Ухвала

від 03.11.2015 по справі 816/2246/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 р.Справа № 816/2246/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 816/2246/15

за позовом ОСОБА_2

до Реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Жилспецбуд" , Дочірнє підприємство " Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Жилспецбуд", Дочірнє підприємство "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів", про зобов'язання внести відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідають фактичним обставинам щодо ОСОБА_2, який не є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Жилспецбуд" (код за ЄДРПОУ 37965604) та Дочірнього підприємства "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів" (код за ЄДРПОУ 38165705).

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ОСОБА_2 значиться керівником та підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Жилспецбуд", а також, підписантом та головою комісії з припинення Дочірнього підприємства "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів". Однак, відповідно до рішення Комсомольського міського суду від 06 березня 2014 року трудовий договір між ОСОБА_2 та ТОВ БМУ "Жилспецбуд" розірвано з ініціативи працівника, також, 14 березня 204 року ОСОБА_2 подано заяву про звільнення засновнику ДП "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів", яка одразу була підписана та узгоджена засновником. Незважаючи на зазначене, ОСОБА_2 продовжує обліковуватися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як керівник та підписант ТОВ БМУ "Жилспецбуд" та ДП "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі № 816/2246/15 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Жилспецбуд", Дочірнє підприємство "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів" про зобов'язання вчинити дії.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, 08 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області із листом, у якому повідомляв про те, що згідно рішення Комсомольського міського суду від 06 березня 2014 року укладений договір між ОСОБА_2 та ТОВ БМУ "Жилспецбуд" вважається розірваним з 30 серпня 2013 року з ініціативи працівника. Також, у листі позивач просив Реєстраційну службу Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області виконати рішення Комсомолького районного суду, а саме: внести відповідні зміни у реєстраційні документи щодо керівника ТОВ БМУ "Жилспецбуд" (а.с. 13).

16 вересня 2014 року відповідач залишив без розгляду документи, що подані для проведення внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах щодо ТОВ БМУ "Жилспецбуд" у зв'язку з тим, що документи подані не у повному обсязі та документи не відповідають вимогам частин першої-п'ятої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (а.с. 11).

Крім того, відповідач додатково листом детально роз'яснив ОСОБА_2 порядок подання документів, їх обсяг, зміст та вимоги до них. Також, у листі зауважено, що у постанові суду відсутня інформація, що визначає реєстраційні дії, а лише зазначається про розірвання трудового договору з посиланням на КЗпП, що не є підставою для внесення до Єдиного реєстру відповідних реєстраційних дій (а.с. 9-10).

Однак, позивач не погодилася із відмовою відповідача у вчиненні відповідних змін у реєстраційні документи щодо керівника ТОВ БМУ "Жилспецбуд", у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відмова державного реєстратора у вчиненні реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" є правомірною, оскільки відповідач не може прийняти документи, що не відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Згідно частини другої статті 19 цього ж Закону, якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.

Стаття 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює вимоги до документів, що подаються державному реєстратору.

Так, частиною першою зазначеної статті визначено, що документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена (частина друга статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою в установленому порядку.

Частиною п'ятою статті 19 цього ж закону передбачено, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними державними органами.

Зі змісту опису документів, що додаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" вбачається, що позивачем подано державному реєстратору лист-звернення та рішення Комсомолького міського суду від 06 березня 2014 року, провадження №2/534/119/14 (а.с. 12).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем до Реєстраційної служби Комсомольського міського управління юстиції Полтавської області документи, не відповідають вимогам статей 8, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Крім того, зі змісту копії рішення від 06 березня 2014 року у справі №534/3184/13-ц вбачається відсутність інформації, що визначає реєстраційні дії, а лише зазначається про розірвання трудового договору з посиланням на КЗпП, що у свою чергу не є підставою для внесення державним реєстратором до Єдиного реєстру відповідних реєстраційних дій (а.с.24-25).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно ст. 11 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 816/2246/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2015 р.