Рішення

від 27.10.2015 по справі 910/23596/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015Справа №910/23596/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Р.А.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Едвертайзінг"

про стягнення заборгованості у розмірі 145,62 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Дорожинський О.А. (дов.№7-69/08 від 09.09.2015)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемко Р.А. звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Едвертайзінг" про стягнення заборгованості у розмірі 145,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2015 порушено провадження у справі № 910/23596/15 та призначено її до розгляду на 30.09.2015 року.

За наслідками розгляду справи 30.09.2015 суд виніс ухвалу про відкладення розгляду на 27.10.2015 року.

У судовому засіданні 27.10.2015 представник позивача надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку свого представника для участі у судових засіданнях, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на юридичну адресу відповідача. Оскільки, відзив на позовну заяву відповідач не надав, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. № 270) зазначено, що прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Згідно з п. 117 вказаних Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання; поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЄВРОГАЗБАНК" (надалі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Едвертайзінг» (надалі - клієнт, відповідач) укладено договір банківського рахунку № 16561 із змінами та доповненнями до нього, внесеними Додатковою угодою № 1 від 27.09.2012 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1.Договору, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що банк відкриває відповідачу поточний рахунок № 2600830116561 у національній валюті України та в іноземній валюті відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 2.1.5. Договору, банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами банку.

Пунктом 2.4.7. Договору передбачено, що клієнт зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за надані послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати банку у разі, якщо дії при виконанні доручення клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами банку.

За пунктом 3.3. договору, у разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому п. 3.2. цього договору (шляхом списання коштів з рахунку Клієнта), клієнт розраховується з банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у тарифах.

Згідно пункту 5.9. Договору, за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

Відповідно до п. 6.1. договору банківського рахунку, даний договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами.

Додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили, що банк бере на себе забезпечення виконання розрахунково-касового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Клієнт-Банк" за відкритим клієнту поточним рахунком на підставі договору банківського рахунку.

Послуги з розрахункового обслуговування по каналах зв'язку Клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами банку, на момент оплати. Тарифи банку є невід'ємною частиною договору банківського рахунку. (Розділ 5 Додаткової угоди).

Спір у даній справі виник, як зазначає позивач, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, яка станом на 20.08.2015 складає 120,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за період з 01.01.2014 по 26.10.2015 року.

Окрім того, враховуючи прострочення виконання зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача передбачену умовами Договору пеню у розмірі 25,62 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.09.2012 між сторонами укладено Договір банківського рахунку, який виходячи з його правової природи, підпадає під регулювання гл.72 Цивільного кодексу України.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 4 статті 1068 ЦК України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач виконав прийняті на себе зобов'язання у повному обсязі, відкрив відповідачу рахунок № 2600830116561 та виконання розрахунково-касове обслуговування клієнта за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Клієнт-Банк".

Відтак, оскільки відповідач не сплачував обумовлену Договором комісію за тарифним пакетом, за ним утворився борг з розрахунково-касового обслуговування рахунку №2600830116561 станом на 20.08.2015 у розмірі 120,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку та вбачається із розрахунку заборгованості. Доказів на спростування викладених обставин відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Ураховуючи прострочення строків сплати за надані банком послуги, позивач просить стягнути з відповідача 25,62 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно пункту 5.9. Договору, за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору та приписів ч.6 ст.232 ГК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 30.09.2014 по 30.03.2015 у розмірі 25,62 грн. підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 20,10 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) передбачено, що від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2014 №121, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Європейський газовий банк» та відповідним рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2014 №150 призначено з 19.12.2014 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Р.А. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Едвертайзінг» про стягнення заборгованості у розмірі 145,62 грн. - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Едвертайзінг» (03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2, оф.303; ідентифікаційний код 38014140) на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, 16; ідентифікаційний код 34693790) 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок комісійної винагороди та 20 (двадцять) гривень 10 копійок пені.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Едвертайзінг» (03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2, оф.303; ідентифікаційний код 38014140) у дохід Державного бюджету України 1757 (одну тисячу сімсот п'ятдесят сім) гривень 74 копійки судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27.10.2015 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішенняскладено

та підписано 03.11.2015 року

Суддя К.В. Полякова