Ухвала

від 06.11.2015 по справі 757/38106/15-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38106/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2015 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

заінтересованої особи ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

16.10.2015 року у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про накладення арешту на грошові кошти, вилучені 15.10.2015р. у ОСОБА_6 , а саме: грошові кошти в сумі 116500 доларів США.

Обґрунтовуючи подане клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що слідчими Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001828 від 01.09.2015 за підозрою начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий вказує, що у ході досудового розслідування встановлено, що перебуваючи на займаній посаді, будучи службовою особою, представником органу виконавчої влади, уповноваженого на виконання функцій держави, працівником правоохоронного органу ОСОБА_6 вчинила тяжкий корупційний злочин за наступних обставин.

Так, 20.08.2015 начальник відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_8 , будучи підлеглим ОСОБА_6 , знаходячись неподалік ресторану «Хінкалі», який розташований у м. Харків по вул. Артема, 7, з корисливих мотивів вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_9 - представника ПП «Фаворит ТТ» (код ЄДРПОУ 35700845), яке згідно з ліцензією серії АЕ №593608 ГУ ДФС у Харківській області здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

При цьому, ОСОБА_8 погрожував представнику підприємства можливими перевірками підрозділами фіскальної служби та іншими правоохоронними органами. Результатом цих перевірок, могло стати позбавлення ПП «Фаворит ТТ» ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Умовою безперешкодної роботи ПП «Фаворит ТТ» ОСОБА_8 назвав необхідність передачі йому щомісячно фіксованої грошової суми, розмір якої визначить його керівник - начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 , вона також забезпечить не проведення таких перевірок з боку очолюваного нею підрозділу та максимальне сприяння підприємству при перевірках іншими уповноваженими особами.

При подальших контактах із ОСОБА_9 і спілкуванні з ним ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підтвердили свої наміри щодо отримання неправомірної вигоди.

Зокрема, 30.09.2015 близько 18 години під час зустрічі у ресторані «Урарту», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 259б, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтвердили свої наміри щодо отримання неправомірної вигоди.

07.10.2015 ОСОБА_6 , використовуючи свій мобільний телефон з карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф» НОМЕР_1 та програму «Telegram» з функцією видалення вхідних та вихідних повідомлень через 30 секунд після відкриття адресатом, з метою приховати свою злочинну діяльність спрямувала на мобільний номер телефону ОСОБА_9 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС» НОМЕР_2 повідомлення, в якому зазначила суму очікуваної неправомірної вигоди в розмірі 6000-7000 доларів США, яке зі спливом зазначеного часу було автоматично видалено.

В подальшому, під час особистої зустрічі 09.10.2015 близько 15 год 17 хв, яка відбулась у кафе «Гостинная», яке розташовано у місті Харкові по вул. Сумській, ОСОБА_6 підтвердила ОСОБА_9 намір за неправомірну вигоду в розмірі 6000-7000 доларів США забезпечити не проведення перевірок ПП «Фаворит ТТ», при цьому погодилась зменшити суму неправомірної вигоди до 5000 доларів США.

13.10.2015 близько 18 год 00 хв ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні ресторані «Урарту», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 259б, запропонував представнику ПП «Фаворит ТТ» ОСОБА_9 передавати йому та ОСОБА_6 неправомірну вигоду щомісячно.

15.10.2015 близько 11 год 25 хв ОСОБА_6 , використовуючи свій мобільний телефон з карткою оператора мобільного зв`язку «Лайф» НОМЕР_1 та програму «Telegram» з функцією видалення вхідних та вихідних повідомлень через 30 секунд після відкриття адресатом, з метою приховати свою злочинну діяльність, спрямувала на мобільний номер телефону ОСОБА_9 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС» НОМЕР_2 повідомлення у якому зазначила про необхідність проведення зустрічі цього дня зі своїм підлеглим ОСОБА_8 для подальшої передачі обумовленої суми неправомірної вигоди.

Цього ж дня, ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_9 зустрітись для передачі йому обумовленої ОСОБА_6 суми неправомірної вигоди.

В обумовлений час, близько 17 год у банкетному залі №2, який розташований на другому поверсі ресторану «Урарту» за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 259б, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 115000 гривень, що становить еквівалент 5000 доларів США, однак не встиг розділити неправомірну вигоду з ОСОБА_6 , оскільки був викритий співробітниками МВС України та Генеральної прокуратури України.

15.10.2015 ОСОБА_6 затримана в порядку ст.208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

16.10.2015 їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає, в тому числі конфіскацію майна та спеціальну конфіскацію.

У ході розслідування під час проведення слідчих дій 15.10.2015, в квартирі, де проживає ОСОБА_6 вилучено грошові кошти в сумі 116500 доларів США.

Посилаючись на те, що санкція статті кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, а також , що зазначені грошові кошти бути отримані ОСОБА_6 протиправним шляхом та використані як доказ кримінального правопорушення, прокурор просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представники власника майна проти задоволення клопотання заперечували, посилалися на те, що зазначені грошові кошти є особистою приватною власністю ОСОБА_6 і не мають жодного відношення до кримінального провадження.

Власник майна ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила належність їй зазначених грошових коштів, та зазначила, що 116500 доларів США їй були позичені 30.08.2015р. за простою письмовою розпискою хрещеним батьком її сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 на лікування сина в клініці Німеччини. З цього приводу суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було представлено документи, які підтверджують платоспроможність ОСОБА_7 , розписка, на підставі якої були передані на умовах договору займу грошові кошти, а також медичні документи, які підтверджують стан здоров`я дитини та необхідність проведення відповідного оперативного лікування дитини.

Крім того, допитаний в судовому засіданні в якості заінтересованої особи ОСОБА_7 , також підтвердив походження у ОСОБА_6 зазначених грошових коштів шляхом їх займу у нього при викладених в суді ОСОБА_6 умовах та обставинах, та просив не накладати арешт на зазначені грошові кошти.

При дослідженні представленої в судовому засіданні розписки встановлено, що розписка датована 30.08.2015р., за її даними ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_7 в присутності двох свідків 120 тис. доларів США на лікування сина.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, заінтересованої особи, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що управлінням з розслідування особливо важливих справ Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001828 від 01.09.2015 за підозрою начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

16.10.2015р. ОСОБА_6 їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає, в тому числі конфіскацію майна та спеціальну конфіскацію.

15.10.2015р. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києвавід 09.10. 2015р. за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , в присутності адвоката ОСОБА_4 проведено обшук, під час якогоразом з іншими документами виявлено та вилучено грошові кошти усумі 116500 доларів США, які могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення,або є доходами від них.

Положеннями КПК України передбачені два самостійні інститути забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 цього Кодексу.

Слідчий суддя, вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, враховуючи, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у частині 2 ст. 167 КПК України, та могло бути одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення,або є доходами від нього, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що особою, яка подала клопотання, доведено необхідність такого арешту, вважає клопотання необхідним задовольнити та накласти арешт на це майно - грошові кошти.

У даному кримінальному провадженні на даний час, всупереч ствердженням сторони захисту, існують вагомі докази, які приведені у клопотанні прокурора, що ці грошові кошти були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, і, таким чином можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, вони підпадають під ознаки п. 4 ч. 2ст. 167 КПК України, а це, відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України є правовою підставою для накладення на них арешту.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цих грошових коштів до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Прокурором в судовому засіданні доведено необхідність накладення арешту на зазначене майно з метою забезпечення збереження майна як речового доказу до постановлення у кримінальному провадженні кінцевого рішення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Прокурором доведено необхідність накладення арешту на зазначене майно оскільки санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, яка інкримінується ОСОБА_6 , передбачена конфіскація майна та спеціальна конфіскація.

Слідчий суддя, врахувавши зазначені положення закону та обставини кримінального провадження, а саме те, що існує необхідність у забезпеченні доказів, шляхом арешту майна, вважає, що клопотання про накладення арешту на майно, вилучене при проведенні обшуку 15.10.2015р. у кримінальному провадженні за № 420150000000001828 від 01.09.2015р., слід задовольнити та накласти арешт на відповідне майноіз забороною розпоряджатися та користуватися вилученим майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Обираючи спосіб обтяження майна, слідчий суддя об`єктивно переконаний в тому, щонеобхідно заборонити використовувати та розпоряджатися цим майном, оскільки незастосування таких заходів може призвести до зникнення, втрати або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які б переважали інтереси держави, слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 116500 (сто шістнадцять тисяч п`ятсот) доларів США, вилучені під час проведення обшуку 15.10.2015р. у ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду міста Києва.

Слідчий суддя ОСОБА_1