Рішення

від 14.07.2015 по справі 917/918/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 р. Справа №917/918/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, в особі Зіньківської філії ПАТ "Полтаваобленерго", вул. Фрунзе, 142, м. Зіньків, Полтавська область, 38100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воздвиженський млин", вул. Леніна, 51, м. Зіньків, Полтавська область 38100

про стягнення грошових коштів у розмірі 94 158,87 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Блищук В.Т., дов. 10-74/2117 від 23.02.2015 р.,

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 94 158,87 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 0163 від 25.05.2012р., у тому числі 48 728,82 грн. основного боргу, 40 559,95 грн. нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину, 2274,89 грн. - пені, 2330,86 грн. інфляційних нарахувань, 264,35 грн. 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивачем через канцелярію суду надано розрахунок штрафних санкцій (вх. № 10390 від 14.07.2015 р.).

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, представництво у судове засідання не забезпечив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач, не заперечує відповідач та підтверджується матеріалами справи,25.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Зіньківської філії (далі за текстом - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Воздвиженський млин» (далі за текстом - відповідач, споживач) було укладено договір № 0163 про постачання електричної енергії (надалі - договір).

В п.1 договору зазначено, що Постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 132 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використано'' (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього Договору.

Відповідно розділу 2 цього Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно з додатком №2 до Договору «Порядок розрахунків» розрахунковим вважається період з 8.00 годин 19 числа попереднього місяця до 8.00 годин такого ж числа поточного місяця. Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Споживач самостійно знімає покази розрахункових засобів обліку о 8.00 годин 19 числа оформлює «Відомість про фактичні покази розрахункових засобів обліку електричної енергії» , та до 16.00 годин надає її Постачальнику для здійснення розрахунку та оформлення «Акта про обсяги спожитої Споживачем електричної енергії».

Позивач зазначає, що до січня 2014 року всі звіти та розрахунки за використану електроенергію проводилися вчасно.

В акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії, складеному 09.09.2014 року та підписаному представниками позивача та відповідача, зафіксовано, що при перевірці було виявлено , що засіб обліку, який встановлений на об'єкті ТОВ «Воздвиженський млин» не працює, фактичні показники на час перевірки становлять 001096 кВт/год., тоді як показники лічильника поданих у відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії становлять 000282 квт/год, що не відповідає на 814 кВт/год, при умові того, що на засобі обліку встановлені трансформатори струму 200/5 коефіцієнт 40 то різниця в кіловат годинах складає 32560 квт/год., крім того втрати в трансформаторі струму становлять 1322 кВт/год. то загальна кількість використаних кіловат годин складає 33882 кВт/год.

Позивач вказує, що відповідно відомості проведення контрольних оглядів засобів обліку електроенергії останній огляд проводився 16 жовтня 2013 року , де показник електричного засобу обліку становив 00098. Інших оглядів інспекцією позивача до 09.09.2014 року не проводилося з незалежних від них причин.

Позивачем в матеріали справи надано акт (копію) проведення експертизи лічильника електроенергії № 569 від 08.10.2014 року, де вказано, що пломба держповірника не пошкоджена, втручання в роботу лічильника не виявлено, але лічильник не придатний до подальшого використання.

З огляду на висновки експертизи позивач вказує, що споживач знав про несправність лічильника, умисно цим скористався в корисливих цілях, а задля зменшення оплати фальшував покази використаної електричної енергії і з цією ж метою не допускав представників енергопостачальника для проведення технічних та контрольних перевірок.

За результатами планового огляду, відповідно до даних зафіксованих у акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку, проведено донарахування суми за використану електричну енергію за наступною формулою : всього використано 33882 кВт/год помножити на 1.2335 тариф, який діяв в вересні 2104 року , становить 41793.45 гривень плюс ПДВ 8358.69 гривень, всього 50152.14 гривні.

При визначенні суми боргу за спожиту відповідачем електроенергію позивач вказує, що так як у відповідача існувала попередня оплата за використання електричної енергії на суму 1423.32 грн., він врахував розмір попередньої оплати, і визначив до стягнення 48728.82 гривні заборгованості за використану електроенергію.

Крім того, позивачем проведено нарахування за споживання електричної енергії понад договірну величину у розмірі 40559,95 гривні, а саме : 33882 кВт/год різниця фактично спожитої і договірної величини, за мінусом 1000 кВт/год договірної величини, складає 32882 квт/год помножити на 1.2335 тариф, який існував в вересні 2014 року.

Нарахування за споживання електричної енергії понад договірну величину передбачене положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та додатку № 2 Договору (споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини).

При нарахуванні за споживання електричної енергії понад договірну величину позивач вказує, що ним враховані величини, визначені в Додатку №1 до договору про постачання електричної енергії, згідно з яким обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії ТОВ «Воздвиженський млин» на вересень місяць 2014 року становили 5000 кВт/год. Відповідно поданої заяви відповідача від 19.08.2014 року вхідний № 1567 договірну величину споживання електричної енергії на вересень місяць 2014 року було зменшено до рівня 1000 кВт/год.

Позивач вказує, що в зв'язку з не оплатою заборгованості 29.10.2014 року ним за № 13 була виставлена відповідачу претензія про сплату грошових коштів.

У відповіді на претензію від 28.11.2014р., яка отримана позивачем 02.12.2014 року, відповідач повідомив про неможливість її виконання.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 48 728,82 грн. основного боргу за використану електроенергію, 40 559,95 грн. нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину, 2274,89 грн. - пені, 2330,86 грн. інфляційних нарахувань, 264,35 грн. 3% річних.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Як визначено ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Дана обставина відповідачем не спростована.

Оскільки відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки за спожиту електричну енергію у строки, встановлені порядком розрахунків за активну електроенергію, ним допущено порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48 728,82 грн. основного боргу за використану електроенергію, 40 559,95 грн. нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до Додатку № 2 п.9 Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів, Постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

, суд прийшов до висновку, що заявлені розміри заборгованості є обгрунтованими", а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за спожиту теплову енергію в гарячій воді відповідно до умов договору не надано. Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 150250,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2

3 742,16 грн. заборгованості, з яких : 12000 грн. заборгованість за кредитом, 6400 грн. заборгованість за процентами, 1455,90 грн. заборгованість по сплаті комісії та 3886,26 грн. пені.

Відповідно до Додатку № 2 п.9 Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів, Постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується , на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Таким чином, ТОВ «Воздвиженський млин» проведено нарахування : пеня за активну за активну електроенергію в сумі 2274,89 грн.; інфляційні донарахування на заборгованість на суму 2330,86 грн.; 3 % річних заборгованості по електричії'й

Загальна сума заборгованості ,включаючи штрафні санкції, ТОВ «Воздвиженський млин» перед ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Зіньківської філії складає 94158,87 грн.

На підставі вище викладеного га керуючись ст.. ст.Л, 5 , 13, 54-57 ГПК України, ст.. 625 ЦК України -,

ПРОШУ:

1. Прийняти рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженський млин» адреса 38100, м. Зіньків , вул. Леніна, 51, р/р 2600610393, в ФАТ AT «Полтава-Банк», МФО 331360, код ЄДРПУО 37796581, на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Зіньківської філії, адреса 38100, м. Зіньків, вул.. Фрунзе, 142, р/р 2600005451118 в ПРУ КБ «Приватбанк» м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПУО 25717012 грошові кошти в сумі 94158,87 грн. за заборгованість за використану електричну енергію.

2. Прийняти рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженський млин» адреса 38100, м. Зіньків , вул. Леніна, 51, р/р 2600610393, в ФАТ AT «Полтава-Банк», МФО 331360, код ЄДРПУО 37796581, на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Зіньківської філії, адреса 38100, м. Зіньків, вул.. Фрунзе, 142, р/р 2600005451118 в ПРУ КБ «Приватбанк» м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПУО 25717012 грошові кошти в сумі 1883,18 грн. за сплату судового збору.

Відповідно до розділу 1 "Предмет договору" даного договору, позивач зобов'язується надати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.2.2 договору та додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію", споживач зобов'язувався за три дні до початку розрахункового періоду сплачувати прогнозовану вартість теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженими в установленому порядку.

Сплату рахунків виписаних на виконання даного договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Як вказує позивач, в період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року Житловий кооператив 3/107 споживав теплову енергію в гарячій воді, а оплата за спожиту теплову енергію за цей період проводилася не в повному обсязі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем. Згідно поданого позивачем розрахунку суми основного боргу за спожиту теплову енергію у відповідача перед ПАТ "Полтаваобленерго" утворилась заборгованість:

- січень 2014 року - 29554,33 грн.;

- лютий 2014 року - 58946,39 грн.;

- березень 2014 року - 27243,46 грн.;

- листопад 2014 року - 34507,06 грн.

Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем станом на 11.12.2014 року складає 150 250,76 грн.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за спожиту теплову енергію в гарячій воді відповідно до умов договору не надано. Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 150250,76 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання чи встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати спричинені цим збитки.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.8 договору та пунктом 6 додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (вх. № 7133 від 14.05.2015 року), відповідачу нарахована пеня, яка нарахована протягом 6 місяців за зобов'язаннями за січень-березень 2014 року на суму 10517,76 грн. Відповідно до розрахунку, який надано позивачем до позову, нарахована пеня також за зобов'язаннями за листопад 2014 року на суму 238,24 грн. Всього на суму 10756 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.6 додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" передбачено, що на суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані 3% річних на суму 2674,15 грн. за період з 26.02.2014 р. по 15.12.2014 р. та інфляційні на суму 20311,11 грн. за період з 26.02.2014 року по 15.12.2014 року.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені в сумі 10756 грн., 3% річних в сумі 2674,15 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 20311,11 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлового кооперативу 3/107 (3967, квартал. 278, б. 23, кв. 35, м. Кременчук, Полтавська область, р/р 26003000068369 в "УСБ", МФО 300023, код 24560672) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26002055234266 в ПГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код 25717118) суму основного боргу в розмірі 150250,76 грн., 10756 грн. пені, 20311,11 грн. - інфляційних нарахувань, 2674,15 грн. - 3% річних та 3679,84 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15.05.15 р.

Суддя О. А. Киричук