Постанова

від 02.11.2015 по справі 821/3193/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3193/15-а 09 год. 25 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми"

до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фермерське господарство "Інтегровані агросистеми" (далі - позивач, Ф/Г "Інтегровані агросистеми" ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Цюрупинська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.08.2015 р. № НОМЕР_1 яким зменшено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі41115,00 грн. та № НОМЕР_2 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 43169,00 грн. та штрафні санкції 21584,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Фермерське господарство "Інтегровані агросистеми" зареєстроване Голопристанською державною адміністрацією Херсонської області 05.10.2005 р. за №14881070013000277. На податковий облік взято в Цюрупинська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (Голопристанське відділення) як платника податків 05.10.2005.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності ФГ "Інтегровані агросистеми" за КВЕД є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; відтворення рослин; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості,оптова торгівля фруктами й овочами.

Судом встановлено, що 31.07.2015 Цюрупинською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФГ "Інтегровані агросистеми" з питань взаємовідносин фінансово - господарської діяльності: формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок ТОВ "Українська нафто - газова компанія" за період з 01.10.2012 по 31.03.2013, за результатами якої складено акт №380/22-00/33734191 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до: заниження податку на прибуток в сумі 43169 грн., у т.ч. по періодах: за 2012 рік на суму 43157 грн., за 2013 рік на суму 12 грн.,

- п.185.1 ст.185, п.180.2 ст.180, ст..185, ст..188, п.201.1 ст.201, п.198.1, 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого зменшено від'ємне значення (рядок 24 декларації) за березень 2013 на суму ПДВ 41115 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов у зв'язку з неможливістю підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Українська нафто - газова компанія" у перевіряємий період, відсутні документи, які підтверджують походження, відповідність товару, картки переміщення товару, доказів, що придбаний товар (природній газ) відповідає вимогам ГОСТу 5542-87, а також доказів використання природного газу у власній господарській діяльності, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Крім цього, в акті перевірки позивача, податковий орган посилається на постанову головного слідчого управління МВС України від 26.08.2014 про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ "Українська нафто - газова компанія" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 01.04.2014, якою встановлено, що ТОВ "Українська нафто - газова компанія" не знаходиться за юридичною адресою. Згідно даних АІС "Податковий блок" підприємство має стан платника-8, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Позивачем 14.08.2015 подано до Цюрупинської ОДПІ заперечення до акту перевірки від 31.07.2015, які податковою інспекцією розглянуті та відхилені як необгрунтовані.

За результатами розгляду заперечень позивачем було отримані від Цюрупинської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області наступні податкові повідомлення-рішення 26.08.2015 р.

-№ НОМЕР_1 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 41115,00 грн.;

-№ НОМЕР_2 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 43169,00 грн. та застосовані штрафні санкції 21584,50 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ФГ "Інтегровані агросистеми" відсутні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "Українська нафто - газова компанія", судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Щодо взаємовідносин ФГ "Інтегровані агросистеми" з ТОВ "Українська нафто - газова компанія" за період з з 01.10.2012 по 31.03.2013, судом встановлено, що з метою забезпечення технологічного процесу з виробництва томатної пасти енергоносіями 11.07.2012 позивачем було укладено договір №П/12-066(5571) з ТОВ "Українська нафтогазова компанія" на поставку природного газу за нерегульованим тарифом. В рамках даного договору за перевіряємий період було отримано природний газ у кількості 58,623 тис. куб. м на загальну суму 246687,94 грн. з ПДВ. Транспортування вищезазначеного обсягу природного газу магістральними трубопроводами до пунктів призначення (газорозподільних станцій) здійснювало ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрангаз" (далі за текстом - ДК "Укратрансгаз" філія "УМГ Харьківгаз" Херсонське ЛВУМГ) на підставі договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №112/002-5609 від 11.07.2012 р. Транспортування природного газу газорозподільними мережами до пункту призначення здійснювало ПАТ "Херсонгаз" на підставі договору 5-6043ПТ/5647 від 17.07.2012 р. У додатку 2 до цього договору сторонами було визначено комерційний вузол обліку газу, а саме лічильник КУРС-01 G 1000 №01940 (повірений 22.06.2012 р.) та корректор КПЛГ-1.02Р 0 №01577 (повірений 11.07.2012 p.). Підставою для транспортування газу є підтвердженні у встановленому порядку оператором єдиної газотранспортної системи України місячні обсяги газу в постачальника (в даному випадку ТОВ "Українська нафто-газова компанія"), виділені для забезпечення об'єктів споживача (ФГ "Інтегровані агросистеми").

Що стосується твердження, що на підставі актів приймання-передачі газу неможливо підтвердити, що ТОВ "Українська нафто-газова компанія" поставила природний газ саме у даній кількості, суд зазначає. В актах приймання-передачі природного газу, складених між ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та ФГ "Інтегровані агросистеми", актах приймання-передачі природного газу між ПАТ "Херсонгаз" та ФГ "Інтегровані агросистеми" та актах приймання-передачі послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами між ДК "Укратрансгаз" філія "УМГ Харьківгаз" Херсонське ЛВУМГ "Інтегровані агросистеми" за перевіряємий період наведено один й той самий обсяг газу, який попередньо фіксувався в місячному звіті. Такі звіти складались службою обліку та реалізації газу ПАТ "Херсонгаз" кожного першого числа, і наступного за звітним місяцем. Підставою для складання таких актів була інформація щодо добових обсягів відбору газу за визначеним у додатку 2 комерційним вузлом обліку, яка щоденно надавалась до ПАТ "Херсонгаз" на виконання п.3.1 додатку №3 до Договору на розподіл природного газу №5- 6043ПТ відповідальної особою ФГ "Інтегровані агросистеми". 14.08.2012 р. комерційний вузол "обліку газу був доукомплектований GSM-модемом (лист №ИА/ИС-309 від 14.08.2012 p., що дозволило ПАТ "Херсонгаз" самостійно зчитувати показання з корректора газу та знати відбір природного газу за будь-який період часу. У п.3.1 Договору на транспортування газу магістральними трубопроводами №112/002-5609 від 11.07.2012 р. з ДК "Укратрансгаз" філія "УМГ Харьківгаз" Херсонське ЛВУМГ зазначено, що саме дані газорозподільного підприємства (в даному випадку ПАТ "Херсонгаз") про обсяги протранспортованого ним газу є даними для складання актів наданих послуг приймання-передачі. А п.3.2-3.3 Договору поставки природного газу для власних потреб №П/12-066(5571) від 11.07.2012 р. ТОВ "Українська нафто-газова компанія" зазначено, що газ передається з мережі ДК "Укратрансгаз" та газорозподільних підприємств НАК "Нафтогаз України" у кількості, що визначається на підставі даних засобів вимірювальної техніки, встановленої у Покупця, тобто ФГ "Інтегровані агросистеми". З метою погодження обсягів спожитого природного газу складались трьохсторонні акти передачі-приймання природного газу між ПАТ "Херсонгаз", як виконавцем послуг з транспортування газу газорозподільними газопроводами, ТОВ "Українська нафто-газова компанія", як постачальником газу, та ФГ "Інтегровані агросистеми", як замовником послуг з транспортування газу газорозподільними газопроводами.

Суд дійшов висновку, що єдиним джерелом інформації кількості спожитого природного газу є дані вузла обліку, який зазначений у додатку №2 до договору на розподіл природного газу №5-6043ПТ від 17.07.2012 р. з ПАТ "Херсонгаз". Тому, документи щодо обліку спожитого газу, які оформлювались з ПАТ "Херсонгаз", який є останнім пунктом в ланцюгу транспортування газу, є достатнім доказом щодо факту придбання природного газу у зазначеній кількості.

Крім того, виконання зазначеного договору підтверджується наданими суду доказами, а саме: податковими накладними № 611 від 31.03.2013, № 586 від 26.12.2012, №971 від 31.10.2012, № 858 від 30.10.2015, № 806 від 29.10.2012, № 750 від 26.10.2012, № 527 від 22.10.2012; копіями банківських виписок за 22.10.2012, 26.10.2012, 30.10.2012, 06.11.2012, 26.12.2012.

Щодо відповідності придбаного природного газу вимогам ГОСТу 5542-87, суд зазначає, що з метою проведення незалежної всебічної експертизи, в грудні 2009 року, за замовленням позивача, Інститутом нафти та газу України проведено відбір газу для перевірки його відповідності, в результаті чого встановлено повну відповідність фізико-хімічних параметрів газу ГОСТу 5542-87, про що складено відповідну довідку.

На офіційному сайті ПАТ "Херсонгаз" у вільному доступі є інформація щодо основних фізико- хімічних параметрів газу за період з 01.02.2007 по теперішній час. ФГ "Інтегровані агросистеми" запрошувались паспорти фізико-хімічних параметрів природного газу 2 рази на рік: по закінченню роботи тепличного комплексу та після закінчення виробництва томатної пасти. Дані цих паспортів використовувались для проведення розрахунків та заповнення деяких розділів енергетичного паспорту підприємства, зареєстрованого 25.12.2009 р. за №030292 у Територіальному управлінні Державної інспекції з енергозбереження по Херсонській області, та подальшої передачі до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Херсонській області інформації щодо споживання енергоносіїв, в тому числі природного газу, за рік.

Щодо документального підтвердження використання газу для виробництва у перевіряємому періоді, суд зазначає наступне.

Позивач стверджує, що за сезон переробки 2012 р. ФГ "Інтегровані агросистеми" було перероблено 121,1 тис. тон свіжих томатів із середнім вмістом 4,88% сухих речовин та вироблено томатної пасти у кількості 16020,652 тон томатної пасти, що підтверджується копіями статистичних звітів за формою №1-П місячна "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами за серпень, вересень, жовтень 2012 року. Виробництво томатної пасти відбувалось на обладнанні фірми "ROSSI CATELLI" італійського виробництва за технологією Hot Break, Warm Break та Cool Break, двома лініями з обсягом переробки 1 тис. тон томатів за добу кожна (120 тис. тон томатів за сезон). В подальшому вироблена томатна паста протягом 2012-2013 p.p. була реалізована покупцям, зокрема, ПАТ "ВОЛИНЬХОЛДІНГ" (Україна, виробник кетчупів під ТМ "Торчин"), ООО "Юнилевер Русь" (Російська Федерація), Спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі ТОВ (Україна, виробник соку під ТМ "Jaffa"), ООО "Мир продуктов ДЕСАН" (Російська Федерація), ООО "БРАЙТ" (Російська Федерація). В підтвердження факту реалізації томатної пасти надано копії статистичних звітів за формою №1-ПЕ (місячна) "Місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної, переробної промисловості, виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла та води" за період жовтень 2012 p.- вересень 2013 p., протягом якого було реалізовано більшу частину виробленої в 2012 р. томатної пасти. В цих же звітах є інформація щодо залишків томатної пасти на перше число кожного місяця із зазначеного періоду.

Правильність визначення собівартості реалізованої томатної пасти виробництва 2012 р., більша частина якої була реалізована в 2013 році, підтверджено результатами аудиту міжнародної аудиторської компанії ПрАт "Делойт енд Туш ЮСК" фінансової звітності за результатами 2013 року.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товару (природного газу) та використання його у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , що призвело до: заниження податку на прибуток в сумі 43169 грн., у т.ч. по періодах: за 2012 на суму 43157 грн., за 2013 на суму 12 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з контрагентом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Українська нафто - газова компанія", у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого: зменшено від'ємне значення (рядок 24 декларації) за березень 2013 на суму ПДВ 41115 грн. суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, а саме актами-приймання передачі природного газу, актами-приймання передачі послуг по транспортуванню природного газу по магістральним газопроводам ДП "Укртрансгаз, НАК Нафтогаз України" виписками з банківських рахунків позивача, податковими накладними, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , безпідставним.

Посилання податкового органу на безтоварність проведених операцій у зв'язку з не наданням сертифікатів якості газу є неогрунтованим, так як останній отримував природній газ від Херсонського ЛВУМГ Філії ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 11 липня 2012 року, від якого отримувалися відповідні сертифікати якості.

Суд вважає також безпідставним посилання відповідача на акт № 1175/20-38-22-01-04/37764888 від 27 серпня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Українська нафто-газова компанія" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, за період з 01 червня 2012 року по 16 січня 2014 року", складений Основ'янською ОДПІ м. Харкова, яким встановлено відсутність у ТОВ "Українська нафто-газова компанія" основних засобів, фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність кваліфікованого персоналу, оскільки висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем, що ґрунтуються на основі актів про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагента, є безпідставним, так як фактично перевірки контрагента не проводились, а тому відсутні будь-які об'єктивні факти причинно-наслідкового зв'язку між порушенням контрагентів та позивачем. Крім того, податковий орган посилається на наявність кримінальних провадження відносно посадових осіб ТОВ "Українська нафто-газова компанія". В даному випадку такі посилання є безпідставні, так як податковим органом не надано належних доказів, а саме вироку у кримінальній справі, що підтверджує вчинення посадовими особами ТОВ "Українська нафто-газова компанія" злочинних дій у взаємовідносинах з позивачем.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку з ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 26.08.2015 р. НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Позивачу відшкодовується витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 94, 159-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 26.08.2015 р. НОМЕР_2, № НОМЕР_1.

Стягнути з Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Інтегровані агросистеми" (код ЄДРПОУ 33734191) судовий збір у сумі 1588 грн. 03 коп. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім гривень) 03 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 листопада 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.1