Рішення

від 03.11.2015 по справі 910/23857/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2015Справа №910/23857/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танталсгруп»

про стягнення 12639,80 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко Т.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ТОВ «Юніфуд» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Танталсгруп» про стягнення заборгованості за договором поставки № 6426 від 24.10.2013.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач, на виконання умов зазначеного договору, поставив відповідачеві товар на загальну суму 7033,93 грн., однак відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у вказаному розмірі.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7033,93 грн., 773,20 грн. пені, 284,00 грн. 3% річних та 4548,67 грн. інфляційних за порушення умов договору.

Відповідач присутність повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце його проведення сповіщений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніфуд» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Танталсгруп» (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 6426 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити (передати) у зумовлені строки покупцеві товар, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених договором. Асортимент та кількість товару, що поставляється за договором, визначається специфікації або у прайс-листі, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.6 договору, здача-прийом товару відбувається в місці поставки, що зазначене в заявці покупця, за участю представників сторін за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, його кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну, загальну вартість з урахуванням ПДВ за ставкою, встановлену чинним законодавством. Датою поставки товару є дата, яка вказана у видатково-прибутковій накладній.

Розділом 9 договору сторони погодили порядок розрахунків за договором.

Так, покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником, враховуючи дату поставки. Оплата здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в договорі, або готівкою.

Оплата здійснюється покупцем на підставі договору та видаткових накладних.

Відповідно до п. 10.3 договору, у разі порушення покупцем строків оплати поставленого товару, вказаних у договорі, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення, від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати. Оплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань за договором.

У подальшому, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачеві товар на підставі видаткових накладних № 15011 від 10.03.2014, № 21946 від 31.03.2014, № 22861 від 03.04.2014, № 23099 від 03.04.2014, на загальну суму 7033,93 грн.

Відповідач, в свою чергу, поставлений товар не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 7033,93 грн.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості належним чином підтверджений матеріалами справи. Доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 7033,93 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання зі сплати 7033,93 грн., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення 773,20 грн. пені на підставі п. 10.3 договору, 284,00 грн. 3% річних та 4548,67 грн. інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, відповідно до якого пеня за період прострочення грошового зобов'язання за видатковою накладною № 15011 від 10.03.2014 за період з 21.03.2014 по 19.09.2014, інфляційні та 3% річних за період з 21.03.2014 по 20.08.2015, пеня за період прострочення грошового зобов'язання за видатковою накладною № 21946 від 31.03.2014 за період з 15.04.2014 по 14.10.2014, інфляційні та 3% річних за період з 15.04.2014 по 20.08.2015, пеня за період прострочення грошового зобов'язання за видатковою накладною № 22861 від 03.04.2014 за період з 17.04.2014 по 16.10.2014, інфляційні та 3% річних за період з 17.04.2014 по 20.08.2015, пеня за період прострочення грошового зобов'язання за видатковою накладною № 23099 від 03.04.2014 за період з 21.04.2014 по 20.10.2014, інфляційні та 3% річних за період з 21.04.2014 по 20.08.2015, у загальній сукупності складають: пеня - 773,20 грн., 3% річних - 284,00 грн. та інфляційні - 4548,67 грн., суд дійшов висновку про їх законність, обґрунтованість, відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає таке.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на дату подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Таким чином, за подання до суду цієї позовної заяви позивачем мав бути сплачений судовий збір в сумі 1218 грн.

З урахуванням викладеного та відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1218 грн. покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танталсгруп» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 52; ідентифікаційний код 38620485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд» (03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, корп. Б, оф. 700; ідентифікаційний код 32765978) 7033 (сім тисяч тридцять три) грн. 93 коп. заборгованості, 773 (сімсот сімдесят три) грн. 20 коп. пені, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 3% річних, 4548 (чотири тисячi п'ятсот сорок вісім) грн. 67 коп. інфляційних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко