Рішення

від 10.11.2015 по справі 925/1711/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р.                                                   Справа № 925/1711/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача – представник не з'явився,

від відповідача – представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Деніка Агро”,

м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Подільський

комбікормовий завод”, с. Ковтуни, Золотоніського району,

Черкаської області

про стягнення 57 997 грн. 49 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Деніка Агро” до товариства з обмеженою відповідальністю “Подільський комбікормовий завод” про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №471103 від 03 листопада 2014 року в розмірі 57 997 грн. 49 коп., в тому числі: 46 887 грн. 50 коп. основний борг, 10 060 грн. 89 коп. пеня, 547 грн. 23 коп. 3% річних та 501 грн. 87 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 10 листопада 2015 року.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2015 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 03 листопада 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Деніка Агро” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Подільський комбікормовий завод” (покупець) було укладено договір поставки за №471103.

Згідно ч. ч. 1, 2 т. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю товар згідно специфікації, а покупець – прийняти товар згідно специфікації і оплатити його на умовах передбачених цим договором.

Сторони підписують специфікацію на кожну окрему поставку товару. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 349 387 грн. 50 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

-          №РН-0000120 від 05 листопада 2014 року на суму 32 500 грн. 00 коп.;

-          №РН-0000148 від 02 грудня 2014 року на суму 67 000 грн. 00 коп.;

-          №РН-0000185 від 22 грудня 2014 року на суму 66 000 грн. 00 коп.;

-          №РН-0000006 від 15 січня 2015 року на суму 83 000 грн. 00 коп.;

-          №РН-0000139 від 22 квітня 2015 року на суму 48 500 грн. 00 коп.;

-          №РН-0000162 від 06 травня 2015 року на суму 52 387 грн. 50 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи у вищенаведених накладних.

Однак відповідач зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши 302 500 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 44-110).

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 46 887 грн. 50 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № 471103 від 03 листопада 2014 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 5.1. договору поставки визначено, що якщо інше не погоджено сторонами у специфікації, покупець оплачує товар на умовах 100% передоплати.

Водночас умовами п. 3 специфікацій визначено, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 15 календарних днів від дати поставки.

          Оскільки неоплаченим залишився товар поставлений згідно видаткової накладної від 06 травня 2015 року, то з урахуванням умов п. 3 специфікації №5 від 06 травня 2015 року остаточний розрахунок відповідач повинен був здійснити 21 травня 2015 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 46 887 грн. 50 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 7.2. договору поставки передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Позивачем на підставі п. 7.2. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10 060 грн. 89 коп. пені нарахованої за період з 22 травня 2015 року по 10 жовтня 2015 року (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 501 грн. 87 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції нарахований за період травень – вересень 2015 року та 547 грн. 23 коп. 3% річних нарахованих за період з 22 травня 2015 року по 10 жовтня 2015 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.2.1.” судом встановлено, що 3% річних нараховано вірно, розрахунок пені та інфляційних здійснено позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив заявлені до стягнення суми, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

          На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Подільський комбікормовий завод”, с. Ковтуни, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 39014623 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Деніка Агро”, пл. Десантників,1, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 39266319 – 46 887 грн. 50 коп. – основного боргу, 10 060 грн. 89 коп. пені, 501 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 547 грн. 23 коп. 3% річних та 1 218 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 10 листопада 2015 року.

Суддя                     А.В.Васянович