Постанова

від 02.10.2015 по справі 804/10384/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 р. Справа № 804/10384/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Бірюза» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Бірюза» з вимогами: стягнути кошти, які перебувають у власності Приватного підприємства «Бірюза» (код ЄДРПОУ 32805046) в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 225,88 грн. на бюджетний рахунок 33211865700022, код платежу 18050301, одержувач УДКСУ У Жовтневому районі, код 38031627, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно. Також відмічає, що податковим органом встановлено, що боржник немає будь-якого майна, на яке він би мав право власності, отже на підставі визначених п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України повноважень просить накласти арешт на кошти відповідача в межах суми податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув. На адресу суду 07.09.2015р. надав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку, проте на адресу суду конверт з поштампту повернувся з відміткою «за закіченням терміну зберігання». Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.09.2015р. місцезнаходження відповідача зареєстровано: 50053, АДРЕСА_1, тому суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про місце, час та дату судового розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Бірюза» (код ЄДРПОУ - 32805046) 15.12.2003 року зареєстровано як юридична особа та 18.12.2003 року узято на облік в органи державної податкової служби - Криворізької північній об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Згідно інформації Криворізької північною ОДПІ про розрахунки відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установах банків.

Станом на 14.07.2015 року ПП «Бірюза» має податковий борг з податку з єдиного податку з юридичної особи сумі 225,88 грн., що утворився внаслідок наступного.

12.07.2014 року відповідачем подано до Криворізької північної ОДПІ податкову декларацію платника єдиного внеску - юридичної особи за півріччя 2014 року, якою визначено суму податкового зобов'язання у розмір 280 грн. Проте, у зв'язку із наявною по рахункам відповідача переплатою сума боргу складає 225,88 грн.

Статтею 36 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс) встановлено податковий обов'язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно цього Кодексу.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу строки, встановлені законом на підставі якої о здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованою (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки орган) державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкової о кодексу).

Пунктом 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України,, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Главою 1 Податкового кодексу України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Субєкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку.

Четверта група платників податку, до якої належить відповідач, - це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Кодексу, становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій зі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. І4.1.39).

Таким чином, вищевказана заборгованість відповідача становить узгоджене грошове (податкове) зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 ст. 14 Кодексу).

Кодекс не містить також положень які б визнавали недійсними вимоги прийняті у попередніх періодах щодо боргу, який існує на даний час.

Вимоги ст. 19 Конституції України забороняють державним органам вчинення дій, що не передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Потрібно також враховувати положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу, згідно якої у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Порядок погашення податкового боргу платника податків встановлено Податковим кодексом. Так, згідно ст. 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.1 - 95.3) .

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4).

Згідно ст. 41 Кодексу органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах їх повноважень, є органами стягнення (виключно) (орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених ПК або іншими законами України (п. 14.1.137).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем, не зареєстровано. Наявні лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківських установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Підпунктом 20.1.33 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України, визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків, здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 94 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України Наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10.10.2013 року затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, що визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Розділом 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених обставин, враховуючи відсутність заперечень, позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 16, 20, 36, 46, 49, 54, 57-59, 87, 95, 286 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Бірюза» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти, які перебувають у власності Приватного підприємства «Бірюза» (код ЄДРПОУ 32805046) в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 225,88 грн. на бюджетний рахунок 33211865700022, код платежу 18050301, одержувач УДКСУ У Жовтневому районі, код 38031627, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_1