Постанова

від 09.09.2011 по справі 4613/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 вересня 2011 р. № 2а- 4613/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченка А. В.,

суддів Чалого І.С., Шевченка О.В.

при секретарі -Воронові М.А.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика»до державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ НПП «Укргазгеоавтоматика», звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень №0001352330/0 та №0001362330 від 29.10.2010 року (№0001352330/1 та № 0001362330/1 від 29.11.2010 року), які прийняті відповідачем на підставі Акту про результати планової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року від 18.10.2010 року № 7288/233/25460205.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що висновки відповідача про наявність порушень податкового законодавства є помилковими, що спричиняє необхідність скасування прийнятих рішень суб'єкта владних повноважень.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, поклавшись на обставини викладені в позовній заяві, та прохали суд позов задовольнити.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, вказавши, що під час проведення перевірки на підставі первинних документів позивача встановлені порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», що має наслідком правомірне складення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступне.

ТОВ НПП «Укргазгеоавтоматика»зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.02.1998 року.

Позивача взято на податковий облік в органах держаної податкової служби в 1998 році за №9866 за та на даний час перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на підставі направлень від 31.08.2010 р. № 581 та від 21.09.2010 року № 635 проведено планову виїзну перевірку позивача та складено Акт про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю -НПП «Укргазгеоавтоматика»(код ЄДРПОУ 25460205) з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року від 18.10.2010 року № 7288/233/25460205.

На підставі висновків даного Акту керівником відповідача прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.10.2010 року № 0001352330/0, за яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5243680,0 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 5202013,50 грн. та № 0001362330/0, за яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4210375,0 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2105187,50 грн.

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями -рішеннями та оскаржив їх до ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, до ДПА у Харківській області та до ДПА України.

За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, а податкові -повідомлення -рішення -без змін.

Зокрема, відповідачем вставлено, що позивачем завищено валові витрати, пов'язані з отриманням послуг на суму 5243680,0 грн., так як до перевірки підприємством не надано документів, які підтверджують виконання відповідних послуг отриманих від ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Торгові традиції».

Суд зазначає, що проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закони України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична і інші види звітності. Іншими словами, первинні документи по віддзеркаленню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документа встановлені у ст. 9 наведеного Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Судом було встановлено, що наявні у справі матеріали, а саме -договори, акти виконаних робіт, податкові накладні та накладні розрахункові та платіжні документи, які підтверджують як придбання робіт ( послуг) і ТМЦ, так і їх реалізацію та одержання оплати за них - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд зазначає, що відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, згідно з п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону №334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Згідно з п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом досліджені надані до справи матеріали, а саме договори ТОВ-НПП «Укрзаггеоавтоматика»з ТОВ «Комерцбуд»договір № 25 від 28.04.2008 року , №10/4-САК від 24.04.2008 року договір № 29 від 27.05.2008 року , договір № 10/І-ГТК на виконання робіт від 02.04.2008 року, договір № 10/І-КМ на виконання робіт від 12.05.2008 року; договір № 44 від 30.10.2008 року на поставку комплектуючих; договір №45 від 25.12.2008 року на виконання робіт; договір №26 від 11.05.2009 року на виконання робіт; договір №26/2 від 05.05.2009 року; договір №26/3 від 11.05.2009 року на виконання робіт; договір №52 від 05.11.2009 року на поставку комплектуючих та обладнання

Суд зазначає, що по вказаним договорам отримання робіт підтверджується: актами здавання -прийняття, видатковими накладними, встановлено, що в рахунок оплати виконавцеві перераховувались кошти, що підтверджується банківськими виписками.

По взаємовідносинам з ТОВ «Укроптмастер»досліджено договір №9 від 12.01.2010 року на проведення науково -технічних та маркетингових досліджень. Згідно банківських виписок в рахунок оплати виконавцеві були перераховані кошти, виконання робіт підтверджується актом здавання -прийняття.

Також, до матеріалів справи надано договір №11 від 03.11.2009 року з ТОВ «Торгові традиції»на поставку комплектуючих. Отримання комплектуючих та обладнання підтверджується видатковими накладними, в рахунок оплати постачальнику були перераховані кошти, що підтверджено банківськими виписками.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про неправомірне донарахування позивачу податку на прибуток та застосування штрафних санкцій.

Також, в ході проведення перевірки встановлено завищення податкового кредиту на суму 8535302,0 грн. внаслідок у включення до його складу ПДВ сплаченого у складі придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Стіліус», ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «Промислова група «НКО», ТОВ «»ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Укргеологія», ТОВ «Торгові традиції»у зв'язку з невикористанням відповідних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності позивача та завищення податкового кредиту на 18264,0 грн. в наслідок включення до реєстру отриманих податкових накладних минулих звітних періодів.

Суд вказує, що згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п 7.4.4. п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Суд вважає за необхідним вказати, що норми статті 11 Закону №334/94-ВР не встановлюють жодних вимог до форми і виду документів, які відносилися до мети податкового обліку. Відповідно до п. 11.2.1 ст. 11 даного Закону датою збільшення валових витрат виробництва вважається дата, що припадає на податковий період, на протязі якого відбувається одна із подій, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів: документальне підтвердження нарахування (сплати) податку; напрямок використання придбаних товарів (послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Позивачем в підтвердження укладених угод надано до матеріалів справи відповідні податкові накладні.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками валових витрат та податкового кредиту, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми валових витрат та податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Отже, твердження відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки документів, які підтверджують використання у господарській діяльності послуг та товарів ТОВ «Стіліус», ТОВ «Комерцбуд», ТОВ «Промислова група «НКО», ТОВ «»ВКФ «Укроптмастер», ТОВ «Укргеологія», ТОВ «Торгові традиції», ґрунтуються лише на припущеннях, спростовуються матеріалами справи, висновком №6138 судово-економічної експертизи від 25.07.2011 року, а тому висновки щодо порушення позивачем п.п. 7.2.7., п.7.2., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР та п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач правомірно збільшив валові витрати отриманих послуг, а суми з ПДВ правомірно відніс до податкового періоду.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 4, 7, 11, 70-71, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика»до державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001352330/0 та №0001362330/0 від 29.10.2010 року (№0001352330/1 та №0001362330/1 від 29.11.2010 року) винесені державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м.Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика»понесені ним судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 вересня 2011 року.

Головуючий суддя А.В. Зінченко

Судді І.С. Чалий

ОСОБА_4