Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/21106/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/21106/15

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромайдан"

до Приватного Сільськогосподарського підприємства "Княгинин"

про стягнення 4 873 580,84 грн.

за участю представників:

від позивача:Лящовський В.Р.- представник за довіреністю № 03-09-1 від 03.09.2015 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромайдан" з позовом до Сільськогосподарського підприємства "Княгинин" про стягнення 4 873 580,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 1-АМ від 20.04.2012 р. в частині своєчасної та повної оплати поставленої продукції, внаслідок чого у Приватного Сільськогосподарського підприємства "Княгинин" утворилась заборгованість.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромайдан" просило суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати поставленої продукції в сумі 2 651 056,84 грн., пеню у сумі 652 357,78 грн., інфляційну складову боргу у сумі 760 555,67 грн. та 30 % річних у сумі 809 610,55 грн., а всього - 4 873 580,84 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома, поважних причин неявки та неподання доказів відповідачем судом не встановлено.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

20.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромайдан" (постачальник) та Приватного Сільськогосподарського підприємства "Княгинин" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 1-АМ (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього визначену грошову суму, вказану у додатках до договору.

Асортимент, кількість, ціна товару визначаються в додатках до даного договору та/або накладних, підписаних в період дії даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору датою поставки товару вважається дата підписання додатка до договору та/або видаткової накладної покупця.

Пунктом 4.3 були узгоджені умови оплати ціни товару: 20 % попередньої оплати не пізніше - 30.04.2012 р., 80 % - до 01.11.2012 р.

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання зобовязань (п. 11.2 договору).

У судовому засіданні встановлено, що, незважаючи на відсутність попередньої оплати визначеної договором, позивач поставив СП "Княгинин" товар на загальну суму 990 972,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № Х-00000006 від 03.05.2012 р., № Х-00000013 від 07.05.2012 р., № 00000026 від 30.05.2012 р., № 00000028 від 05.06.2012 р., № Х-00000030 від 08.06.2012 р., № Х-00000037 від 19.06.2012 р. та поясненнями представника позивача.

Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання щодо оплати поставленого товару не виконав, вартість поставленого товару не оплатив.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у сумі 990 972,20 грн., про що свідчить акт звіряння розрахунків від 15.10.2012 р.

Як вбачається з додатків № 1 від 20.04.2012 р. та від 31.05.2012 р., до договору поставки сторони внесли зміни щодо грошового еквіваленту ціни частини товару (ціна була визначена у доларах США), у зв'язку з чим за видатковими накладними № Х-00000006 від 03.05.2012 р., № Х-00000013 від 07.05.2012 р. ціна товару становить 858 570,00 грн., що еквівалентно 107 513,43 доларів США, а за видатковою накладною № 00000026 від 30.05.2012 р. - 86 688,00 грн., що еквівалентно 10 846,17 доларів США.

Таким чином, сторони погодились, що за вказаними видатковими накладними, сукупна вартість товару якого визначено у доларах США складає 945 258,00 грн. (858 570,00 грн. + 86 688,00 грн.), що еквівалентно 118 359,60 доларів США (107 513,43 доларів США + 10 846,17 доларів США).

У свою чергу, сума боргу, яка сторонами не була переведена у іноземну валюту та залишилась у національній валюті склала 45 714,20 грн. (990 972,20 грн. (загальна сума заборгованості поставленого товару) - 945 258,00 грн. (сума заборгованості, визначена сторонами у іноземній валюті)).

При цьому пунктом 4.4 договору сторони домовидись, що до проведення покупцем кінцевого розрахунку, ціна товару може бути збільшена продавцем у разі збільшення курсу долара США відносно гривні, встановленого НБУ на дату підписання даного договору та/або відповідного додатку.

Також відповідно до п. 2 додатків № 1 від 20.04.2012 р. та від 31.05.2012 р. ціна товару може бути збільшена відповідно до п. 4.4 договору.

Таким чином, сторони погодили, що у разі збільшення курсу долара США та у разі непроведення покупцем (СГП "Княгинин") кінцевого розрахунку за поставлений товар збільшується ціна товару, вартість якого вказана у додатках № 1 від 20.04.2012 р., від 31.05.2012 р. до договору у іноземній валюті (долару США).

Перерахувавши вказану ціну товару, визначену у додатках № 1 від 20.04.2012 р. та від 31.05.2012 р. до договору, суд встановив, що станом на 23.07.2015 р. ціна товару у вказаних додатках склала 2 605 342,64 грн. (118 359,60 доларів США) * 22,012094 (курс гривні відносно долара станом на 23.07.2015 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідачем доказів належної оплати заборгованості суду відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 2 651 056,84 грн. (2 605 342,64 грн. (сума заборгованості, переведена у доларах США відповідно до курсу станом на 23.07.2015 р.) + 45 714,20 грн. (сума заборгованості за договором, яка залишилась у національній валюті та не була переведена сторонами у долари США).

Крім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача також пеню у сумі 652 357,78 грн. за неналежне виконання зобов'язання.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем умов п. 4.3 договору, він зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

При цьому судом встановлено, що відповідно до договору сторони домовились про нарахування штрафних санкцій, передбачених цим договором без застосування положень частини 6 ст. 232 ГК України (п. 5.7 договору).

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та пункту 5.7 договору, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в цій частині та стягує з відповідача пеню в сумі 652 357,78 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 760 555,67 грн. та 30 % річних у сумі 809 610,55 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем умов п. 4.3 договору, він зобов'язаний сплатити продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 % річних від суми боргу.

Провівши власний перерахунок суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими, але з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 743 040,39 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним невірно застосовано індекс інфляції, та 30 % річних - у сумі 809 610,05 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромайдан" до Сільськогосподарського підприємства "Княгинин" про стягнення 4 873 580,84 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського підприємства "Княгинин" (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15, ідентифікаційний код 38365337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромайдан" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, офіс 207, ідентифікаційний код 38093495) основну заборгованість у сумі 2 651 056 (два мільйона шістсот п'ятдесят одну тисячу п'ятдесят шість) грн. 84 коп., пеню у сумі 652 357 (шістсот п'ятдесят дві тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 78 коп., інфляційну складову боргу у сумі 743 040 (сімсот сорок три тисячі сорок) грн. 39 коп. та 30 % річних у сумі 809 610 (вісімсот дев'ять тисяч шістсот десять) грн. 05 грн.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського підприємства "Княгинин" (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 15, ідентифікаційний код 38365337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромайдан" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, офіс 207, ідентифікаційний код 38093495) витрати по сплаті судового збору в розмірі 72 817 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 36 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 2 листопада 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 9 листопада 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна