Постанова

від 26.03.2012 по справі 2а/0470/17837/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/17837/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «Партнер М»про стягнення 170 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14.12.2011 р. Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Партнер М» та просить стягнути податковий борг з відповідача на загальну суму 170 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач з 20.03.2007 р. перебуває на обліку у позивача і станом на 28.11.2011 р. має податковий борг по єдиному податку в сумі 170 грн., який виник внаслідок несплати штрафних санкцій згідно акту про результати документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності по єдиному податку від 20.10.2009 р. та на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.10.2009 р. № 0006381501/0 по терміну сплати 02.11.2009 р. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення боргу у порядку, визначеному ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» та направлялися перша та друга податкові вимоги 04.11.2009 р. та 16.02.2010 р., які відповідачем залишені без уваги та не погашені, у зв'язку з чим позивач просить стягнути борг у примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.(а.с. 47-48).

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, враховуючи строки вирішення та розгляду справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, вжиття судом всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому розгляді справи, аналізуючи норми чинного законодавства України та законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законом України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

У зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати платником податків -відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з єдиного податку в сумі 170 грн., виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що Приватне підприємство «Партнер М» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 20.03.2007р. № 6286 та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується довідкою податкової інспекції від 29.06.2011р., копією свідоцтва про державну реєстрацію та копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.03.2007 р. (а.с.3-5, 7).

Як встановлено судом Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань несвоєчасного подання розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства - юридичною особою за III квартал 2009 року за результатами якої складено акт № 2837/15-1/34986265 від 20.10.2009р. за висновками якого встановлено несвоєчасне подання розрахунку сплати єдиного податку за III квартал 2009 року.(а.с12).

Згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 № 2181 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Так на підставі вищезазначеного акту перевірки, податковим органом відносно відповідача було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006381501/0 від 21.10.2009р. яким визначено до сплати за штрафними санкціями суму 170 грн., яке вручене відповідачу 21.10.2009р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення - рішення.(а.с. 11).

З урахуванням дати отримання відповідачем даного податкового повідомлення-рішення, датою виникнення податкового боргу у сумі 170 грн. є 03.11.2009р.

Пунктом 2.3.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв станом на момент виникнення правовідносин) передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

У відповідності до п. 6.2.2 п.п. 6.2.3 п.п. 6.2 ст.6 Закону Україну В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу в повному обсязі податковим органом надіслана перша податкова вимога №1/1427 від 04.11.2009 року, на загальну суму 170 грн. та другу податкову вимогу № 2/175 від 16.02.2010 р. на загальну суму 170 грн., які були розміщені на дошці оголошень 13.01.2010 р. та 13.04.2010 р. відповідно.(а.с.31-32).

З урахуванням того, що граничним строком сплати податкового боргу у сумі 170 грн. є 02.11.2009 р., але в зазначений строк податкове зобов'язання відповідачем сплачене не було, датою виникнення податкового боргу є 03.11.2009 р.

Таким чином, загальна сума податкового боргу приватного підприємства «Партнер М» станом на 28.11.2011 р. складає 170 грн., про що свідчать дані облікової картки відповідача та довідка про стан розрахунків.(а.с. 19-22).

Підрозділом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» визначено, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачували податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати податкового боргу у розмірі 170 грн. у встановлені законом строки не надав, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 0006381501/0 від 21.10.2009 р. у встановленому законом порядку також не надано.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, факт несвоєчасної сплати податкового боргу відповідачем встановлено у судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства «Партнер М» про стягнення 170 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Партнер М» (ЄДРПОУ 34986265, 49098, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України податковий борг у розмірі 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22.03.2012р.

Суддя ОСОБА_1