Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/23405/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/23405/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕСБАНК» Білої Ірини Володимирівни ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Український Лізинг» Простягнення 1 064 825,64 грн. заборгованості Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Дорожинський О.А.- дов. № 7-69/08 від 09.09.2015 р.;

від відповідача: Антощук Е.І. - дов. № б/н від 06.10.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» Білої Ірини Володимирівни звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» про стягнення 1 064 825,64 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2015 року було порушено провадження у справі № 910/23405/15 та призначено справу до розгляду на 09.10.2015 року.

У судовому засіданні 09.10.2015 року представник позивача подав письмові пояснення у справі, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2015 року не з'явився, проте 07.10.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 26.10.2015 р.

Представник відповідача 26.10.2015 р. через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

Представник позивача у даному судовому засіданні подав письмові пояснення по справі, а також надав усні пояснення по справі.

Відповідно до статті 77 ГПК України, судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 02.11.2015 р.

У судовому засіданні 02.11.2015 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/23405/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 905/2776/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» до Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» про визнання пунктів кредитного договору №270/Ю від 21.11.2013 року недійсними.

Представник позивача подає письмові пояснення по справі, а також усні пояснення, відповідно до яких заперечує проти задоволення клопотання про зупинення провадження по справі.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Враховуюче зазначене, суд відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» про зупинення провадження у справі, оскільки останнім не доведено суду неможливості розгляду по суті справи №910/2340515 до прийняття рішення у справі № 905/22776/15.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 між Публічним акціонерним товариством «Український бізнес банк» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» (позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір №270/Ю (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів надає позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з лімітом користування у сумі 1 512 128,00 грн. на придбання основних засобів та супутніх витрат строком до 20.11.2016 зі сплатою 20 % річних; ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток № 1). Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом «факт/360», тобто для розрахунку застосовується умовно 360 днів у році.

Позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним перераховувати на рахунок № 37392321973141 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору (4.2 кредитного договору).

Позичальник зобов'язується погашати наданий банком кредит згідно з графіком погашення, наведеним у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.5 кредитного договору).

Згідно із п. 4.6 кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 цього договору, а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми кредитування з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 30 листопада 2015 року включно, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 50% річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Відповідно до п. 4.7 кредитного договору, кошти у погашення будь-якої заборгованості за цим договором направляти на рахунок № 37392321973141 для розподілу у наступній послідовності: прострочена заборгованість за комісіями; прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; комісії строк сплати яких настав; проценти, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за кредитом.

Пунктом п. 8.12. кредитного договору визначено, що строк дії цього договору встановлюється з дня підписання цього договору і до повного погашення позичальником усіх зобов'язань за цим договором.

Додатковою угодою № 1 від 13.10.2014 до кредитного договору сторони домовились внести зміни до п. 1.1. договору та викласти його наступній редакції: «Банк, за наявності вільних грошових коштів, надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі непоновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 1 512 128,00 грн. на придбання основних засобів та супутніх виробів по них, строком до 20 листопада 2016 року зі сплатою:

- у період з 21 листопада 2013 року до 30 вересня 2014 року включно - 21 % річних;

- у період з 01 жовтня 2014 року до 20 листопада 2016 року включно - 15 % річних.

Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (Додаток № 1).

Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом «факт/360», тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році.».

Також, вказаною додатковою угодою сторони погодили, що відповідно до п. 4.6. кредитного договору, позичальник зобов'язується у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5., а саме - невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 20 листопада 2016 року включно, сплачувати банку проценти у розмірі:

- у період з 21 листопада 2013 року до 30 вересня 2014 року включно - 50 % річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення;

- у період з 01 жовтня 2014 року - 15 % річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

Додатковою угодою №2 від 04.12.2014 сторонами було викладено пункт 4.12 у наступній редакції: «Позичальник зобов'язується забезпечити об'єм кредитових надходжень на поточний рахунок №26005032197310 відкритий у ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», у сумі не менше 0 (нуль) гривень та 00 копійок впродовж кожного місяця, починаючи з липня 2013 року».

На виконання умов кредитного договору та на підставі письмової заяви позичальника від 12.11.2013 р. позивач надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 1 512 128,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №260_3 від 21.11.2013 р. та випискою з особового рахунку позивача.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків у разі недотримання позичальником умов договору. Про намір дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення та повернення виданих кредитних коштів, сплати процентів, нарахованих за кредитом, комісій, неустойок і збитків, банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойку, передбачені договором

17.07.2015 позивачем направлено відповідачу вимогу №3779 від 17.07.2015 р., в якій позивач, посилаючись на п. 5.3. кредитного договору, вимагав протягом тридцяти днів сплатити заборгованість по кредиту, по відсоткам та пені. Направлення вказаної вимоги відповідачу та отримання її останнім підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0209411785021, описом вкладення від 17.07.2015, списком згрупованих поштових відправлень та квитанцією про сплату поштових послуг.

Вказана вище вимога позивача була залишена позичальником без відповіді та задоволення.

За розрахунком позивача, станом на 27.08.2015, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 1 064 825,64 грн., з яких: 1 005 822,34 грн. - заборгованість за основним боргом, в тому числі, 220 481,37 грн. - прострочена заборгованість; 33 108,60 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, в тому числі, 25 564,80 грн. - прострочена заборгованість; 25 894,70 грн. - заборгованість по пені, у т.ч. за простроченим основним боргом - 22 176,60 грн. та за простроченими процентами - 3 718,10 грн., яку він просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Як підтверджується матеріалами, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти позичальнику - ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ», тоді як позичальник свої зобов'язання, як вбачається із матеріалів справи та розрахунку заборгованості, в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору не виконував.

Позивач на підставі п. 5.3. кредитного договору направив відповідачу вимогу № 3779 від 17.07.2015, в якій вимагав від відповідача протягом тридцяти днів сплатити заборгованість по кредиту, по відсоткам та пені.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по кредиту у розмірі 1 005 822,34 грн.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим процентам судом зазначається наступне.

Відповідно до пункту 4.7. кредитного договору, кошти у погашення заборгованості у першу чергу направляється для сплати комісій, процентів за користування кредитом, строк сплати по яких настав, потім прострочення заборгованості за кредитом, сума що залишається, направляється на погашення основної суми заборгованості.

З наданих позивачем банківських виписок вбачається, що 23.10.2015 р. відповідачем на користь позивача були перераховані кошти у розмірі 12 572,70 грн., які у відповідності до вимог п. 4.7 кредитного договору зараховуються на сплату процентів.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи те, що частина суми боргу по нарахованим процентам була погашена після порушення провадження по справі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу по нарахованим процентам в розмірі 12 572,70 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинг» суми нарахованих процентів підлягають частковому задоволенню у розмірі 20 535,90 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 1 005 822,34 грн., а в частині стягнення заборгованості по процентам у розмірі 20 535,90 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів, встановлена сторонами у п. 5.10. кредитного договору, відповідно до якого, при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п. 4.2, п. 4.3, п. 4.5) вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Здійснений позивачем розрахунок пені за простроченим основним боргом у розмірі 22 176,60 грн. за загальний період з 05.05.2015 по 02.06.2015 та розрахунок пені за простроченими процентами у розмірі 3 718,10 грн. є арифметично вірним, а тому в даній частині позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 ГПК України не спростовано, факт наявності заборгованості за кредитним договором №270/Ю від 21.11.2013, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача є обґрунтованими, у зв'язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі грн., з яких: 1 005 822,34 грн. - заборгованість за основним боргом; 20 535,90 грн. - заборгованість за нарахованими процентами та 25 894,70 грн. - заборгованість по пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (у редакції чинній на час подання позову), за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки, позивачем заявлено до стягнення 1 064 825,64 грн., то розмір судового збору за подання даного позову складає 21 296,51 грн.

У відповідності до розміру задоволених позовних вимог та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судові витрати у розмірі 21 296,51 грн. на відповідача.

Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на час подання позову) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 23 квітня 2015 року № 265 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 квітня 2015 р. № 87, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білу Ірину Володимирівну строком на 1 рік з 24 квітня 2015 року до 23 квітня 2016 року включно.

Оскільки, позов було подано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на час подання позову) була звільнена від сплати судового збору, то судовий збір в сумі 21 296,51 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» боргу по нарахованим процентам в розмірі 12 572,70 грн. на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 13, офіс 211, код ЄДРПОУ 38291386) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» (місцезнаходження: 83001, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артема, будинок 125, код ЄДРПОУ 19388768) 1 005 822 (один мільйон п'ять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 34 коп. основного боргу, 20 535 (двадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 90 грн. процентів, 25 894 (двадцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 70 коп. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» (03680, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 13, офіс 211, код ЄДРПОУ 38291386) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 21 296 (двадцять одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн. 51 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

09.11.2015 р.

Суддя Спичак О.М.