Рішення

від 03.11.2015 по справі 905/1930/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.2015 Справа № 905/1930/15

Господарський суд Донецької області у складі: судді Овсяннікової О.В.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ГІРНИЧІ МАШИНИ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сани Україна, важке устаткування», м. Донецьк, Донецька область

про стягнення 249 956,36 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 19.10.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 19.10.2015)

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ГІРНИЧІ МАШИНИ» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сани Україна, важке устаткування» про стягнення 249 956,36 гривень, з яких 204 532,54 гривень збитків, річних та інфляційних втрат, нарахованих на збитки у сумі 45 423,82 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушені його права, як власника патенту, внаслідок чого у нього виникли збитки у сумі 204 532,54 гривень, у зв'язку зі сплатою митниці платежів за зберігання на її складі товарів, митне оформлення яких було зупинено з метою запобігання їх використання.

Крім того, позивачем нараховані річні та інфляційні на підставі ст.625 ЦК України, за порушення грошових зобов'язань.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що він не знав, і не міг знати про порушення прав позивача, оскільки контракт на постачання обладнання «гідравлічна крепь ZZ3540/6.6/13D» був підписаний ним з іноземною компанією 10.10.2012, а ліцензійний договір № 316/12Л/90-12Н про надання виключеної ліцензії на використання корисної моделі, що охороняється патентом № 29696 «Секція механізованого кріплення» був укладений лише 14.12.2012.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2008 року Державним департаментом інтелектуальної власності в державному реєстрі патентів України на корисні моделі зареєстровано патент на корисну модель № 29696 «Секція механізованого кріплення», власником якої визначено Державне підприємство «Донецький державний науково-дослідний проектно конструкторний та експертний інститут комплексної механізації шахт «Дондіпровуглемаш» (у подальшому - Державне підприємство «Дондіпровуглемаш»).

14 грудня 2012 року між Державним підприємством «Дондіпровуглемаш» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ГІРНИЧІ МАШИНИ» (позивачем) був укладений ліцензійний договір № 316/12Л/90-12Н про надання виключеної ліцензії на використання винаходів та корисних моделей, відповідно до умов якого ліцензіар надав ліцензіату виключну ліцензію на використання корисної моделі № 29696 «Секція механізованого кріплення» згідно патенту № 29737 строком до 28.09.2017, зокрема на використання корисної моделі, що охороняється патентом № 29696 «Секція механізованого кріплення».

10 грудня 2012 року Державна митна служба України листом № 11.1/3-16.5/3813-ЕП повідомила ОСОБА_3 митницю, що за інформацією представників правовласника у грудні 2012 року - січні 2013 року очікується поставка на територію України товарів, при виготовленні яких незаконно використана уся сукупність ознак формули корисної моделі за патентом України № 29696 «Секція механізованого кріплення».

14 лютого 2013 року до митного посту «Донецьк-Північний» Товариством з обмеженою відповідальністю «Сани Україна, важке устаткування» (відповідач) була подана митна декларацію на вантаж «гідравлічна крепь ZZ3540/6.6/13D» у кількості трьох одиниць, а 19.02.2013 - ще на шість одиниць цього товару.

Під час здійснення процедури перевірки наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, на підставі аналізу товаросупровідних документів було виявлено, що задекларований товар мав великий ступінь схожості з корисною моделлю «Секція механізованого кріплення», включеного до митного реєстру 29.11.2013 № 613, що є ознакою можливого порушення прав інтелектуальної власності правовласника.

Після проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності було виявлено, що у конструкції гідравлічної крепі ZZ3540/6.6/13D використано ознаки корисної моделі, що охороняється патентом на корисну модель № 29696.

Весь цей час, з дня подання відповідачем митних декларацій (14.02.2013 та 19.02.2013), товар знаходився на зберіганні на складі митного органу до 24.04.2014.

24 квітня 2014 року ОСОБА_3 митницею було виписано 2 уніфіковані митні квитанції МД-1 серія КВ № 432358 та КВ № 432357 на відшкодування позивачем витрат за зберігання майна на складі митного органу, розміщеного у період з 19.02.2013 по 24.04.2014 у сумі 135 826,11 гривень (за шість гідравлічний крепей) та з 14.02.2013 по 24.04.2014 у сумі 68 706,43 гривень (за три гідравлічні крепі), а всього 204 532,54 гривень.

Платіжними дорученнями № 224 та № 225 від 24.04.2014 позивачем були сплачені митниці нараховані суми.

Враховуючи, що зазначені платежі є збитками, позивач просить стягнути з відповідача сплачені суми у відшкодування заподіяних збитків.

Суд вважає вимоги позивача в частині стягнення збитків обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільна права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.22 ЦК України, особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробили , або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Склад правопорушення становлять наступні фактори:

- факт правопорушення;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між правопорушенням та збитками;

- вина, заподіювача збитків.

Як вбачається з матеріалів справи факт правопорушення встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2013 по справі № 905/1659/13-г, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013.

Відповідно до ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наявність збитків підтверджено фактом сплати позивачем ОСОБА_3 митниці 204 532,54 гривень за зберігання майна.

Причинний зв'язок випливає з дій відповідача, якими були порушені права інтелектуальної власності, наслідком яких і з'явилось заподіяння позивачу збитків у вигляді сплати митниці витрат за зберігання майна, завезеного на територію України і задекларованого відповідачем.

Вина відповідача підтверджена фактом саме його неправомірних дій, які потягли за собою понесення позивачем збитків.

Згідно до ч.2 ст.34 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», на вимогу власника патенту порушення його прав повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власникові патенту заподіянні збитки.

Посилання відповідача на те, що позивач не є власником патенту судом не приймається до уваги, оскільки позивач, як ліцензіат за ліцензійним договором з власником патенту набув виключну ліцензію на використанні об'єкта інтелектуальної власності, а тому його права захищаються таким же чином, як і власника патенту.

За приписами п. 2 ч.1 ст.463 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок за договором чи законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо стягнення інфляційних втрат та річних, нарахованих на суму збитків, на підставі ст.625 ЦК України, суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно до ст.625 ЦК України відповідальність у вигляді інфляційних втрат та річних встановлена за порушення грошових зобов'язань.

Враховуючи, що між сторонами відсутні грошові зобов'язання, оскільки збитки не є зобов'язаннями, то зазначена норма не може бути застосована у даному випадку.

Якщо рішенням суду з відповідача стягуються збитки, які визнані судом обґрунтованим, то зобов'язання сплатити суму збитків, стає грошовим тільки після набуття рішенням суду чинності.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 01.10.2014, як на практику Верховного Суду України з застосування ст.625 ЦК України до правовідносин з відшкодування шкоди, є хибними, оскільки нарахування інфляційних та річних визнано обґрунтованим на вже присуджену судом суму шкоди, заподіяної злочином

Беручи до уваги викладені і враховуючи, що позовні вимоги частково обґрунтовані, вони підлягають задоволенню в обгрунтованій частині.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі ст.ст.11, 15, 16, 22, 463, 625, 1192 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.34 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», керуючись ст.ст.22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ГІРНИЧІ МАШИНИ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сани Україна, важке устаткування» про стягнення 249 956,36 гривень - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сани Україна, важке устаткування» (83001, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок № 51-А; р/р 26008013009886 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627; код ЄДРПОУ 38221701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «ГІРНИЧІ МАШИНИ» (83005, місто Донецьк, вулиця Івана Ткаченка, будинок № 189; р/р 26004962487858 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851; код ЄДРПОУ 3729601) 204 532,54 гривень збитків та 4090,65 гривень судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 03.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення буде підписано 06.11.2015.

Суддя О.В. Овсяннікова