Рішення

від 30.09.2015 по справі 911/2922/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р. Справа № 911/2922/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 07.07.2015 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Солінг-ТВ» , с. Забуяння, Макарівський район,

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТрансойлсервісВ» , с. Забуяння, Макарівський район

про стягнення 210 000, 00 грн та розірвання договору суборенди нерухомого майна

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Солінг-ТВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ТрансойлсервісВ» про стягнення 210 000, 00 грн основної заборгованості та розірвання договору суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., укладеного між ТОВ „Солінг-ТВ» та ТОВ „ТрансойлсервісВ» .

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2015 р. порушено провадження у справі № 911/2992/15 за позовом ТОВ „Солінг-ТВ» до ТОВ „ТрансойлсервісВ» про стягнення 210 000, 00 грн та розірвання договору суборенди нерухомого майна і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.07.2015 р.

29.07.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.09.2015 р.

02.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.09.2015 р.

16.09.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.09.2015 р.

30.09.2015 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 р. між ТОВ „Респект інвестменВ» та ТОВ „Солінг-ТВ» було укладено договір оренди нерухомого майна № 01-10/12, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендатору, а орендатор прийняти, в тимчасове платне користування нерухоме майно, а саме, комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме - склад ПММ (паливно-мастильних матеріалів), в подальшому „нафтобазаВ» , розташований за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Забуяння, вул. Жовтнева, 171.

01.03.2015 р. між ТОВ „Респект інвестменВ» та ТОВ „Солінг-ТВ» було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 01-10/12 від 01.10.2012 р., відповідно до умов якої сторони домовились достроково розірвати договір оренди № 01-10/12 від 01.10.2012 р., та вважати таким що розірваний з 01.03.2015 р.

01.10.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12, згідно з умовами п. 1.1. якого орендатор зобов'язався передати суборендатору, а суборендатор прийняти, в тимчасове платне користування нерухоме майно, а саме, комплекс нежитлових будівель та споруд, а саме склад ПММ (паливно-мастильних матеріалів), в подальшому - „НафтобазаВ» , розташований за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Забуяння, вул. Жовтнева, буд. 171.

Згідно з п. 1.2. договору суборенди вищезазначений об'єкт оренди використовується орендарем на підставі договору оренди нерухомого майна № 01-10/12 від 31.07.2009 р., що належить ТОВ „Респект інвестменВ» на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу реєстраційний номер № 1702/08.12.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Відповідно до п. 3.2. договору суборенди передача об'єкту оренди в користування здійснюється уповноваженими представниками сторін, які складають, і підписують акт приймання-передачі, в якому зазначається технічний стан об'єкту оренди.

Пунктом 6.1. договору суборенди передбачено, що за використання об'єкту оренди суборендар щомісячно сплачує орендарю орендну плату в національній валюті України - гривнях, по безготівковому розрахунку на рахунок орендаря. Орендна плата за договором за один календарний місяць складає всього 35 000, 00 грн.

Пунктом 6.6. договору суборенди передбачено, що орендна плата нараховується з моменту фактичної передачі об'єкту оренди по акту приймання-передачі і перераховується суборендарем (на підставі даного договору) на розрахунковий рахунок орендаря щомісячно, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Пунктом 12.1. договору суборенди визначено строк його дії, згідно якого даний договір вступає в силу з моменту його підписання і підписання всіх його додатків сторонами і діє до 31.12.2013 р., а в частині розрахунків і повернення об'єкту оренду - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У червні 2015 р. ТОВ „Респект інвестменВ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ТрансойлсервісВ» за участю третьої особи ТОВ „Солінг-ТВ» про визнання договору суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р. припиненим з 01.03.2015 р., а саме з моменту розірвання договору оренди нерухомого майна № 01-10/12 від 01.10.2012 р., та зобов'язання відповідача звільнити орендовані приміщення, які знаходяться за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Забуяння, вул. Жовтнева, 171.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. (суддя Мальована Л. Я.) у справі № 911/2643/15 за позовом ТОВ „Респект інвестменВ» до ТОВ „ТрансойлсервісВ» за участю третьої особи ТОВ „Солінг-ТВ» про визнання договору припиненим та зобов'язання вчинити дії відмовлено у задоволенні позову повністю.

При цьому, приймаючи рішення господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі № 911/2643/15, господарський суд Київської області у своєму рішенні від 19.08.2015 р. зазначив та дійшов висновку, що договір суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., укладений між ТОВ „Солінг-ТВ» та ТОВ „ТрансойлсервісВ» , припинив свою дію з 01.03.2015 р. відповідно до вимог норм ЦК України, в зв'язку з достроковим розірванням договору оренди № 01-10/12 від 01.10.2012 р., укладеного між ТОВ „Респект інвестменВ» та ТОВ „Солінг-ТВ» .

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі № 911/2643/15 за позовом ТОВ „Респект інвестменВ» до ТОВ „ТрансойлсервісВ» за участю третьої особи ТОВ „Солінг-ТВ» про визнання договору припиненим та зобов'язання вчинити дії.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нерухомим майном за договором з моменту укладення договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору і до моменту припинення дії договору, а також у період з грудня 2014 р. по лютий 2015 р., і розмір орендної плати за користування орендованим майном у вказаний період склав 105 000, 00 грн, що підтверджується договором суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі № 911/2643/15, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 774 цього ж кодексу передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим нерухомим майном у період з грудня 2014 р. по лютий 2015 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 105 000, 00 грн, що підтверджується договором суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі № 911/2643/15, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факт виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов'язків, відносин найму щодо орендованого нерухомого майна, що є об'єктом суборенди за договором суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., після 01.03.2015 р. - припинення дії договору суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі за договором суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р. у розмірі 105 000, 00 грн, тобто лише за користування орендованим нерухомим майном у заявлений період дії договору суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р. з грудня 2014 р. по лютий 2015 р., так як з 01.03.2015 р. договір суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р. припинив свою дію і відповідно з цього моменту припинені будь-які зобов'язання сторін за таким договором, а тому у відповідача не виникав та відсутній обов'язок щодо оплати орендної плати за користування орендованим нерухомим майном після 01.03.2015 р., а також у заявлений позивачем період з березня по травень 2015 р., і тому відповідно позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 105 000, 00 грн основної заборгованості по орендній платі за договором суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р. за користування орендованим нерухомим майном у період з березня по травень 2015 р., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд розірвати договір суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., укладений між ТОВ „Солінг-ТВ» та ТОВ „ТрансойлсервісВ» .

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 291 цього ж кодексу передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, приймаючи рішення господарського суду Київської області від 19.08.2015 р. у справі № 911/2643/15, господарський суд Київської області у своєму рішенні від 19.08.2015 р. зазначив та дійшов висновку, що договір суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., укладений між ТОВ „Солінг-ТВ» та ТОВ „ТрансойлсервісВ» , припинив свою дію з 01.03.2015 р. відповідно до вимог норм ЦК України, у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди № 01-10/12 від 01.10.2012 р., укладеного між ТОВ „Респект інвестменВ» та ТОВ „Солінг-ТВ» .

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, дія договору суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., укладеного між ТОВ „Солінг-ТВ» та ТОВ „ТрансойлсервісВ» , припинилась з 01.03.2015 р. у зв'язку з достроковим розірванням основного договору оренди № 01-10/12 від 01.10.2012 р., укладеного між ТОВ „Респект інвестменВ» та ТОВ „Солінг-ТВ» , і відповідно неможливим є у даному випадку дострокове розірвання у судовому порядку спірного договору суборенди нерухомого майна, що станом на час розгляду справи припинив свою дію у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому позовна вимога позивача до відповідача про розірвання договору суборенди нерухомого майна № НБ/01.10.12 від 01.10.2012 р., укладеного між ТОВ „Солінг-ТВ» та ТОВ „ТрансойлсервісВ» , є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТрансойлсервісВ» (ідентифікаційний код 38341887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Солінг-ТВ» (ідентифікаційний код 20595504) 105 000 (сто п'ять тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості та судові витрати 2 100 (дві тисячі сто) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

09 жовтня 2015 р.