Рішення

від 02.11.2015 по справі 911/3786/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2015 р. Справа № 911/3786/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТІС»

про стягнення 130589,29 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 02.06.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БСК Транс» (далі - ТОВ «БСК Транс», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТІС» (далі - ТОВ «Компанія «ТІС», відповідач) про стягнення 130589,29 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 010214/2 від 01.02.2014 р., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 88000,00 грн. основного боргу, 21681,83 грн. пені, 1113,90 грн. 3% річних, 19793,56 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 17.09.2015 р. представник позивача надав суду клопотання б/н від 17.09.2015 р. про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.10.2015 р. представник позивача надав суду пояснення б/н від 20.10.2015 р., відповідно до яких позивач зазначив, що первинні документи були передані позивачем відповідачу у день підписання акту прийняття виконаних робіт, після підписання яких ТОВ «Компанія «ТІС» у 10-денний термін було зобов'язане оплатити кошти на користь позивача за кожним перевезенням на виконання умов договору № 010214/2 від 01.02.2014 р.

У судовому засіданні 20.10.2015 р. позивач надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів понад строк, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2015 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судових засіданнях 17.09.2015 р., 20.10.2015 р. та 02.11.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судові засідання 17.09.2015 р., 20.10.2015 р. та 02.11.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.11.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТІС» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК Транс» (виконавець) було укладено договір № 010214/2, відповідно до п. 1.1 якого даний договір регулює взаємовідносини між замовником і виконавцем при здійсненні міжнародних перевезень вантажів вантажним автомобільним транспортом. Замовник надає вантаж, а виконавець організовує перевезення цього вантажу автомобільним транспортом.

Ціни по кожному перевезенню вантажу, дата подачі автомобіля та маршрут обумовлюється окремими заявками, які завіряються сторонами по телефаксу, або умови перевезення обумовлюються усно (пункт 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору замовник зобов'язується зробити оплату в національній валюті України за даним договором - протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів.

У відповідності з п. 5.1 договору розрахунки за надані виконавцем замовнику послуги здійснюються останнім шляхом оплати рахунків, виставлених виконавцем відповідно до п. 2.1 даного договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що при несплаті замовником транспортних послуг в термін, вказаній в заявці, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочки оплати.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК Транс» було підписано транспортні заявки на організацію перевезень, у тому числі - від 12.01.2015 р., від 28.01.2015 р., від 04.02.2015 р., від 24.03.2015 р., від 19.02.2015 р.

Позивачем на виконання своїх зобов'язань за договором № 010214/2 від 01.02.2014 р. було надано послуги з організації перевезення вантажу на загальну суму 88000,00 грн., що підтверджується актами прийняття робіт, у тому числі - № БА-0000005 від 19.01.2015 р. на суму 15500,00 грн., № БА-0000012 від 04.02.2015 р. на суму 18000,00 грн., № БА-0000020 від 12.02.2015 р. на суму 18000,00 грн., № БА-0000038 від 27.02.2015 р. на суму 15500,00 грн., № БА-0000059 від 01.04.2015 р. на суму 21000,00 грн., а також відповідними виставленими рахунками-фактурами № БА-0000005 від 19.01.2015 р. на суму 15500,00 грн., № БА-0000012 від 04.02.2015 р. на суму 18000,00 грн., № БА-0000020 від 12.02.2015 р. на суму 18000,00 грн., № БА-0000038 від 27.02.2015 р. на суму 15500,00 грн., № БА-0000059 від 01.04.2015 р. на суму 21000,00 грн.

Отже, виконання усіх зобов'язань позивача у вищевказаних перевезеннях погоджено сторонами шляхом складання зазначених вище актів про виконання робіт, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств, в яких було зазначено, що сторони претензій не мають.

Відповідні акти містять інформацію, що ідентифікує їх з договором та конкретними перевезеннями вантажу.

Проте, в порушення умов договору, вартість послуг з перевезення вантажу відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку розміру заборгованості або доказів внесення оплати за договором № 010214/2 від 01.02.2014 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 88000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 21681,83 грн. пені.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що при несплаті замовником транспортних послуг в термін, вказаній в заявці, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочки оплати.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Визначений позивачем розмір пені, нарахованої, починаючи з 30.01.2015 р., на заборгованість відповідача за кожним простроченим платежем окремо, становить 21681,83 грн.

Водночас, як вбачається з розрахунків, наданих позивачем, ТОВ «БСК Транс» при визначенні моменту виникнення заборгованості виходило зі строку оплати в 10 календарних днів.

Проте, як зазначалось вище, згідно з п. 2.2 договору замовник зобов'язується здійснити оплату в національній валюті України за даним договором протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також визначені в договорі умови оплати, якими передбачено, що замовник зобов'язується зробити оплату протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, у даному випадку - актів прийняття виконаних робіт, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за організацію перевезень починається, відповідно, з 03.02.2015 р., 19.02.2015 р., 27.02.2015 р., 17.03.2015 р., 16.04.2015 р. за відповідними перевезеннями.

Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 21129,44 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 15500 03.02.2015 - 05.02.2015 3 14.0000 % 0.077 %* 35.67 15500 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 430.60 15500 04.03.2015 - 03.08.2015 153 30.0000 % 0.164 %* 3898.36 18000 19.02.2015 - 03.03.2015 13 19.5000 % 0.107 %* 250.03 18000 04.03.2015 - 03.08.2015 153 30.0000 % 0.164 %* 4527.12 18000 27.02.2015 - 03.03.2015 5 19.5000 % 0.107 %* 96.16 18000 04.03.2015 - 03.08.2015 153 30.0000 % 0.164 %* 4527.12 15500 17.03.2015 - 03.08.2015 140 30.0000 % 0.164 %* 3567.12 21000 16.04.2015 - 03.08.2015 110 30.0000 % 0.164 %* 3797.26 Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1113,90 грн. 3% річних та 19793,56 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 1113,90 грн., нарахованих, починаючи з 30.01.2015 р., на заборгованість відповідача за кожним простроченим платежем окремо.

Проте, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1079,42 грн., з урахуванням зазначеного вище визначення періоду виникнення прострочення у відповідача, а саме -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 15500 03.02.2015 - 03.08.2015 182 3 % 231.86 18000 19.02.2015 - 03.08.2015 166 3 % 245.59 18000 27.02.2015 - 03.08.2015 158 3 % 233.75 15500 17.03.2015 - 03.08.2015 140 3 % 178.36 21000 16.04.2015 - 03.08.2015 110 3 % 189.86 Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 19793,56 грн., нарахованих, починаючи з 30.01.2015 р., на заборгованість відповідача за кожним простроченим платежем окремо.

Проте, розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача, становить 19494,50 грн., з урахуванням зазначеного вище визначення періоду виникнення прострочення у відповідача, а саме -

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 03.02.2015 - 30.06.2015 15500 1.365 5657.50 21157.50 19.02.2015 - 30.06.2015 18000 1.296 5328.00 23328.00 27.02.2015 - 30.06.2015 18000 1.296 5328.00 23328.00 17.03.2015 - 30.06.2015 15500 1.170 2635.00 18135.00 16.04.2015 - 30.06.2015 21000 1.026 546.00 21546.00 Таким чином суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Транс».

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ТІС» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, 144, код 35917260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БСК Транс» (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 20, код 37310451) - 88000 (вісімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 21129 (двадцять одну тисячу сто двадцять дев'ять) грн. 44 коп. пені, 1079 (одну тисячу сімдесят дев'ять) грн. 42 коп. 3 % річних, 19494 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 50 коп. інфляційних втрат та 2594 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 07 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 09.11.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна