Ухвала

від 05.11.2015 по справі 826/15393/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15393/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. за участю: секретаря судового засіданняНечай Ю.О. представника позивачаСотнікової І.В. представника відповідачаПанчук Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної пробірної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскер" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 812 604, 91 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскер", в якому просив стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 812 604, 91 грн. на підставі постанови Державної пробірної служби України №52 від 10.07.2014 про накладення штрафу на суб'єкта господарювання за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню із залишенням позову без розгляду з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки ТОВ "Аскер" Державною пробірною службою України складено акт від 19 травня 2014 року, у якому зафіксовано здійснення торгівлі на території України ювелірними виробами з дорогоцінних металів (ручками із золотим пером, виробництва Великобританії), які не мають державного пробірного клейма.

Постановою Державної пробірної служби України від 10 липня 2014 року № 51 за це порушення до товариства застосовано штраф у розмірі 812 604,91 грн.

За результатами оскарження вказаного рішення суб'єкта владних повноважень у судовому порядку, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року, у задоволенні позову про його скасування відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року названі рішення судів першої та апеляційної інстанції залишені в силі.

У зв'язку із цим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 812604,91 грн. на підставі постанови Державної пробірної служби України №52 від 10.07.2014.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, при цьому виходив з того, що оскільки заявлену суму штрафу відповідачем не сплачено та з огляду на те, що правомірність та обґрунтованість постанови від 10.07.2014 №51 підтверджена рішеннями судів в адміністративній справі №826/11462/14, доводи позивача є обґрунтованими.

Апелянт мотивує власні доводи тим, що застосований до відповідача штраф є по своїй суті адміністративно-господарськими санкціями. В порядку ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Таким чином, з огляду на те, що постанова, на підставі якої заявлено позовні вимоги в даній адміністративній справі, прийнята за наслідком перевірки відповідача за період з 01.01.2012 по 19.05.2014, на думку апелянта, строк для застосування адміністративно-господарських санкцій сплив, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог, адже порушення були встановлені 19.05.2014.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає таке.

Відповідно до ч.5 ст. 22 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, або його заступники на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, видають суб'єкту господарювання постанову про накладення штрафу за формою, яка встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У разі невиконання порушником постанови про накладення штрафу протягом 15 днів з дня її вручення сума штрафу стягується за рішенням суду.

Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.

Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що постановою Державної пробірної служби України від 10 липня 2014 року № 51 до товариства застосовано штраф у розмірі 812 604,91 грн. і правомірність прийняття суб'єктом владних повноважень вказаного рішення встановлена Окружним адміністративним судом міста Києва під час розгляду справи №826/11462/14, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій.

В силу положень ч. 1 ст. 72 КАС України ці обставини не потребують доказування.

Також судом встановлено, що заявлену суму штрафу відповідачем самостійно не сплачено.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, оскільки наразі розглядається питання виключно стягнення санкцій, а не їх застосування.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у аналогічних справах (постанова від 3 лютого 2015 року №21-10а15).

Поряд із цим, у названому рішенні Верховний Суд України звернув увагу, що стягнення адміністративно-господарських санкцій в судовому порядку здійснюється в межах строків звернення, встановлених статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями другого абзацу ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Крім того, даною нормою закріплено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання з якого моменту суб'єкт владних повноважень набув право звернутися до адміністративного суду із позовом про стягнення з товариства суми адміністративно-господарських санкцій відповідно до постанови Державної пробірної служби України від 10 липня 2014 року № 51, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що судове рішення у справі № 826/11462/14, яким встановлено правомірність названої постанови Служби, набрало законної сили 23 жовтня 2014 року за наслідками розгляду Київським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ТОВ «Аскер» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року.

Так, ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 жовтня 2014 року, яку постановлено у відкритому судовому засіданні, апеляційна скарга товариства залишена без задоволення, а оскаржуване рішення окружного суду - без змін.

За таких обставин, на думку колегії суддів, перебіг встановленого статтею 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду із позовом про стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, почався саме 23 жовтня 2014 року, з огляду на набрання в цей день законної сили судовим рішенням, яким визнано правомірною постанову, на підставі якої у судовому порядку може бути заявлено вимогу про стягнення визначених у ній сум коштів.

Поряд із цим, з даним позовом позивач звернувся лише 30 липня 2015 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва на позовній заяві.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем пропущено встановлений положеннями статті 99 КАС України строк звернення до суду, на необхідності застосування якого до спірних правовідносин наголошував зокрема і Верховний Суд України у постанові від 3 лютого 2015 року №21-10а15.

Також судова колегія враховує практику ВАС України (ухвала від 19.03.2015 № К/800/21143/13).

Згідно з ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

З наявних у справі матеріалів апеляційним судом встановлено, що позивач власним процесуальним правом на звернення до суду із клопотанням про поновлення пропущеного строку подання позову, не звертався, водночас, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і даного питання не вирішував.

Відповідно до положень ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовна заява Державної пробірної служби України підлягає залишенню без розгляду, як така, що подана з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення по суті заявлених позивачем вимог, наведених обставин не дослідив та вказаних положень чинного законодавства не врахував, тому, на думку судової колегії прийняте ним рішення суперечить вимогам процесуального права.

За правилами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів установлено порушення окружним судом норм процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для виходу за межі доводів апелянта.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

В силу положень п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування оскаржуваної постанови окружного суду із залишенням позовної заяви Державної пробірної служби України без розгляду.

Керуючись статтями 155, 160, 195, 198, 203, 205, 212, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної пробірної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскер" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 812 604, 91 грн. - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 вересня 2015 року скасувати.

Позов Державної пробірної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскер" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 812 604, 91 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Повний текст ухвали виготовлено 6 листопада 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.