Рішення

від 03.11.2015 по справі 915/1681/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 915/1681/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Мавродій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 22, код ЄДРПОУ 30087693)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «ТЕЛЕГОЛД» (57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, вул. Вільна, 2, корпус А, код ЄДРПОУ 38551918)

про: стягнення 5857,58 грн., -

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «ТЕЛЕГОЛД» 5857,58 грн., з яких: 4667,21 грн. основного боргу та 1190,37 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №2198 від 26.11.2014р. в частині виготовлення та поставки оплаченого товару.

Ухвалою суду від 17.09.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 13.10.2015р. о 16:00.

09.10.2015р. за вх.№18824/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.10.2015р. розгляд справи відкладено на 03.11.2015р. о 14:30.

22.10.2015р. за вх.№19634/15 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою суттю є заявою про зміну предмету позову, подана до суду до початку розгляду господарським судом справи по суті та прийнята судом до розгляду, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 5857,58 грн., з яких: 4667,21 грн. основного боргу та 1190,37 грн. штрафних санкцій.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, 22.10.2015р. за вх.№19633/15 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке у судовому засіданні судом задоволене.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.09.2015р. та від 19.10.2015р., які повернулись до суду з довідками пошти «за зазначеною адресою адресата не існує», «за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомленого представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

26.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «ТЕЛЕГОЛД» (Постачальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» (Покупець, позивач) укладений договір поставки №2198, відповідно до якого Постачальник зобов'язався виготовити і поставити поліграфічну продукцію - квартальний календар (товар), у відповідності з оригінал-макетом, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору кількість товару, що постачається по даному договору складає: 101 (сто одна) штука. Строк виготовлення і поставки товару - протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту здійснення Покупцем передоплати, згідно п.2.4 даного договору.

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 договору ціна 1 (однієї) штуки товару визначається в гривнях та складає 46,21 (сорок шість грн. двадцять одна коп.) гривень, в т.ч. ПДВ - 20% - 7,70 грн. і вказується в накладних та інших товаросупроводжувальних документах. Загальна сума договору складає: 4667,21 (чотири тисячі шістсот шістдесят сім грн. двадцять одна коп.) гривень, в т.ч. ПДВ - 20% - 777,87 грн. і підтверджується накладними та іншими товаросупроводжувальними документами. Оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в якості оплати за товар. Умови оплати товару - 100% передоплата.

У відповідності до п.п. 3.1.2, 3.2.1 договору Покупець зобов'язаний оплатити виготовлену Постачальником поліграфічну продукцію відповідно до п.п. 2.1-2.4 даного договору. Постачальник зобов'язаний виконати виготовлення товару, передбаченого п.1.1 в строк, зазначений у п.1.3 даного Договору.

Згідно з п.3.5 договору моментом поставки товару вважається дата фактичної поставки товару з одночасним підписанням товаросупроводжувальних документів.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасну поставку партії товару Покупець має право вимагати від Постачальника сплати штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої партії товару за кожен день прострочення.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань за договором.

На виконання умов укладеного договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №3/12 від 09.12.2014р. на суму 4667,21 грн., на підставі якого позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за договором 4667,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7539 від 15.12.2014р., поясненнями позивача та жодним чином відповідачем не спростовано.

Між тим, відповідач неналежно виконав свої договірні зобов'язання в частині виготовлення та поставки оплаченого товару, позивачу товару не поставив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За вимогами ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Вимогами ст.ст. 662, 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №2198 від 26.11.2014р. в частині виготовлення та поставки оплаченого товару, господарським судом встановлений факт не поставки відповідачем позивачу оплаченого позивачем товару, а тому позивач має право вимагати від відповідача повернення сплачених 4667,21 грн., з огляду на що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги ПрАТ «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» про стягнення з відповідача 4667,21 грн. боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

За вимогами ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сплата відповідачем штрафних санкцій та їх розмір передбачені п.5.1 укладеного між сторонами договору поставки №2198 від 26.11.2014р.

За цих обставин, господарський суд, перевіривши наданий позивачем в додатку до позовної заяви розрахунок штрафних санкцій, вважає його правомірним та приходить до висновку про правомірність та необхідність задоволення позовних вимог ПрАТ «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» про стягнення з відповідача 1190,37 грн. штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПрАТ «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ «ТЕЛЕГОЛД» (57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, вул. Вільна, 2, корпус А, код ЄДРПОУ 38551918) на користь Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 22, код ЄДРПОУ 30087693) 4667 (чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 21 коп. боргу, 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) грн. 37 коп. штрафних санкцій та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 09 листопада 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля