Рішення

від 25.08.2015 по справі 911/2639/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" серпня 2015 р. Справа № 911/2639/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м.Київ

до: 1) публічного акціонерного товариства «Племзавод «Михайлівка», Сумська обл., Лебединський р-н, с. Михайлівка

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 70051,71 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність б/№ від 22.06.2015,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - Позивач) до публічного акціонерного товариства «Племзавод «Михайлівка» (далі - Відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (далі - Відповідач-2) про стягнення 70051,71 грн, з яких 22632,08 грн курсової різниці, 1325,24 грн пені, 43974,00 грн штрафу, 2120,39 грн 40% річних.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем-1 зобов'язань за Договором поставки №АП-13-0081 від 19.05.2014 (далі - Договір), за виконання яких поручився Відповідач-2 в силу Договору поруки №ПР-13-0081 від 22.05.2014 (далі - Договір поруки), в частині оплати за поставлений товар у встановлений Договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2015 порушено провадження у справі №911/2639/15 та призначено її до розгляду на 11.08.2015 о 12:20 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою Відповідачів відкладено на 25.08.2015.

Відповідачі у судові засідання жодного разу не з'явились, відзиви на позовну заяву та витребувані судом документи не подали, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, адже ухвала від 25.06.2015 вручена останньому, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103249743791 від 30.06.2015 (за вх. суду №16309/15 від 15.07.2015), а надіслана на ту ж адресу ухвала від 11.08.2015 станом на день розгляду спору не повернута підприємством зв'язку до суду.

Ухвали Господарського суду Київської області від 25.06.2015 та 11.08.2015 направлялись Відповідачу-2 з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 25.06.2015 за №20792795, однак вказані ухвали станом на день розгляду спору не повернуті підприємством зв'язку до суду.

Як зазначається у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідачі належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідачів обов'язковою не визнавалась і їх відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - Позивач, Продавець) та публічним акціонерним товариством «Племзавод «Михайлівка» (далі - Відповідач-1, Покупець) укладено Договір поставки №АП-13-0081 від 19.05.2014 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1., 1.2. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин - Доктор Кроп у кількості 1500,00 л вартістю 147480,00 грн та Норвел у кількості 1500,00 л вартістю 145680,00 грн, надалі іменовані «товар». Вартість товару на дату укладення цього Договору становить 293160,00 грн у т.ч. ПДВ 20%. Вартість товару в період дії Договору може змінюватись в порядку, передбаченому п.2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього Договору.

Кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п.1.1 даного Договору. За бажанням Покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість товару, зазначену у п.1.2 даного Договору в наступні строки:

- не пізніше 20.05.2014 - 29316,00 грн;

- не пізніше 01.08.2014 - 58632,00 грн;

- не пізніше 01.11.2014 - 205212,00 грн;

Як зазначається в п.3.2 Договору право власності на товар виникає у Покупця з дня передачі товару, відповідно до розділу 3.4 Договору.

Згідно з п.3.3. Договору поставка товару здійснюється Продавцем на умовах СPТ склад Покупця (перевезення до місця призначення за рахунок Продавця) до базисів (отримувачів), визначених у даному пункті, в строк до 21.05.2014.

Відповідно до п.7.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.

На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 293160,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №АП-13-0083 від 19.05.2014 на суму 145680,00 грн та №АП-13-0084 від 19.05.2014 на суму 147480,00 грн (з відповідною довіреністю на отримання матеріальних цінностей №144 від 19.05.2014).

Як вбачається з банківських виписок з рахунку Позивача, відкритого в публічному акціонерному товаристві В«Перший Український ОСОБА_2В» , за період з 19.05.2014 по 27.10.2014 (копії додані до матеріалів справи), Відповідач на виконання умов Договору поставлений товар оплатив повністю, зокрема 19.05.2014 сплатив 29316,00 грн, 04.09.2014 - 58632,00 грн, 16.09.2014 - 20000,00 грн, 23.09.2014 - 40000,00 грн, 27.10.2014 - 145212,00 грн.

Так, Відповідач здійснював оплату товару частинами відповідно до перебаченого Договором графіку оплати товару. Однак, оплата товару 04.09.2014 у сумі 58632,00 грн, здійснена несвоєчасно, а отже, з порушенням даного графіку, оскільки у Договорі сторонами було погоджено, що вказана сума має бути сплачена до 01.08.2014.

Позивачем донараховано за поставлений товар 22632,08 грн з урахуванням зміни курсу долара США по відношенню до гривні, яка вбачається з довідки №КІЕ-52/796 від 13.05.2015, виданої відділенням публічного акціонерного товариства В«Перший Український ОСОБА_2»«Регіональний центр в м. КиєвіВ» , що міститься в матеріалах справи.

22.05.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (Позивач, Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Акруа» (Відповідач-2, Поручитель) укладено Договір поруки №ПР-13-0081 від 22.05.2014 (далі - Договір поруки).

Пунктом 1.1 Договору поруки, сторони погодили, що у відповідності до цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язків публічним акціонерним товариством «Племзавод Михайлівка» за договорами, передбаченими розділом 2 вказаного Договору (далі - основний договір).

Відповідно до п.2.1. Договору поруки під основним договором в цьому Договорі розуміють Договір поставки №АП-13-0081 від 19.05.2014 про поставку засобів захисту рослин, укладений між Кредитором (в основному Договорі іменується «Продавець») та Боржником (в основному Договорі іменується «Покупець»).

Як визначено п.1.2 Договору поруки, у разі порушення Боржником основного Договору та/або зобов'язання Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п.1.3 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником у повному обсязі. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсові втрати, витрати Кредитора тощо.

У випадку виконання Поручителем обов'язків Боржника перед Кредитором, до Поручителя переходять усі права Кредитора за основним Договором (п.3.1 Договору поруки).

Згідно з п.3.3 Договору поруки Кредитор не має права змінювати умови основного договору без згоди на те Поручителя, якщо внаслідок такої зміни збільшується обсяг відповідальності Поручителя.

Договір поруки вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 4.1 Договору поруки).

Відповідно до п.4.2 Договору поруки цей Договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст.559 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з невиконанням Боржником (Відповідачем-1) умов Договору поставки щодо оплати переданого йому товару у визначений Договором строк, Позивачем 04.11.2014 вручено Відповідачу-2 вимогу б/№ від 03.11.2014 про сплату протягом 3 календарних днів з моменту отримання 22632,08 грн курсової різниці.

Тож, предметом спору у даній справі є виконання Відповідачем-1 та Відповідачем-2 зобов'язань з оплати переданого товару, а також застосування до них відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, як це передбачено ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач-2, після звернення до нього Позивача з вимогою, не виконав зобов'язання Відповідача-1 з оплати поставленого товару. Тож, суд вважає, що Відповідачі, які відповідають солідарно за виконання відповідного зобов'язання, є такими, що допустили порушення зобов'язання щодо оплати частини товару, оскільки виконали її з порушенням строку, передбаченого Договором.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України, яка є загальною, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом .

Як визначено ч.ч.1,3 ст. 691 Цивільного кодексу України, що регулює спірні відносини сторін, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу; якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. При цьому, положення ч.3 вказаної норми про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Як узгоджено сторонами у п.2.2 Договору, при розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку, закріпленого в п. 2.1 вказаного договору, за наступною формулою S1=S0*A1/A0, де:

S0 - сума договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленого у п. 2.1 договору;

S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2 вказаного договору;

А0 - вартість у гривнях 1 долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору;

А1 - вартість у гривнях 1 долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату оплати відповідно до графіку.

Крім того, у п.2.2. Договору сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем строків оплат встановлених Договором, перерахунок вартості товару із врахуванням фактичного курсу купівлі долара США буде здійснюватись на дату надходження коштів.

Оскільки умовами договору сторонами узгоджено можливість зміни ціни товару, суд вважає, що зміна ціни товару Позивачем є правомірною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем виставлено Відповідачу-1 рахунок-фактуру №АП-12-0081 від 11.06.2015 на суму 22632,08 грн курсової різниці, який направлено разом з супровідним листом на адресу Відповідача, про що свідчать копії фіскального чека УДППЗ Укрпошта №6507 від 11.06.2015 з відповідним описом вкладення у цінний лист. Зазначена вимога залишена Відповідачем-1 без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим Позивачем заявлено вимогу про стягнення 22632,08 грн курсової різниці, нарахованої станом на 04.09.2014, 16.09.2014, 23.09.2014 та 27.10.2014.

Судом досліджено, що на момент настання строку оплати, визначеного п.2.1 Договору курс гривні по відношенню до іноземної валюти - долара США збільшився у порівняно з відповідним курсом на момент підписання договору, що за умовами договору є підставою здійснення перерахунку.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимогу Позивача про солідарне стягнення з Відповідачів 22632,08 грн курсової різниці.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачами своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до солідарне стягнення з Відповідачів 1325,24 грн пені за період прострочки з 02.08.2014 по 03.09.2014 на суму простроченого платежу 58632,00 грн та 43974,00 грн штрафу.

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.2. Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Враховуючи умови Договору, зокрема передбачений п.5.2 Договору розмір пені, вимоги ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України, керуючись положеннями ст.253 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, що є арифметично вірним та обґрунтованим, суд задовольняє вимогу про стягнення 1325,24 грн пені.

Відповідно до п.5.4 Договору у випадку прострочення виконання зобов'язань, більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Позивачем нараховано за період прострочки з 02.08.2014 по 03.09.2014 штраф у сумі 43974,00 грн, що становить 15% від загальної суми поставок за Договором - 293160,00 грн.

Враховуючи умови Договору, зокрема передбачений п.5.4 Договору розмір штрафу та перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, що є арифметично вірним та обґрунтованим, суд задовольняє вимогу про стягнення 43974,00 грн штрафу.

Також Позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з Відповідачів процентів у розмірі 2120,39 грн за період за період прострочки з 02.08.2014 по 03.09.2014 на суму простроченого платежу 58632,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.5 Договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розмір процентної ставки, передбаченої ст.625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару, протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів з дня закінчення строків оплати.

Таким чином, сторонами у договорі встановлений інший розмір процентів, а саме 40% річних від простроченої суми.

Позивачем за період прострочки з 02.08.2014 по 04.09.2014 нараховано 2120,39 грн 40% річних від простроченої суми за Договором - 58632,00 грн.

Враховуючи умови Договору, зокрема передбачений п.5.5 Договору розмір процентів річних та перевіривши здійснений Позивачем розрахунок, що є арифметично вірним та обґрунтованим, суд задовольняє вимогу про стягнення 2120,39 грн 40% річних.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Втім, Відповідачами відзивів на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення спірної заборгованості, суду не подано.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про солідарне стягнення з Відповідачів 22632,08 грн курсової різниці , 1325,24 грн пені, 43974,00 грн штрафу, 2120,39 грн 40% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства «Племзавод «Михайлівка» (42218, Сумська обл., Лебединський р-н, с. Михайлівка, вул. О.Трихліба, 26, код 00486741) та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 290, код 36432705) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, вул. Возз'єднання, буд. 15, код 30262667) 22632,08 грн (двадцять дві тисячі шістсот тридцять дві гривні вісім копійок) курсової різниці, 1325,24 грн (одну тисячу триста двадцять п'ять гривень двадцять чотири копійки) пені, 43974,00 грн (сорок три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири гривні) штрафу, 2120,39 грн (дві тисячі сто двадцять гривень тридцять дев'ять копійок) 40% річних та 1827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 09В» листопада 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.