Ухвала

від 04.11.2015 по справі 826/10365/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10365/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Самсонова М.М., за участю представника позивача Яковюк Л.Ю., представника відповідача Ходаковської М.О., представника третьої особи Осаволюк І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дон-Лів.Нет" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

02.06.2015 року Приватне підприємство "Дон-Лів.Нет" (далі - ПП "Дон-Лів.Нет") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дії відповідача, що виразились у не реєстрації податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за лютий 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (д1) за лютий 2015 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками як податкову звітність, у зв'язку із не вірно зазначеної податкової адреси підприємства..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2014 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданих ПП "ДОН-ЛІВ.НЕТ" (код ЄДРПОУ 38781749) податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за лютий 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (д1) за лютий 2015 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015 року. Визнано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за лютий 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (д1) за лютий 2015 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015 року такою, що подана ПП "ДОН-ЛІВ.НЕТ" (код ЄДРПОУ 38781749) в день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 06 березня 2015 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті декларації позивача повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію відповідача щодо не правильного зазначення ПП "Дон-Лів.Нет" податкової адреси.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просять скасувати постанову Оружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.20145р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем було подано декларацію з порушенням норм статті 48 Податкового Кодексу України, а саме було зазначено недостовірні дані про місцезнаходження платника податків, тому податковим органом правомірно відмовлено в прийнятті податкової звітності.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06.03.2015 р. ПП «ДОН-ЛІВ.НЕТ» засобами телекомунікаційного зв'язку подало до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період лютий 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за лютий 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (д1) за лютий 2015 року та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015 року, що підтверджується електронним звітом податкової інспекції із зазначенням дати отримання (квитанцією № 2).

Інспекцією позивачу направлено лист-повідомлення про невизнання податкової звітності № 7248/10/26-59-15-01-66 від 12.03.2015 р. та запропоновано подати податкову звітність відповідно до вимог чинного законодавства.

Для невизнання звітності податковою та відмови у прийнятті декларації з додатками була визначена наступна підстава: «недостовірний обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків», з посиланням на норми чинного законодавства України, а саме на п. 46.1 ст. 46, ст. 48 ПК України та п.п.4.1 та п.п. 4.8 п.4 Наказу Державної податкової служби України від 14.06.2012 р. № 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України".

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 №678 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №678).

Згідно п. 5 розділу І Порядку № 678 усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою « 0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №678 декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із визначених цим пунктом способом.

З огляду до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами ст.49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Кодексу).

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (надалі - Інструкція).

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований) (п.7 розділу ІІ цієї Інструкції).

Відповідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися певного порядку. Зокрема, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (пп.7.4 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

З огляду пп.7.5 п.7 розділу ІІІ Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп.7.6 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.14 року між позивачем та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір №311020141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків, тобто відповідачем, в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. (а.с. 40-42)

Згідно листа Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12.03.2015 за № 7248/10/26-59-15-01-66, податкова декларація ТОВ "Дон-Лів.Нет" за лютий 2015 року не прийнята податковим органом як податкова , оскільки не вірно зазначені реквізити, а саме податкова адреса підприємства.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на довідку про встановлення місцезнаходження позивача для неприйняття податкової звітності з наступних підстав.

Частиною1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ч. 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Тобто, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2013 року, 31.12.2013 року, 09.12.2014 року та 09.06.2015 року ПП "Дон-Лів.Нет" знаходиться за адресою: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Десятинна, буд 7, статус відомостей про юридичну особу: відомості підтверджено.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність посилання податкового органу на Довідки про встановлення місцезнаходження платника податків від 24.02.15р. № 675, від 13.03.15 № 909 та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) від 02.03.15 № 551/9/26-59-18-05-20, від 16.03.2015 року № 714/9/26-59-18-05-20, як на доказ відсутності позивача за адресою державної реєстрації, а саме за адресою: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Десятинна, буд 7, оскільки відповідно до пункту 12 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011р., підставою для складання Довідки про встановлення місцезнаходження платника податків та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням передує надсилання Запиту встановленої форми до відповідного підрозділу податкової міліції. В свою чергу, вказаним Порядком чітко визначено перелік підстав для формування та надіслання такого запиту, а саме: це складання акту перевірки місцезнаходження платника податків, або складання довідки про неможливість вручення документу платнику податків (із зазначення причин та доказів), або у випадку наявності у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність платника податків за місцем знаходження.

Проте судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що відповідачем щодо встановлення місцезнаходження ПП "Дон-Лів.Нет" ніяких заходів не вчиняло, виходів за місцем реєстрації товариства не здійснювалось, акти перевірки місцезнаходження позивача чи довідки про неможливість вручення позивачу «документу» відсутні.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що на час складання повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням форми № 18-ОПП внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про відсутність ПП "Дон-Лів.Нет" за місцем знаходження, навпаки у своєму листі від 12.03.2015 про відмову у прийнятті податкової звітності, податковий орган зазначає адресою позивача 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Десятинна, буд 7.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем у даному випадку цілком безпідставно зроблено висновки щодо відсутності позивача за юридичною адресою, а тому не прийняття податкової декларації через не вірно зазначену податкову адресу є безпідставним.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, та відповідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову декларацію з податку на додану вартість ПП "Дон-Лів.Нет" за лютий 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток №5) та реєстром виданих та отриманих податкових накладених за звітний податковий період.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином доводів апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2015 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 р. - залишити без задоволення.

Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дон-Лів.Нет" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Стягнути судові витрати з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві у розмірі 80,39 грн. (вісімдесят грн., 39 коп.) на розрахунковий рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, Код 22030001.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.