом службового розслідування від 14.10.2011, яким зафіксовано обставини відмови ОСОБА_1 від ознайомлення з результатами службового розслідування, а саме "Для ознайомлення з актом службового розслідування від 13.10.2011 № 40/11-2011 комісією з проведення службового розслідування визначено відповідну дату та місце, а саме: 10 година 00 хвилин і 14.10.2011 року, кабінет заступника начальника митниці ОСОБА_7, розташованого в адмінбудинку Південної митниці за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 21а. Станом на 16 годину 45 хвилин 14.10.2011 посадові особи відділу митного оформлення № 3 митного поста "Одеса-порт" Південної митниці ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не прибули у визначене місце для ознайомлення з актом службового розслідування від 13.10.2011 №40/11-2011. На час складання акту комісією з проведення службового розслідування жодної інформації щодо причин відсутності вказаних осіб не отримано". Проте суд зазначає, що ні в акті ні під час судового засідання відповідачі не надали доказів, та не пояснили суду, яким чином позивач був повідомлений про дату, час та місце визначене відповідачами для ознайомлення позивача з актом службового розслідування. Також суд зазначає, що згідно листка непрацездатності ОСОБА_7 № 468920 від 14 жовтня 2011 року, виданого міською поліклінікою № 20 позивач з 14.10.2011 року знаходився на амбулаторному лікуванні (ОСОБА_2 1 а.с. 35), відтак був відсутній на роботі.

Судом встановлено, що згідно листка непрацездатності ОСОБА_7 № 468920 від 14 жовтня 2011 року виданого міською поліклінікою № 20 позивач з 14.10.2011 року знаходився на амбулаторному лікуванні, до роботи мав стати 25 жовтня 2011 року, відтак, відповідно до п.26. Дисциплінарного статуту митної служби України дисциплінарне стягнення не застосовується у разі відсутності посадової особи митної служби на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а також враховуючи ч. 3 ст.40 Кодексу законів про працю в Україні згідно, якої, так само не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, наказ Державної митної служби України № 2269-к від 14.10.2011 року в частині припинення з 17.10.2011 року перебування на державній митній службі в митних органах ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»Південної митниці - суперечить законодавству України.

Окрім того, суд зазначає, що переміщення товарів, що перебувають під митним контролем переміщуються між митницями, структурними підрозділами однієї митниці територією України юридичними та фізичними особами, здійснюється відповідно до Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.1998 №771, за винятком товарів, на які поширюється дія Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення переміщуваних через митний кордон України товарів окремих видів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 13.10.2005 N 969.

Таким чином, звільнення позивача відбулось з порушенням встановленого порядку, без дотримання обов'язкової процедури, яка передує звільненню, тобто відповідачами фактично не було встановлено у передбаченому законом порядку факту порушення позивачем службової дисципліни.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачами регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Митним кодексом України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби в Україні», наказом Державної митної служби №408 від 29.07.2002 року «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях», посадовою інструкцією головного інспектора ВМО № 3 митного поста «Одеса-порт»Південної митниці, затвердженою начальником Південної митниці 12.09.2010 року.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про припинення державної служби позивача відповідачі діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з порушенням права позивача на працю, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України № 2269-к від 14.10.2011 року в частині припинення 17.10.2011 року перебування на державній митній службі в митних органах ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»Південної митниці є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду в тому числі про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»Південної митниці з 17.10.2011 року.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 29.11.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південної митниці та Державної митної служби України за участю третьої особи ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2269-к від 14.10.2011 року з дати його винесення в частині припинення 17.10.2011 року перебування на державній митній службі в митних органах ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»Південної митниці.

Зобов'язати Державну митну службу України та Південну митницю поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»Південної митниці з 17.10.2011 року.

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині поновлення на посаді.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 01.12.2011 року.

Головуючий суддя О.М. Тарасишина

Суддя О.М. Соколенко

Суддя К.О. Танцюра

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2269-к від 14.10.2011 року з дати його винесення в частині припинення 17.10.2011 року перебування на державній митній службі в митних органах ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці.

Зобов'язати Державну митну службу України та Південну митницю поновити ОСОБА_1 на державній службі в митних органах України на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт» Південної митниці з 17.10.2011 року.

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині поновлення на посаді.

01 грудня 2011 року