Ухвала

від 05.11.2015 по справі 804/4723/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 рокусправа № 804/4723/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі №804/4723/15 за позовом публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля в особі філії Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажтранс публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Павлоградвугілля в особі філії Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажтранс публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля 26 березня 2015 року звернулось до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: від 03.11.14р. №0029861703, від 02.02.15р. №00003051703 та №0003071703.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства викладені у акті перевірки №237/04-10-22-01-26460940 від 16.10.2014 року (далі - акт перевірки) на підставі якого їх було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про безпідставне віднесення позивачем до складу заробітної плати премії виплаченої до 8 березня та як наслідок необґрунтованого зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу; несплату податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107163,20 грн. згідно з карткою особового рахунку.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.11р. по 31.12.13р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №237/04-1022-01-26460940 від 16.10.2014р. яким зафіксовано наступні порушення:

- п. 51.1 ст.51, п.176.2.б ст.176 Податкового кодексу України податкові розрахунки (форма 1ДФ) сум доходу (у вигляді грошових коштів, виданих під звіт), нарахованого на користь платників податку за I кв. 2011 р., I кв. 2012 р., I кв. 2013 р. до Західно-Донбаської ОДПІ надано не в повному обсязі:

- пп. 168.1.2. п.168.1. ст..168, пп. 168.4.4 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107 163, 20 грн. до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків;

- пп. 164.1.1 п.164.1 ст.164, пп.169.4.1 п.169.4 ст.169, п.176.2а ст.176 Податкового кодексу України донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1579,11 грн., в т.ч.: 2011 р. 614,55 грн.; 2012 р. 617,44 грн.; 2013р. 344,12 грн.

Заперечення позивача на акт перевірки відповідачем залишено поза увагою.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 р. №0029861703, яким позивачу було збільшено платнику податків суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 576,11 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 27 868,61 грн.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято ще два податкових повідомлення - рішення від 02.02.2015 р. №0003051703 та №0003071703, згідно з якими, з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 12.01.2015 р. №91/10/04-36-10-08-09 позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників податковим повідомленням рішенням від 02.02.2015 р. №0003051703 на 28588,78 грн. та податковим повідомленням рішенням від 02.02.15р. №0003071703 на 133954,00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з положеннями п.169.4.1. Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Пунктом 169.1.1 ПК України встановлюється, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, суд першої інстанції, правильно встановивши, що премія до святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня усім працівникам позивача, яка входить до структури заробітної плати та фонду оплати праці, була нарахована та виплачена протягом 2011 - 2013 років у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для працездатної особи, за відповідний період часу, дійшов обґрунтованого висновку про правомірне застосування позивачем податкової соціальної пільги у зазначених роках та відсутності підстав для нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, суд першої інстанції вірно встановив обставини того, що згідно з положеннями про філію та статутом ПАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ , філія не є юридичною особою, її інтереси представляє ПАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ , вона не має власних рахунків, користується майном, яким наділило її товариство, та не несе відповідальність.

При цьому, ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , як головне підприємство (юридична особа), сплатило податок з доходів найманих працівників, заробітної плати за березень 2013р., про що свідчать платіжні доручення №№ 186318 та 186319 від 22.03.14р., в яких зазначено, що платіж сплачений від імені філії ПТУ, до місцевого бюджету.

Таким чином є вірним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача про порушення філією Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажтранс публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля пп. 168.1.2. п. 168.1. ст.168. пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України про не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107163,20 грн. при виплаті працівникам підприємства 22.03.2013р. заробітної платті у березні 2013р., оскільки відповідачем не було надано суду письмових доказів в підтвердження наявності таких обставин. Отже, донарахування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 26 790,80 грн. є безпідставними.

У п. 168.1.2 ст.168 Податкового кодексу України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому, як, вже зазначалось - 22.03.2014 р. банк прийняв платіжні документи на виплату заробітної плати працівникам публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля в особі філії Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажтранс публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля та провів усі належні банківські операції. Банком було прийнято платіжні доручення на сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету від ПАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ за призначенням платежу: сплата податку з доходів найманих працівників з зарплати за березень 2013 р. ПТУ (скорочена назва філії - Вантажно-транспортне підприємство Павлоградвантажтранс публічного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля .

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у справі №804/4723/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 6 листопада 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко