Рішення

від 10.11.2015 по справі 909/1173/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р. Справа № 909/1173/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного сільськогосподарського виробничо-торгового

підприємства фірми "КВІЛТ", вул.Дружби, 20, с.Нижній Вербіж,

Коломийський район, Івано-Франківська область,78218;

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст

Продакшн Компани", вул. Б.Хмельницького, 68, м.Калуш,

Калуський район, Івано-Франківська область,77300;

про: стягнення заборгованості в сумі 177 186,90грн., з яких: 174 054,00грн. - основний борг,

3 132,90грн. - пеня,

за участі:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №1 від 01.10.2015р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність б/н від 17.08.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне сільськогосподарське виробничо-торгове підприємство фірма "КВІЛТ", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани" заборгованості в сумі 177 186,90грн., з яких: 174 054,00грн. - основний борг, 3 132,90грн. - пеня.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору купівлі - продажу №2047 від 25.02.15р., на виконання умов якого, позивач передав у власність відповідача, по видаткових накладних №329 від 17.07.15р., №332 від 24.07.15р., №334 від 07.08.15р., №348 від 12.08.15р., №352 від 14.08.15р., №579 від 28.08.15р., №584 від 04.09.15р., №611 від 18.09.15р., товар (смородина в гелі, вишня без кісточки в гелі ), на загальну суму 339 366,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 174 054,00грн. (160 128,00грн. - відповідачем сплачено та здійснено повернення товару на суму 5 184,00грн.);

- звернення до відповідача з вимогою №75 від 09.10.15р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п.5.2. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 3 132,90грн. - пені;

- норми ст.ст. 509, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначив у письмових поясненнях б/н від 10.11.15р. (вх№17558/15 від 10.11.15р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Приватним сільськогосподарським виробничо-торговим підприємством фірмою "КВІЛТ" (Продавець/позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани" (Покупець/відповідач) укладено Договір купівлі - продажу №2047 від 25.02.15р.

Згідно п.1.1. Договору, Продавець зобов"язується передати у власність Покупця сільськогосподарську продукцію та продукт її переробки, ціна та асортимент якої визначаються у видаткових накладних, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити отриману продукцію у строки визначені п.2.1.Договору.

Покупець вважається таким, що отримав продукцію з моменту підписання видаткової накладної (п.3.1.Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що оплата покупцем за отриману продукцію здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання продукції на складі Покупця.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач передав у власність відповідача, по видаткових накладних №329 від 17.07.15р., №332 від 24.07.15р., №334 від 07.08.15р., №348 від 12.08.15р., №352 від 14.08.15р., №579 від 28.08.15р., №584 від 04.09.15р., №611 від 18.09.15р., товар (смородина в гелі, вишня без кісточки в гелі), на загальну суму 339 366,00грн.

При цьому, як вбачається з банківських виписок АТ "Укрексімбанк" (а.с. 38-44), відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар в сумі 160 128,00грн., а розхідною накладною №ЛП-0197096 від 07.08.15р. (а.с.46), здійснено повернення товару на суму 5 184,00грн. Проте, відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення повного розрахунку за отриманий товар, і як наслідок, утворилась заборгованість в сумі 174 054,00грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №75 від 09.10.15р. (а.с.15), про погашення заборгованості. Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Наявність боргу за поставлений позивачем товар, обумовлений Договором купівлі - продажу №2047 від 25.02.15р., в сумі 174 054,00грн., визначено самим відповідачем, у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 28.09.15р. (а.с.14).

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано факт наявності заборгованості за отриманий товар в сумі 174 054,00грн.

Станом на 10.11.15р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір купівлі - продажу №2047 від 25.02.15р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 174 054,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2. Договору, встановлено, що у разі порушення Покупцем строків оплати отриманої продукції за цим Договором, передбачених п.2.1.Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вище зазначені правові норми та п.6.2. Договору, позивачем нараховано відповідачу, за період з 29.09.15р. по 13.10.15р., від суми боргу 174 054,00грн., пеню в розмірі 3 132,90грн. (розрахунок а.с.10).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, враховуючи при цьому, умови Договору купівлі - продажу №2047 від 25.02.15р., подані докази та встановлено, що правомірним є нарахування пені в сумі 3 001,46грн., тобто: - за період з 29.09.15р. по 03.10.15р., від суми боргу 143 814,00грн. (без врахування видаткової накладної №611 від 18.09.15р., на суму 30 240,00грн., оскільки строк її оплати - 29.09.15р., не є пропущеним), в розмірі 693,46грн.; - за період з 03.10.15р. по 13.10.15р., від суми боргу 174 054,00грн., в розмірі 2 308,00грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, стягненню в судовому порядку підлягає заборгованість в сумі 174 054,00грн., пеня в сумі 3 001,46грн. В частині стягнення пені в сумі 131,44грн. - відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 526, 527, 530, 614, 611, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного сільськогосподарського виробничо-торгового підприємства "КВІЛТ", до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани" про стягнення заборгованості в сумі 177 186,90грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани" вул. Б.Хмельницького, 68, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 37690038) на користь Приватного сільськогосподарського виробничо-торгового підприємства фірми "КВІЛТ", вул.Дружби, 20, с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область,78218 (ідентифікаційний код 25073081) 174 054,00грн. (сто сімдесят чотири тисячі п"ятдесят чотири грн. 00коп.) - заборгованості, 3 001,46грн. (три тисячі одну грн. 46коп.) - пені, 2 655,83грн. (дві тисячі шістсот п"ятдесят п"ять грн. 83коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ДЕЙ-СОН Логіст Продакшн Компани", вул. Б.Хмельницького, 68, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 37690038) 131,44грн. (сто тридцять одну грн. 44коп.) - пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.15р.

Суддя С.Кобецька