Рішення

від 29.10.2015 по справі 910/21092/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2015Справа №910/21092/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецексперт"

про стягнення 1 700, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Ромсицький О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецексперт" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним та неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 34/О про проведення незалежної оцінки від 09.07.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

У судовому засіданні 10.09.2015 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки товариство не отримало копії позовної заяви з додатками.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.10.2015 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що твердження позивача про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецексперт" зобов'язань згідно договору є безпідставним, оскільки у відповідності до п. 3.1. договору, відповідачем було передано позивачу результат оцінки (звіт про оцінку нерухомого майна), оформлені у встановленому чинним законодавством України порядку.

У судовому засіданні 12.10.2015 оголошувалась перерва до 29.10.2015 у порядку ст.77 ГПК України.

У дане судове засідання представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2014 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецексперт" укладено договір № 34/О про проведення незалежної оцінки, умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах даного договору відповідач зобов'язується виконати роботи з проведення оцінки наступного майна:

- приміщення магазину, загальною площею 201,8 кв.м., розташованого на земельній ділянці (кадастровий номер 2621281201:01:001:0027), площею 0,1425 га, за адресою: Івано-Франківська область, Галицький район, с. Вікторів, вул. Федика, буд. 47.

Відповідно до п. 1.2. договору, мета оцінки - визначення вартості об'єкта оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства - майна, яке виступає в якості забезпечення кредитних зобов'язань в ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Оцінка об'єкту проводиться станом на 10.07.2014 (п. 1.3. договору).

Згідно п. 1.4. договору, результатом виконання робіт з проведення оцінки за даним договором є звіт про оцінку майна викладені української мовою у кількості 1 (одного) примірнику по кожній із складових об'єкту оцінки на паперовому носії, які відповідають вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України в сфері оціночної діяльності».

Пунктом 1.5. договору встановлено, що строк надання послуг з проведення оцінки майна - після отримання документів від позивача протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту надання документації, що є необхідною для проведення незалежної оцінки майна та дати сплати авансу.

Умовами розділу 4 договору передбачено:

4.1. Загальна вартість договору складає сума вартості наданих за даним договором послуг, що становить 3 400, 00 грн., без ПДВ (відповідач має статус платника єдиного податку за ставкою 5 %).

4.2. Авансовий платіж у розмірі 50 % від загальної вартості сплачується позивачем на поточний рахунок відповідача протягом 8 (восьми) робочих днів з моменту підписання договору.

4.3. Остаточний розрахунок в обсязі 50 % від загальної вартості робіт за виконані роботи здійснюється позивачем протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі послуг.

Даний договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за даним договором (п. 9.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 34/О про проведення незалежної оцінки від 09.07.2014, було перераховано відповідачеві 1 700, 00 грн. - авансовий платіж у розмірі 50 % від загальної вартості робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 842289 від 18.07.2014.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не надано оплачених послуг, а тому останній зобов'язаний повернути перераховані йому кошти у розмірі 1 700, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 34/О про проведення незалежної оцінки від 09.07.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 Цивільного кодексу України.).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачеві 1 700, 00 грн., в якості попередньої оплати для отримання послуг, що підтверджується платіжним дорученням.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 було віднесено Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно п.п. 16, 6 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 № 123 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 21.11.2014 по 20.02.2015 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Так, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 № 35 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» до 20.03.2015 включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до 20.03.2015 включно.

Як вбачається з ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20 березня 2015 до 19 березня 2016 включно.

Так, відповідно до п. 3.1. договору, після надання послуг за даним договором відповідач надає позивачу результати оцінки, що оформлені у встановленому чинним законодавством України порядку. Одночасно з передачею матеріалів, відповідач подає підписані ним у двох екземплярах акти приймання-передачі послуг. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання актів приймання - передачі послуг позивач зобов'язаний їх підписати та один з екземплярів направити позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався до позивача з проханням підписати акт приймання-передачі наданих послуг.

Крім того, відповідачем разом із відзивом на позовну заяву було направлено на адресу позивача звіт в стислій формі №UЕ140710-001 про оцінку майна та акт прийому-передачі виконаних робіт по договору № 34/О від 07.07.2014, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 0132 від 12.10.2015.

Згідно п. 3.2. договору, у випадку обґрунтованої письмової відмови позивача від підписання актів приймання-передачі сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання виключно за рахунок відповідача. Після усунення зауважень позивача до звіту, відповідач передає позивачу звіти, а відповідач підписує два примірники актів прийому-передачі, один з яких повертає відповідачу.

Проте, позивач всупереч умовам договору акт приймання-передачі послуг не підписав, зокрема не надав обґрунтованої письмової відмови від підписання зазначеного акту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором № 34/О про проведення незалежної оцінки від 09.07.2014 виконав належним чином.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1 700, 00 грн. є необґрунтованими, відповідно у задоволенні вимог позивача суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 05.11.2015.

Суддя Бондарчук В.В.