Ухвала

від 03.11.2015 по справі 822/193/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/193/14

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

03 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,

представника відповідача: Балли М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець- Подільському та Кам'янець- Подільському районі Хмельницької області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кам`янець- Подільському та Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області (далі - позивач) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: стягнути з відповідача на користь позивача 1299,44 грн. суму виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2013 по 30.11.2013 по пенсіонерах: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2014 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача суму виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2013 по 30.11.2013 в сумі 1118,30 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Позивач у поданій ним апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2014 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позовні вимоги повністю.

18 березня 2014 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом було зупинено провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили судових рішень Вищого адміністративного суду України в адміністративних справах К/800/55410/13, К/800/53399/13.

13 жовтня 2015 року провадження у справі поновлено та призначено справу на 03 листопада 2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги поданої ним апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила колегію суддів її задовольнити, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Представник позивач в судове засідання не з'явився.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було складено акт звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та направлено відповідачу.

Проте, відповідачем не прийнято до відшкодування суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав - учасниць СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання до України за період з 01.10.2013 по 30.11.2013 в розмірі 1118,30 грн. по пенсіонерах: ОСОБА_8 - в сумі 300,00 грн., ОСОБА_4 - в сумі 300,00 грн., ОСОБА_5 - в сумі 300,00 грн., ОСОБА_6 - в сумі 218,30 грн., ОСОБА_7 - в сумі 181,14 грн.

Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи Списками осіб, які не прийняті до відшкодування за жовтень - листопад 2013 року, Актом звірки за жовтень 2013 року та за листопад 2013 року, Таблицею розбіжностей за жовтень 2013 року та за листопад 2013 року, Списками осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності, Актами про нещасний випадок на виробництві, довідками МСЕК.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до законодавства у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відшкодування витрат, понесених Пенсійним фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених статтею 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4. Як вказано в п. 2 Постанови, Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Закону № 1105-XIV(крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Зокрема п. 2 цієї ж статті зазначає, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Згідно п. 3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до п. "а", "в", "г" ст. 26, ст. ст. 37,38, та пенсії, виплачені відповідно до ст.ст. 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1094 .

Водночас угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Так, згідно ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення (ст. 3 Угоди). Стаття 5 Угоди встановлює, що Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Згідно з ст. 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівникам внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.

Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" № 2272-ІІІ від 22.02.2001 передбачено, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Окрім цього, ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-XIV передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди відповідно до вимог спільної Постанови правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.03, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що регулює механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Отже, за відповідачем закріплений обов'язок відшкодувати позивачу нараховану та виплачену пенсію по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, громадянам держав-учасниць СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання до України. З огляду на викладені норми суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині стягнення невідшкодованих витрат на виплату пенсій по інвалідності таким пенсіонерам як ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності по громадянину ОСОБА_7, то судом першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, вірно встановлено, що згідно акту про нещасний випадок, ОСОБА_7 отримав пошкодження ока через необережну поведінку іншого учня в приміщенні класної кімнати під час занять у групі продовженого дня.

Згідно ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах.

Отже, випадок із ОСОБА_7 є нещасним, але отриманим не на виробництві і не під час виконання трудових обов'язків, а також не з підстав, передбачених ст. 8 вказаного вище Закону, тому призначена йому пенсія по інвалідності загального захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом, не може відшкодовуватись за рахунок страхових коштів Фонду, відтак позов у цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Оскільки доводи апеляційних скарг позивача та відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець- Подільському та Кам'янець- Подільському районі Хмельницької області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 листопада 2015 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.