Рішення

від 05.11.2015 по справі 909/1087/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 р. Справа № 909/1087/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства "Заграва", вул. Макуха, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100

про стягнення 99964,80 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 09/15 від 10.09.15);

від відповідача: представники не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство "Заграва" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації про стягнення 108222,17 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору б/н від 05.11.12 на виконання електромонтажних робіт, а саме: влаштування електротеплоакумуляційної котельні для опалення ЗОШ-І -ІІІ ступенів в с.Топорівці Городенківського району в частині оплати виконаних робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (форма № КБ-2в), у зв"язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання вх.№17232/15 від 05.11.15 про долучення до матеріалів справи додаткових документів та заяву про зменшення розміру позовних вимог вх.№11833/15 та просив суд стягнути з відповідача 99964,80 грн. основної заборгованості.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що зменшення позовних вимог є правом позивача та не порушує процесуальних прав відповідача, то суд розглядає позов згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 99964,80 грн. - заборгованості за виконані підрядні роботи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 13.10.15 (вих.№11130 від 15.10.15.), направленою відповідачу рекомендованою кореспонденцією та вручена йому 22.10.15, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№11312/15 від 26.10.15.

Відповідно до ч.3ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

На день винесення судом рішення, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Договір б/н від 05.11.12 на який посилається в обґрунтування позовних вимог позивач, відсутній в матеріалах справи, відповідачем на вимогу суду (ухвала від 18.09.15 та 13.10.15), не наданий. Слід зазначити, що в матеріалах справи наявна довідка представника від 04.11.15, згідно якої договір від 05.11.12 втрачено при переїзді.

Як вбачається з матеріалів справи, в листопаді 2012 року позивачем виконані будівельні роботи на загальну суму 151804,80 грн. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (типова форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, а саме:

актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 143418,00 грн., актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 8386,80 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року.

Зазначені вище документи підписані та скріплені печатками юридичних осіб замовника та виконавця.

З огляду на вищевикладене, між сторонами виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є правовідносинами підряду та регулюються статтями 837-864 Цивільного кодексу України.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності із частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором підряду.

Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно приписів ч.4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних робіт виконав частково - в сумі 51840,00 грн., станом на час розгляду справи залишок заборгованості становить 99964,80 грн.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріали справи підтверджують укладення договору підряду у спрощений спосіб, шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт; цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов"язань. Отже, у позивача виникло право вимагати оплати виконаних робіт, а у відповідача виник обов'язок по їх оплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.05.12 у справі № 21/5005/14068/2011.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем зобов"язань щодо оплати виконаних робіт, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 175, 181, 193 ГК України, ст.ст. 11, 202, 204, 205, 525, 526, 639, 837, 879 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Заграва" до Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації про стягнення 99964,80 грн. задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100 (код 02143502) на користь приватного підприємства "Заграва", вул. Макуха, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 30046861) - 99964,80 (дев"яносто дев"ять тисяч дев"ятсот шістдесят чотири гривні вісімдесят копійок) - заборгованості, а також 1499,47 (одну тисячу чотириста дев"яносто дев"ять гривень сорок сім копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.11.15

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"