Рішення

від 03.11.2015 по справі 910/23729/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015Справа №910/23729/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Луч АО"

про стягнення 400 000,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 4998 від 31.08.2015)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Луч АО» про стягнення 400 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу цінних паперів №06-2014-ЦП від 03.06.2014, в частині своєчасної сплати платежів за договором, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 400 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 порушено провадження у справі № 910/23729/15 та призначено до розгляду на 24.09.2015

24.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015, розгляд справи № 910/23729/15 відкладено на 13.10.2015 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

12.10.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 розгляд справи № 910/23729/15 відкладено на 03.11.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо підстав набуття векселя.

26.10.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 03.11.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.11.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу направлено на адресу місцезнаходження, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 03.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2014 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Приватним акціонерним товариством «Луч АО» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 06-2014-ЦП (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити простий вексель, з наступними характеристиками: назва цінного паперу - вексель простий ПрАТ "Луч АО" 23495961; серія, № бланку ЦП - АА 0504749; номінальна вартість векселя - 5 187 000,00 грн.; договірна вартість векселя - 4000 000,00 грн.; дата складання векселя - 10.02.2012 ; термін погашення векселя - 10.02.2019.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума цього договору складає 4000 000,00 грн. без ПДВ.

Положеннями п 2.1 Договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити продавцеві загальну суму договору в такі строки: перший платіж в сумі 400 000,00 грн. до 30.06.2015 р.; другий платіж в сумі 1000 000,00 грн. до 30.09.2015 р.; третій платіж в сумі 1000 000,00 до 31.10.2015; четвертий платіж в сумі 1000 000, 00 до 30.11.2015; п'ятий платіж в сумі 600 000,00 грн. 31.12.2015.

Згідно з п. 2.3 Договору, передача простого векселя з іменним індосаментом, що вказаний у п. 1.1, здійснюється згідно акту прийому-передачі цінних паперів, підписаного зі сторони продавця та покупця, який є невід'ємною частиною цього Договору, продавець зобов'язаний здійснити передачу векселя протягом 10 банківських днів від дня підписання даного договору.

На виконання умов Договору 03.06.2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв простий вексель, реквізити якого визначені в п. 1.1 Договору, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів за Договором від 03.06.2014.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначає, відповідачем не виконано свого зобов'язання по оплаті першого платежу переданого векселя, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованості у розмірі 400 000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором купівлі продажу.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Матеріалами справи (актом прийому-передачі цінних паперів за Договором від 03.06.2014 р.) підтверджується виконання продавцем зобов'язання з передачі векселя у встановлений умовами п. 2.3 Договору строк.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1 Договору, відповідач був зобов'язаний провести перший платіж за отриманий вексель у строк до 30.06.2015 р.

Матеріалами справи підтверджується, що покупець (відповідач) порушив обов'язок своєчасного перерахування грошових коштів у рахунок оплати переданого векселя.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 400 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 400 000,00 грн. на підставі Договору №06-2014-ЦП від 03.06.2014 як частина вартості переданого векселя.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

За таких обставин, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Луч АО» заборгованості у розмірі 400 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Луч АО" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; код 23495961) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02140,АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 400 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 6 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин

.