Постанова

від 05.11.2015 по справі 820/10237/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 р. № 820/10237/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцопт і компанія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Канцопт і компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року винесене відповідачем з порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача у письмових запереченнях, наданих до суду, проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судове засідання прибули, адміністративний позов підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Канцопт і компанія" (код ЄДРПОУ 37367146) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ФОРМЕС-Т" (код ЄДРПОУ 39483631) за період січень 2015 року.

Результати перевірки оформлені ОСОБА_3 № 2320/20-30-22-03/37367146 від 26.05.2015 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Канцопт і компанія" встановлено порушення: п.198.6, ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за перевіряємий період на суму 360002,00 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 288735,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 48812 грн. у січні 2015 року; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 22455 грн.

На підставі висновків ОСОБА_3 перевірки № 2320/20-30-22-03/37367146 від 26.05.2015 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року, яким ТОВ "Канцопт і компанія" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71267,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, подав до Головного управління ДФС у Харківській області скаргу (первинну) за № 24/06/15 від 24.06.2015 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року.

Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення за № 2347/10/20-40-10-04-14 від 31.07.2015 року, яким скаргу ТОВ "Канцопт і компанія" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року - без змін.

Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою (повторною) за № 13/08/15 від 13.08.2015 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року.

Державною фіскальною службою України прийняте рішення за № 18506/6/99-99-10-01-01-25 від 31.08.2015 року, яким скаргу ТОВ "Канцопт і компанія" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року - без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за результатами аналізу правовідносин позивача з ТОВ "ФОРМЕС-Т" за січень 2015 року.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "Канцопт і компанія" та ТОВ "ФОРМЕС-Т" здійснювалися на підставі договору поставки № 0501-П від 05.01.2015 року.

Згідно умов вказаного договору ТОВ "ФОРМЕС-Т" (Постачальник) зобов'язується поставити гофроящики (Товар), а ТОВ "Канцопт і компанія" (Покупець) прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно виставленого рахунку - фактури, на окрему партію товару. Найменування та асортимент товару визначається накладною, що є невід'ємною частиною договору. Сторони домовилися, що накладна на товар має статус Специфікації за даним договором. СРТ - м. Харків. Місце постачання товару - склад Покупця за адресою: м. Харків, вул. Заліська, 26. Зобов'язання Постачальника вважаються виконаними, коли він надасть в розпорядження Покупцю не розвантажений з транспортного засобу товар в місці постачання. Розвантаження товару з транспортного засобу Постачальника здійснюється засобами Покупця та за його рахунок. Доставка товару здійснюється засобами Покупця та за його рахунок. Товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту передачі товару безпосередньо Покупцю або повноважному представнику Покупця відповідно до накладної. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної на партію товару. Моментом переходу до Покупця права власності за цим Договором вважається дата відвантаження товару. Постачальник виставляє рахунки за усі поставки за цінами, чинними на момент розміщення Замовлення. Товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання повноваженими представниками Сторін накладних. Загальна сума цього Договору визначається як сумарна вартість партії товару, що вказані в накладних, поставлених Постачальником та переданої у власність Покупцю, протягом строку дії цього договору. Остаточна ціна партії товару, яка входить у партію поставки визначається Постачальником в рахунку - фактурі. Ціна товару зазначається в накладній та встановлюється в національній валюті України. Покупець здійснює оплату за Товар на наступних умовах: за кожну партію товару - 100 % вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити у термін 60 календарних днів з моменту передачі товару від Постачальника Покупцю, згідно дати у видатковій накладній.

Слід відзначити, що факт отримання товару підтверджується видатковими накладними з огляду на ст. 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Закон України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфін України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.

Факт передачі товаро - матеріальних цінностей підтверджено наданими до суду видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені печатками, а саме: видаткові накладні № 3001/1 від 30.01.2015 року, № 3001/2 від 30.01.2015 року, № 3001/3 від 30.01.2015 року (а.с. 53, 60, 65).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "ФОРМЕС-Т" на адресу позивача, а саме: податкові накладні № 42 від 30.01.2015 року, № 43 від 30.01.2015 року, № 44 від 30.01.2015 року.

Частиною 2 ст. 48 Закону України В«Про автомобільний транспортВ» встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз. 27 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження переміщення товаро - матеріальних цінностей у просторі надано товарно - транспортні накладні (а.с. 54-59, 61-64,66-69).

Зберігання товаро - матеріальних цінностей здійснювалось на підставі Договору користування приміщенням № 04/15/055 від 12.01.2015 року, укладеним між ТОВ "Караван" та ТОВ "ФОРМЕС-Т" (а.с. 96-97).

Платіжними дорученнями які містяться в матеріалах справи, підтверджується перерахування коштів за отримання товаро - матеріальних цінностей (а.с.98-102).

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, згідно зі статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.

За змістом пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку .

Угода, укладена між позивачем та ТОВ "ФОРМЕС-Т", є чинною та не визнаною в установленому порядку недійсною. Придбання позивачем товару безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу. Виконання угод підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками та іншими документами, які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає, що позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "ФОРМЕС-Т".

Виходячи з вищенаведеного суд доходить висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ФОРМЕС-Т" та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій, а тому податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 71267,00 грн. підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцопт і компанія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (адреса: 61166, м. Харків, проспект Леніна, 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцопт і компанія" (код ЄДРПОУ 37367146, адреса: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 39) судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 10.11.2015 року.