Рішення

від 02.11.2015 по справі 914/3232/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015р. Справа№ 914/3232/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР», м.Київ

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма ІКСПОІНТ», м.Львів

про стягнення 12 706,39 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з»явився.

Права та обов'язки, передбачені ст. ст.20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору : Позов заявлено Приватним акціонерним товариством «КИЇВСТАР», м.Київ, до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма ІКСПОІНТ», м.Львів, про стягнення 8 442,00 грн. основний борг, 954,96 грн. пеня, 172,77 грн. - 3% річних, 3 792,85 грн. - інфляційні втрати. Ціна позову визначена позивачем в сумі 13 362,58 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 01.05.2014 року за №1-533/14 про надання телекомунікаційних послуг в частині своєчасної та повної оплати за отримані телекомунікаційні послуги.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.10.2015 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду у судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

06.10.2015 року за вх.№42796/15 в господарському суді зареєстровано подану позивачем довідку, у якій підтверджується, що у провадженні господарських судів України або інших органів , які в межах своєї компетенції вирішують спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає судових рішень цих органів.

Спеціальним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманим господарським судом , підтверджується включення ТзОВ «Фірма ІКСПОІНТ» до ЄДР, ідентифікаційний код юридичної особи 38934184, місцезнаходження юридичної особи за адресою : 29024, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок,173; дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, - в ЄДР відсутні.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка скеровувалась відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві (яка відповідає даним про місцезнаходження відповідача у ЄДР), повернута органом зв»язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

05.10.2015р. за вх.№4498/15 в господарському суді зареєстровано подане позивачем ОСОБА_3 вих.№25636/04 від 30.09.2015р. до позовної заяви, у прохальній частині якого позивач просить стягнути на його користь з відповідача 12 895,35 грн. заборгованості за невиконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг №1-533/14 від 01.05.2014 року, з якої: 8 442,00 грн. основний борг, 3 223,63 грн. інфляційні нарахування за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року, 1 032,67 грн. пеня за період з 21.12.2015 року по 21.06.2015 року, 197,05 грн. - 3% річних за період з 21.12.2014 року по 30.09.2015 року.

06.10.2015 року за вхідним № 4560/15 в господарському суді зареєстровано подане позивачем ОСОБА_3 без номеру від 30.09.2015р.до позовної заяви. У прохальній частині ОСОБА_3 до позовної заяви позивач просить стягнути на його користь з відповідача: 12 895,35 грн. за невиконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг №1-553/14 від 01.05.2014 року, які складаються з: 8 442,00 грн. основного боргу, 3 223,63 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.01.2015р. по 30.09.2015р., 1 032,67 грн. пені за період з 21.12.2015р. по 21.06.2015р., 197,05 грн. 3% річних за період з 21.12.2014р. по 30.09.2015р.

Фактично, ОСОБА_3 до позовної заяви, які поступили 05.10.15р. (вх..№4498/15) і 06.10.2015р. (вх.№4560/15) не мають розбіжностей у мотивувальній і прохальній частинах.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 07.10.2015 року не забезпечив, відзиву, витребовуваних документів суду не подав. Заяви, клопотання від відповідача до суду не надходили.

З підстав, зазначених в ухвалі від 07.10.2015 року, розгляд справи відкладався на 20.10.15р., а з підстав, зазначених в ухвалі від 20.10.15р. - на 02.11.15р.

02.11.2015 року за вхідним № 5080/15 в господарському суді зареєстровано подане позивачем ОСОБА_3 без номеру від 27.10.2015р. У прохальній частині ОСОБА_3 позивач просить стягнути на його користь з відповідача: 12 706,39 грн. заборгованості за невиконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг №1-553/14 від 01.05.2014 року, які складаються з : 8 442,00 грн. основного боргу, 3 223,63 грн. інфляційного збільшення заборгованості за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015р.,266,31 грн. неустойки за період із 21.10.2014 року по 21.04.2015 року,304,89 грн. неустойки за період із 21.11.2014 року по 21.05.2015 року, 272,51 грн. неустойки за період із 21.12.2014 року по 21.06.2015 року, 197,05 грн. 3% річних за період з 21.12.2014р. по 30.09.2015р.

Докази надіслання відповідачу ОСОБА_3 позовних вимог (вх.№5080/15) позивачем долучені до справи.

В судовому засіданні 02.11.2015 року представник позивача позовні вимоги, згідно уточнення , яке подано до суду 02.11.2015р. (вх. 5080/15), підтримав та просить задоволити.

Відповідач у жодне засідання явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов, документів в спростування обставин, на яких грунтується останній, суду не подав.

Відповідно до п.п.3.9.1-1 п.3.9.1, п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( п.3.9.1).

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони. При цьому зазначена ухвала надсилається сторонам в обов'язковому порядку п.п.3.9.1-1п.3.9.1).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору ( п.3.9.2).

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявлені клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до п.3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із наступними змінами та доповненнями) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи із якої і вирішується спір,- з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідно до п.3.11 вказаної Постанови пленуму ВГСУ, ГПК, зокрема стаття 22 цього Кодексу , не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення», або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінити її як : подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об»єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержавно правила вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК .

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

У зв»язку із надходженням 02.11.2015р. (вх.№5080/15) до господарського суду ОСОБА_3 позовних вимог, суд, виходячи з його змісту , а також змісту раніше поданої позивачем позовної заяви (вх.№3324 від 07.09.2015р.) та конкретних обставин справи, розцінює ОСОБА_3 позовних вимог, подане позивачем 02.11.2015р. (вх.№5080/15) як зменшення розміру позовних вимог

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону (ст.ст.43,69,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача та відзиву відповідача на позовну заяву, за наявними в справі матеріалами із врахуванням ОСОБА_3 позовних вимог від 27.10.2015р. (вх.№5080/15 від 02.11.15р.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Київстар" є правонаступником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком", що припинилось внаслідок приєднання до ОСОБА_1, стосовно всіх прав ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Голден Телеком", а також його зобовязань перед усіма його кредиторами і боржниками (п. 1.3 статуту ПрАТ "Київстар", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ "Київстар" за № 63 від 23.03.2015 року).

01.05.2014 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» (оператор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фірма ІКСПОІНТ» (абонент) укладено Договір №1-533/14 про надання телекомунікаційних послуг, згідно із п.1.1 якого оператор зобов»язується надавати абоненту телекомунікаційні послуги, що передбачені у відповідних замовленнях, а абонент зобов»язується своєчасно їх оплачувати (надалі - Договір).

Перелік і обсяг замовлених телекомунікаційних послуг, а також організаційні та технічні умови їх надання зазначаються у замовленнях, що підписуються сторонами і є невід»ємною частиною цього договору ( п.1.2).

Відповідно до п.1.5 Договору, послуги починають надаватися з моменту підписання замовлення, якщо інше не вказано у замовленні. У разі, якщо замовлення передбачає виконання робіт щодо підключення кінцевого обладнання до телекомунікаційної мережі оператора (інсталяційних робіт) послуги починають надаватися з моменту прийняття абонентом виконаних інсталяційних робіт.

Спосіб розрахунків (авансування або післяплата) вказується у замовленнях. У разі якщо замовлення передбачає надання телекомунікаційних послуг у кредит (післяплату), оплата наданих послуг здійснюється абонентом у десятиденний строк після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі неотримання рахунку до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, абонент повинен звернутись до оператора для отримання рахунку та здійснити оплату до граничного строку, зазначеного у цьому договорі (п. 4.1, п. 4.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє безстроково (п. 6.1 договору).

3 травня 2014 року після інсталяції обладнання, позивач почав надання відповідачу телекомунікаційних послуг (доступу до мережі Інтернет та фіксованого телефонного зв»язку за адресою: Київ, вул.Шумського Юрія, буд 1).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу телекомунікаційні : з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, згідно рахунку №1-14670311 від 31.05.2014 року, на загальну суму 4158 гривень (платежів станом на 31.05.2015 року не надходило);

за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, згідно рахунку №2-16874409 від 30.06.2014 року, на загальну суму 2814,00 грн. ( платежів станом на 30.06.2015 року не надходило);

за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, згідно рахунку №3-19131064 від 31.07.2014 року, на суму 2814 грн. (станом на 30.06.2015 року одержано платіж у розмірі 8076 грн.);

за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, згідно рахунку №4-20457526 від 31.08.2014 року, відповідачеві надано послуг на суму 2814 грн. ( станом на 30.06.2015 року одержано платіж у розмірі 1710 грн.);

за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, згідно рахунку №5-23292750 від 30.09.2014 року, відповідачеві надано послуг на суму 2814 грн. (станом на 30.06.2015р. одержано платіж у розмірі 2814 грн.), - що підтверджується переліченими рахунками разом з деталізованою інформацією по рахунках.

Таким чином, у період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, а саме 25.09.2015 року відповідач погасив свою заборгованість за попередній період (яка виникла з 23.05.2014 по 31.08.2014 року), і саме в цьому періоді -25.09.2015 року зафіксовано 0 сальдо за розрахунками сторін.

У той же час відповідач продовжував користуватися послугами позивача, тому за період із 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, згідно рахунку №5-23292750 від 30.09.2014 року, відповідачеві надано послуг на суму 2814 грн.

За період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, згідно рахунку №6-24592388 від 31.10.2014 року ,відповідачеві надано послуг на суму 2814,00 грн. Платежів станом на 31.10.2015 року не надходило.

За період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року, згідно рахунку №7-26533915 від 30.11.2014 року, відповідачеві надано послуг на суму 2814 грн. Платежів станом на 30.11.2015 року не надходило.

Відтак, станом на 30.11.2014 року у відповідача виникла заборгованість по несплаті за телекомунікаційні послуги у розмірі 8 442 гривень основного боргу.

За прострочку виконання грошового зобов»язання та згідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3 223,63 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року та 3% річних в сумі 197,05 грн. за період з 21.12.2014 року по 30.09.2015 року. Окрім того, відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації» позивач нарахував відповідачу 266,31 грн. пені за період із 21.10.2014 року по 21.04.2015 року; 304,89 грн. пені за період з 21.11.2014 року по 21.05.2015 року; 272,51 грн. пені за період із 21.12.2014 року по 21.06.2015 року. У зазначених сумах просить позовні вимоги задоволити.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов»язків (зобов»язань), зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини в сфері надання телекомунікаційних послуг регулюються, зокрема, Законом України "Про телекомунікації", Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" від 11.04.2012р. №295.

Закон України "Про телекомунікації" (далі - закон) визначає загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, як мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості, доступний усім споживачам на всій території України; рухомий (мобільний) зв'язок, як електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщуватися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції; споживача телекомунікаційних послуг (споживач), як юридичної або фізичної особи, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Згідно ст. 32 Закону, споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право, зокрема, на: вибір оператора, провайдера телекомунікацій; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг; інші права, визначені законодавством України та договором про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ст. 33 Закону споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Пункт 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, встановлює, що у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Пункт 4.2 Договору №1-533/14 про надання телекомунікаційних послуг від 01.05.2014 року передбачає, що уразі, якщо замовлення передбачає надання телекомунікаційних послуг в кредит (післяоплату) оплата наданих послуг здійснюється абонентом у десятиденний строк після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі неотримання рахунку до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, абонент повинен звернутися до оператора для отримання рахунку та здійснити оплату до граничного строку, зазначеного у цьому договорі.

Із врахуванням наведеного та фактичних обставин справи, відповідач зобов»язаний був погасити заборгованість в сумі 2814,00 грн. за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року до 20.10.2014 року, тобто, включно по 19.10.2014 року; заборгованість за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р. у сумі 2814, 00 грн. відповідач зобов»язаний був погасити до 20.11.2014 року, тобто, включно по 19.11.2014 року; заборгованість за період з 01.11.2014 р. по 31.11.2014 р. у сумі 2814, 00 грн. відповідач зобов»язаний був погасити до 20.12.2014 року, тобто , включно по 19.12.2014 року.

Оскільки останній день строку, встановленого для оплати у жовтні 2014 року припадає на вихідний день, то відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України згідно якої у разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. У даному випадку, останнім днем строку є 20 жовтня 2014 року.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов»язання не звільняє сторони від обов»язку виконати зобов»язання в натурі, порушення зобов»язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Частина 1 ст. 230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації").

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахованій пені, 3% річних та інфляційних втратах суд дійшов висновку, що такі розрахунки проведені вірно, відтак заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 223,63 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року та 3% річних в сумі 197,05 грн. за період з 21.12.2014 року по 30.09.2015 року а також : 266,31 грн. пені за період із 21.10.2014 року по 21.04.2015 року; 304,89 грн. пені за період з 21.11.2014 року по 21.05.2015 року; 272,51 грн. пені за період із 21.12.2014 року по 21.06.2015 року,є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст..ст.1,2,4-3, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44,49,75,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІКСПОІНТ» (вул.Богдана Хмельницького, буд.173, м.Львів 79024; ідентифікаційний код юридичної особи 38934184) на користь Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР» (Червонозоряний проспект, буд.51, Солом»янський район, м.Київ, 03110; ідентифікаційний код юридичної особи 21673832) 12 706,39 грн. заборгованості, з якої : 8 442,00 грн. основний борг, 3 223,63 грн. інфляційні нарахування, 197,05 грн. - 3% річних, 843,71 грн. пеня, а також стягнути 1218,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 09.11.2015 року.

Суддя Кітаєва С.Б.