Рішення

від 03.11.2015 по справі 905/1474/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.2015 Справа №905/1474/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Величко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, ЄДРПОУ 20077720,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю « 741 квартал», м.Донецьк, ЄДРПОУ 36443622,

про стягнення 32 696,24 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №14/2-992 від 10.08.2015р. до Товариства з обмеженою відповідальністю « 741 квартал», м.Донецьк, про стягнення 32 696,24 грн., у тому числі заборгованості за поставлений природний газ в сумі 15 532,20 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 3 720,63 грн., 3 % річних в сумі 1 395,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 12 048,26 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1474/15 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 18.08.2015р. вищенаведений позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1474/15.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору купівлі-продажу природного газу №13/3314-БО-7 від 28.12.2012р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу у січні - вересні, листопаді - грудні 2013р., внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок заявлених позовних вимог, у копіях: договір купівлі-продажу природного газу №13/3314-БО-7 від 28.12.2012р. разом із додатковою угодою №1 від 27.12.2013р. до нього, акти приймання-передачі природного газу за період січень - вересень, листопад - грудень 2013р., а також сальдо відповідача з 01.01.2013р. по 31.05.2015р. та витяг по операціям відповідача з 01.01.2013р. по 31.05.2015р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.525, 526, 599, 610, 611, 612, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України, положення Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції».

15.10.2015р. представником позивача суду заявлено клопотання №б/н від 15.10.2015р. про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2015р. строк розгляду спору по справі №905/1474/15 продовжено у відповідності до приписів ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності означеного клопотання позивача.

03.11.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію господарського суду Донецької області надав клопотання №б/н від 03.11.2015р., яким до матеріалів справи додано копії банківських виписок з рахунку за 23.10.2013р., за 11.03.2014р. та за 03.04.2014р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, витребувані документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об'єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю « 741 квартал» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3314-БО-7, згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 та/або природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього правочину (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

За визначеннями п.2.1 договору Продавець передає Покупцю в період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 52,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень - 10,0; лютий - 10,0; березень - 5,0; квітень - 2,0; травень - 1,0; червень - 1,0; липень - 1,0; серпень - 1,0; вересень - 1,0; жовтень - 5,0; листопад - 5,0; грудень - 10,0.

При цьому, сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого обсягу без коригування (п.п.2.1.1, 2.1.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

У розумінні п.3.4 договору, акт приймання-передачі газу містить дані про фактичні обсяги використаного газу, його фактичну ціну та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.2 договору до сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн., що разом становить 4 661,74 грн.

Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 6.3 договору сторони обумовили необхідність зазначення у платіжних дорученнях Покупцем номеру договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (п.11.1 договору).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

Додатковою угодою №1 від 27.12.2013р. до договору купівлі - продажу природного газу №13/3314-БО-7 від 28.12.2012р. сторони з 01.07.2013р. визначили до сплати за 1000куб.м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р., від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р. за період січень - вересень, листопад - грудень 2013р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяги спожитого відповідачем природного газу наступні:

у січні 2013 року - 2,207 тис.м.куб. на суму 10 288,45 грн.;

у лютому 2013 року - 1,877 тис.м.куб. на суму 8 750,07 грн.;

у березні 2013 року - 1,718 тис.м.куб. на суму 8 008,86 грн.;

у квітні 2013 року - 0,521 тис.м.куб. на суму 2 428,76 грн.;

у травні 2013 року - 0,110 тис.м.куб. на суму 512,79 грн.;

у червні 2013 року - 0,030 тис.м.куб. на суму 139,86 грн.;

у липні 2013 року - 0,003 тис.м.куб. на суму 13,77 грн.;

у серпні 2013 року - 0,005 тис.м.куб. на суму 22,95 грн.;

у вересні 2013 року - 0,040 тис.м.куб. на суму 183,54 грн.;

у листопаді 2013 року - 1,809 тис.м.куб. на суму 8 300,67 грн.;

у грудні 2013 року - 3,385 тис.м.куб. на суму 15 532,20 грн.

Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ за період січень - вересень, листопад - грудень 2013р. у загальному обсязі 11,705 тис.куб.м. на суму 54 181,92грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, п.6.1 договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий обсяг газу здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Доказів зміни строку оплати суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Приймаючи до уваги дати поставок природного газу та викладені умови оплати, остаточний розрахунок повинен бути здійснений не пізніше:

за січень 2013 року - 13.02.2013р.;

за лютий 2013 року - 13.03.2013р.

за березень 2013 року - 13.04.2013р.;

за квітень 2013 року - 13.05.2013р.;

за травень 2013 року - 13.06.2013р.;

за червень 2013 року - 13.07.2013р.;

за липень 2013 року - 13.08.2013р.;

за вересень 2013 року - 13.10.2013р.;

за листопад 2013 року - 13.12.2013р.;

за грудень 2013 року - 13.01.2014р.

Разом з тим, зважаючи на банківські виписки, копії яких містяться у матеріалах справи та дані, які містить розрахунок суми позовних вимог, сальдо та витяг по операціям щодо Товариства з обмеженою відповідальністю « 741 квартал», відповідачем частково сплачено за природний газ спожитий у січні - вересні, листопаді - грудні 2013р. за договором на купівлю-продажу природного газу №13/3314-БО-7 від 28.12.2012р. у загальній сумі 38 649,72 грн.

Отже, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем природного газу в загальній сумі 15 532,20 грн. за зобов'язаннями грудня 2013р. у встановлені договором строки, як і на час розгляду справи, не виконано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений газ відповідно до договору №13/3314-БО-7 від 28.12.2012р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано та пред'явлено до стягнення, у межах провадження по даній справі, з урахуванням здійснених часткових оплат, за зобов'язаннями, зокрема, січня - вересня, листопада - грудня 2013р. (гранична межа по 24.06.2015р.) 3% річних, що загалом становить 1 395,15 грн. та інфляційні витрати у сукупності в сумі 12 048,26 грн. за зобов'язаннями березня - вересня, листопада - грудня 2013р. (гранична межа по травень 2015р.).

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», з дотриманням приписів п.1.9, ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), у межах визначеного періоду, суд дійшов висновку про їх розмір в загальній сумі 3% річних - 1 391,99 грн., інфляційні витрати - 402,16 грн.

Відтак позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «741 квартал», м.Донецьк, нарахованих інфляційних витрат та 3% річних підлягають стягненню частково, у сумах встановлених судом. В іншій частині цих вимог суд у задоволенні відмовляє, оскільки позивач неправильно визначив початок періоду для розрахунку інфляційних втрат та базу для їх нарахування, щодо 3% річних встановлено невідповідність дійсного періоду, з урахуванням здійснених часткових оплат, визначеному заявником.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу природного газу сторони обумовили, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 означеного договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 3 720,63 грн. (нарахування здійснено щодо кожної із сум за зобов'язаннями січня - вересня, листопада - грудня 2013р., першим днем прострочення визначено 14-е число місяця, наступного за місяцем поставки та у межах періоду згідно розрахунку (гранична межа 13.07.2014р.), що не суперечить п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» та врахувавши п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями), суд дійшов висновку про розмір цих вимог в сумі 3 717,56 грн.

З огляду на таке, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « 741 квартал», м.Донецьк, пені підлягають задоволенню частково у розумірі встановленому судом.

В іншій частині цих вимог суд відмовляє, з огляду на неправильне визначення періоду їх нарахування, зважаючи на день фактичних оплат суми заборгованості, а також її частин.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю « 741 квартал», м.Донецьк, про стягнення 32 696,24 грн., у тому числі заборгованості за поставлений природний газ в сумі 15 532,20 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 3 720,63грн., 3 % річних в сумі 1 395,15 грн. та інфляційних втрат в сумі 12 048,26 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « 741 квартал» (83092, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36443622, банківські реквізити не вказано) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720, п/р 26002301921 у АТ «Ощадбанк, МФО 300465) 21 043,91 грн., у тому числі заборгованості за поставлений природний газ в сумі 15 532,20 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 3717,56грн., 3% річних в сумі 1391,99 грн. та інфляційних втрат в сумі 402,16 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 175,89 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 03.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2015р.

Суддя О.В. Кротінова