Постанова

від 04.11.2015 по справі 645/5765/15-а

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5765/15-а

Провадження № 2-а/645/110/15

ПОСТАНОВА

іменем України

04 листопада 2015 року

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Іващенко С.О.

при секретарі: Новицької Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби в Харківській області, начальник Харківської ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області Мілютін Г.В., третя особа - Харківська міжрайонна організація Українського товариства мисливців і рибалок про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - Харківська ОДПІ, перший відповідач), начальника Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області Мілютіна Г.В. (далі по тексту - начальник Харківської ОДПІ, другий відповідач), за участю третьої особи - Харківської міжрайонної організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі по тексту - ХМО УТМР), в якому просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.06.2015 року серії АА № 221599.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно зі Статутом ХМО УТМР лише голова даної організації має право розпорядження грошовими коштами організації, у тому числі й підписання податкової звітності щодо нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивачка по справі, яка обіймає посаду головного бухгалтера ХМО УТМР, не є підписантом вказаної організації та не має права розпоряджатися коштами підприємства.

Крім того, пояснила, що рішенням ради ХМО УТМР від 31.01.2015 року було усунуто від виконання обов'язків голови президії ОСОБА_3 та призначено виконуючим обов'язків голови ОСОБА_4, однак, без видачі відповідного наказу. 14.02.2015 року рішенням ради ХМО УТМР було усунуто від виконання обов'язків ОСОБА_4 та призначено виконуючим обов'язки голови ОСОБА_5. Харківською обласною організацією УТМР видано наказ № 15 про призначення ОСОБА_5 в.о. голови президії ХМО УТМР та наказ № 16 про звільнення ОСОБА_4 Однак, останній після складення повноважень відмовився передати ввірені йому документи, печатки та інші товарно-матеріальні цінності, що знаходились на балансі ХМО УТМР, для повернення яких ОСОБА_5 змушений був звернутися до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області із заявою про порушення кримінальної справи. У зв'язку з викладеним, державна реєстрація змін до установчих документів ХМО УТМР, пов'язаних зі зміною керівника, була проведена Відділом реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Харківського МУЮ лише 20.05.2015 року. Зазначені обставини унеможливили вчасне подання податкової звітності та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З огляду на вищенаведене, вважає, що вина позивачки у порушенні пп.1 п.2 ст.6, ст.9 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відсутня, що у свою чергу, виключає накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Представник відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд позовні вимоги залишити без задоволення. Пояснив, що відносно позивачки ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА № 221599 від 16.06.2015 року, у зв'язку з вчиненням нею правопорушення, передбаченого ч.2 ст.165-1 КУпАП - несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень та квітень 2015 року. З посиланням на ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стверджує, що оскільки позивач займала посаду головного бухгалтера організації, забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємства, складення та своєчасне подання фінансової звітності є обов'язком позивача. Оскільки головним бухгалтером ХМО УТМР не дотримано законодавчих строків для сплати єдиного соціального внеску за березень та квітень 2015 року, оскаржувана постанова начальника Харківської ОДПІ від 16.06.2015 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу є цілком правомірною.

Протокольною ухвалою суду від 16.09.2015 року було допущено заміну відповідача - Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на його правонаступника - Харківську ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання 04.11.2015 року, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 обіймає посаду головного бухгалтера Харківської міжрайонної організації Українського товариства мисливців і рибалок.

08.06.2015 року головним державним ревізором-інспектором Харківської ОДПІ складено відносно ОСОБА_1 протокол № 107/20-23-17-03-13 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.165-1 КУпАП, у вигляді несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2015 року (строк сплати - 20.05.2015 року, фактично сплачено 03.06.2015 року) та за березень 2015 року (строк сплати - 20.04.2015 року, фактично сплачено 03.06.2015 року).

10.06.2015 року позивачкою було подано пояснення щодо обставин, викладених у протоколі.

Постановою начальника Харківської ОДПІ від 16.06.2015 року серії АА № 221599 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом про її скасування.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі по тексту - Закон № 2464-VІ) платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.7 ст.9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч.8 ст.9 Закону № 2464-VІ).

Відповідно до ч.2 ст.165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 24.06.1988 р. № 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" (в редакції згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.12.1997 р. № 12) розглядаючи відповідно до ст. 293 КпАП України скаргу або протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

Отже, необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність факту вчинення адміністративного правопорушення даною особою та вина особи у його вчиненні.

Частиною 10 статті 9 Закону України № 2464-VІ, якою урегульовано порядок обчислення і сплати єдиного внеску, визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Таким чином, сплата єдиного внеску неможлива без підписання відповідною посадовою особою платіжного документу про перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів або документа на переказ готівки.

Судом встановлено, що жодною нормою Статуту ХМО УТМР, чинного на час виникнення спірних відносин (квітень-травень 2015 року) не надано головному бухгалтеру організації права підписання документів від імені ХМО УТМР, в тому числі й щодо розпорядження коштами організації.

Згідно з п.5.6 статуту ХМО УТМР, кошти Організації зберігають на рахунках в установах банків і витрачаються відповідно до кошторисів, затверджених Президією Організації на статутні завдання, благодійні цілі та утримання штатного апарату.

Пунктом 4.8 Статуту ХМО УТМР передбачено, що голова ХМО УТМР має право без доручення представляти відповідну організацію УТМР у відносинах із органами державної влади та управління, підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами всіх форм власності та громадянами, а також бути позивачем і відповідачем у суді; відкриває рахунки в установах банків, укладає договори; є розпорядником кредитів, визначених кошторисом згідно з чинним законодавством та рішень президій відповідних рад.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.04.2012 року керівником організації, який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є керівник ОСОБА_3.

Таким чином, виключно керівник (голова) ХМО УТМР має право підписання від імені організації платіжних документів.

На виконання вимог ч.ч.4, 5 ст.11, ч.2 ст.69, ч.3 ст.71 КАС України судом було витребувано інформацію у ПАТ «Мегабанк», де ХМО УТМР має відкриті рахунки, стосовно того, яка посадова особа мала право підпису у ХМО УТМР.

ПАТ «Мегабанк» на виконання вимоги суду надано копію картки із зразками підписів і відбитка печатки ХМО УТМР, згідно з якою право підпису, наявність якого надає дійсності документам, на підставі яких вчиняються операції за рахунком ХМО УТМР, має єдина особа - керівник організації, яким з 03.06.2015 року є ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що платіжні документи на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від імені ХМО УТМР має право підписувати лише керівник організації.

Головний бухгалтер ХМО УТМР такого права позбавлений, що виключає його вину у несвоєчасній сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень та квітень 2015 року.

Вказана обставина підтверджується наданою представником відповідача роздруківкою з Електронної бази даних Державної фіскальної служби України щодо реєстраційних та облікових даних платників, відповідно до якої особою, що має право підпису від імені ХМО УТМР, є виключно керівник ОСОБА_5

Слід відмітити, що у цій роздруківці окремо визначено посадових осіб ХМО УТМР - керівник ОСОБА_5, головний бухгалтер ОСОБА_1, та окремо - особу, що має право підпису - ОСОБА_5

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача з посиланням на ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» про те, що оскільки ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства (головним бухгалтером), саме вона повинна нести відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску, та вважає такі доводи необґрунтованими.

Суд зауважує, що позивачка у своїх письмових поясненнях, наданих у зв'язку зі складенням відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, повідомляла Харківську ОДПІ про те, що несплата єдиного внеску за березень та квітень 2015 року зумовлена була відсутністю в організації посадової особи (керівника), який мав би право підпису платіжних документів.

Так, як вбачається зі змісту цих пояснень та підтверджується іншими матеріалами справи (протоколами розширених зборів ради ХМО УТМР від 31.01.2015 року та від 14.02.2015 року, протоколом позачергової виборної конференції ХМО УТМР від 04.04.2015 року), що рішенням ради ХМО УТМР від 31.01.2015 року було відсторонений від посади голови ХМО УТМР ОСОБА_3, наказом № 11 від 02.02.2015 року в.о. голови організації був призначений ОСОБА_4 14.02.2015 року рішенням ради ХМО УТМР останній був усунутий від виконання обов'язків голови ХМО УТМР та наказом Харківської обласної організації від 14.02.2015 року на підставі рішення ради ХМО УТМР виконуючим обов'язки голови ХМО УТМР був призначений ОСОБА_5

Однак, ОСОБА_4 не передав ОСОБА_5 штамп, печатку та документи ХМО УТМР, при вскритті сейфа в кабінеті керівника 19.02.2015 року було встановлено відсутність цих предметів у ХМО УТМР.

За фактом зникнення печатки, штампу та документів ХМО УТМР була подана заява до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, копія якої наявна в матеріалах справи.

Зазначені обставини унеможливили здійснення державної реєстрації змін до установчих документів ХМО УТМР та набуття ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повноважень особи, яка має право підпису від імені організації.

Крім того, у поясненнях зазначено, що 27.02.2015 року та 19.03.2015 року позивачкою були направлені доповідні записки, якими доведено до керівника Харківської обласної організації УТМР про неможливість виплати заробітної плати у зв'язку з відсутністю посадової особи, уповноваженої на підписання платіжних документів.

Однак, як вбачається з вказаних пояснень вбачається та підтверджується матеріалами справи, позачергова виборча конференція ХМО УТМР, на якій ОСОБА_5 офіційно було вибрано головою президії ХМО УТМР, відбулася лише 04.04.2015 року, та 15.04.2015 року були подані документів до органів державної реєстраційної служби для проведення реєстрації зміни керівника ХМО УТМР.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка надавала можливість звернутися до ПАТ «Мегабанк», де обслуговується організація, була отримана третьою особою лише 25.05.2015 року.

При цьому, суд зауважує, що згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, як, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього, а також дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яким визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З вищенаведених положень ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» випливає, що статусу уповноваженої посадової особи та, відповідно, права підпису на бухгалтерських (в т.ч. платіжних) документах особа набуває лише з моменту здійснення державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

З урахуванням викладених обставин, отримати право підпису на платіжних документах керівник підприємства зміг лише 03.06.2015 року, коли і була проведена сплата єдиного внеску.

Крім того, суд констатує, що листом № 21 від 25.05.2015 року ХМО УТМР повідомила Харківську ОДПІ про те, що 31.01.2015 року ОСОБА_3 був відсторонений від виконання обов'язків голови президії ХМО УТМР, 04.04.2015 року пройшла виборча конференція, на якій був обраний новий голова президії - ОСОБА_5, 15.04.2015 року останнім було подано пакет документів на проведення перереєстрації керівника підприємства, який станом на 25.05.2015 року знаходиться на розгляді в реєстраційній службі Харківського району. Також, третя особа у цьому листі зазначила, що ХМО УТМР перерахує всі податки та відрахування із заробітної плати за лютий, березень та квітень 2015 року після отримання виписки з єдиного державного реєстру про зміну керівника (а.с.13).

Між тим, ані вищевказані пояснення ОСОБА_1 на ім'я начальника Харківської ОДПІ, ані обставини, викладені у листі № 21 від 25.05.2015 року, не були взяті до уваги при розгляді питання про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд вказує на відсутність вини позивача ОСОБА_1 як головного бухгалтера ХМО УТМР у вчиненні порушення п.1 ч.2 ст.6, ст.9 Закону № 2464-VІ, адміністративна відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 165-1 КУпАП.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 165-1 КУпАП, у спірних відносинах відсутній, а відтак, відповідачі не мали законних підстав для винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає постанову начальника Харківської ОДПІ про накладення адміністративного стягнення від 16.06.2015 року серії АА № 221599 неправомірною, такою, що прийнята необґрунтовано та підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст.ст.2, 8-14, 71, 160-163, 167, 186, 197, 254 КАС України, ст.ст.288, 293, 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби в Харківській області, начальник Харківської ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області Мілютін Г.В., третя особа - Харківська міжрайонна організація Українського товариства мисливців і рибалок про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову накладення адміністративного стягнення від 16.06.2015 року серії АА № 221599, винесену начальником Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Харківській області Мілютіним Г.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.165-1 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя -