Ухвала

від 28.10.2015 по справі 821/1580/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1580/15-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Приватного підприємства "Кряж" "Красногвардійський шиферний завод" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року Дочірнє підприємство Приватного підприємства "Кряж" "Красногвардійський шиферний завод" (далі ПП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі ДПІ) про скасування податкової вимоги №1586-23 від 16 березня 2015 року, скасування рішення ДПІ про опис майна у податкову заставу від 16 березня 2015 року №109, зобов'язання ДПІ розглянути питання щодо списання податкового боргу ПП в сумі 334297,72 грн..

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною та скасував податкову вимогу №1586-23 від 16 березня 2015 року, якою ПП зобов'язано сплатити податковий борг в сумі 334297, 72 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств і організацій, визнав протиправним та скасував рішення ДПІ про опис майна у податкову заставу від 16 березня 2015 року №109 та зобов'язав ДПІ повторно розглянути питання щодо списання податкового боргу ПП в сумі 334297, 72 грн..

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 16 березня 2015 року, відповідно до інтегрованих даних платника податків ПП, відкритих в ДПІ, обліковується податковий борг, який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік від 03 березня 2014 року №9091126464 та авансових внесків.

В зв'язку з наведеним ДПІ 16 березня 2015 року було прийнято податкову вимогу №1586-23, відповідно до якої позивача зобов'язано сплатити податковий борг в сумі 334297,72 грн., у т.ч. авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 334297,72 грн. Також, відповідачем було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 16 березня 2015 року №109.

Винесення ДПІ податкової вимоги №1586-23 від 16 березня 2015 року, рішення ДПІ про опис майна у податкову заставу від 16 березня 2015 року №109 та відмова відповідача в списанні податкового боргу і стало підставами для звернення ПП з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки законодавством, визначено умову для списання податкового боргу саме зміну свого місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України, яку позивачем було виконано, податкова вимога від 16 березня 2015 року №1586-23 є протиправною та підлягає скасуванню. Крім того, суд вважав, що відмови контролюючого органу у списанні податкового боргу є протиправними, оскільки відповідно до ст.15 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", у відповідача виникає беззаперечний обов'язок щодо списання податкового боргу, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації у разі перереєстрації місцезнаходження платника податку з тимчасово окупованої території на іншу територію України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" пп.2 п.5 Прикінцевих положень, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі ПК України) доповнено пунктом 26 такого змісту: "На період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" № 1636-VII від 12 серпня 2014 року".

Положеннями п.12.1. ст.12 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" передбачено, що початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

Згідно пп.3 п.12.3 ст.12 Закону з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно із статтею 15 цього Закону у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації;

Крім того, відповідно до п.15.1. ст.15 Закону будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України: а) списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

Також, згідно до пп.11 п.12.3 ст.12 Закону до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються, починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція N68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів.

Отже, враховуючи, що п.15.1. ст.15 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" визначальною обставиною для списання податкового боргу передбачено зміну свого місцезнаходження платником податків з тимчасово окупованої території на іншу територію України та приймаючи до уваги, що місцезнаходження ПП є Херсонська область, смт.Антонівка, вул. 9-А Східна, буд.62, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування податкової вимоги №1586-23 від 16 березня 2015 року та скасувати рішення ДПІ про опис майна у податкову заставу від 16 березня 2015 року №109.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови контролюючого органу у списанні податкового боргу ПП, оскільки позивачем було дотримано вимогу п.15.1. ст.15 Закону про зміну свого місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ДПІ, викладені у апеляційній скарзі, за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук