Рішення

від 06.11.2015 по справі 914/1358/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2015р. Справа№ 914/1358/15

За позовною заявою: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВайтекВ» , м. Львів

про стягнення 327 786,95грн.

за зустрічною позовною заявою: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВайтекВ» , м. Львів

до відповідача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про розірвання договору та припинення зобов'язання

Головуючий суддя Ділай У.І.

Судді: Кітаєва С.Б., Сухович Ю.О.

Секретар: Старостенко О.

За участі представників:

Від прокурора: Шевчук В.В. - прокурор

Від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2 - представник (Довіреність №23-111 від 12.09.2014р.), ОСОБА_3 - старший інспектор

Від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_4 - представник (Довіреність б/н від 25.05.2015р.)

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВайтекВ» , про стягнення 327 786,95грн.

Ухвалою суду від 29.04.2015р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.05.2015р.

Прокурор з'явився в судове засідання 14.05.2015р., проте вимоги Ухвали суду від 29.04.2015р. не виконав.

В судове засідання 14.05.2015р. на вимоги Ухвали суду від 29.04.2015р. представник позивача подав через канцелярію суду заяву, про відсутність справи у провадженні господарських судів України або іншого уповноваженого органу з такого ж спору, між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 14.05.2015р. не забезпечив,хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання. Проте станом на день судового засідання, повідомлення, про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі, на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 14.05.2015р. розгляд справи відкладено на 02.06.2015р.

До спільного провадження із первісним позовом Ухвалою суду від 16.06.2015р. прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВайтекВ» , до відповідача - Департаменту економічної політики Львівської міської ради, про розірвання договору та припинення зобов'язання.

02.06.2015р. від відповідача до відділу обліку та документального забезпечення поступило клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явки повноважного представника. Окрім того, від відповідача поступило клопотання про витребування від позивача оригіналу Договору на будівництво №101 від 12.04.2006р., а також клопотання про призначення колегіального розгляду даної справи у зв'язку із складністю справи та про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами.

Вказане клопотання про призначення колегіального розгляду судом відхилено.

Прокурор з'явився в судове засідання 02.06.2015р., проте вимог ухвал суду не виконав.

Позивач в судове засідання 02.06.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Вимог Ухвали суду від 29.04.2015р. повністю не виконав, не подав витребувані судом для огляду докази, а саме оригінал договору №380 від 19.11.2013р. та додатків до нього.

Ухвалою суду від 02.05.2015р. розгляд справи відкладено на 16.06.2015р.

До спільного провадження із первісним позовом Ухвалою суду від 16.06.2015р. прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВайтекВ» , до відповідача - Департаменту економічної політики Львівської міської ради, про розірвання договору та припинення зобов'язання.

16.06.2015р. представником відповідача (за первісним позовом) подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задоволено.

16.06.2015р. представником позивача (за первісним позовом) подано Довідку №23-вих-442 від 15.06.2015р., про те, що кошти в сумі 300000 грн. по договору про пайову участь від 19.11.2013р. №380 на розрахунковий рахунок №31511921700002 міського бюджету м.Львова не надходили.

Прокурор в судове засідання 16.06.2015р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав.

Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 16.06.2015р. викладені в позовній заяві вимоги підтримав.

Представник відповідача (за первісним позовом) в судовому засіданні 16.06.2015р. проти задоволення позову заперечив, надав суду усні пояснення по суті заперечень. Окрім того, представник відповідача подав зустрічний позов до Департаменту економічної політики Львівської міської ради про розірвання договору №380 від 19.11.2013р. та припинення зобов'язань.

Ухвалою суду від 16.06.2015р. розгляд справи відкладено на 30.06.2015р.

30.06.2015р. представником відповідача (за первісним позовом) до відділу обліку та документального забезпечення подано Відзив на позов, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів відмовити.

Прокурор в судове засідання 30.06.2015р. з'явився.

Представник відповідача (за первісним позовом) в судовому засіданні 30.06.2015р. проти задоволення позову заперечив, просив суд задоволити клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України, подане відповідачем 02.06.2015р.

Позивач (за первісним позовом) в судове засідання 30.06.2015р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 16.06.2015р. не виконав, зокрема не надав суду відзиву на зустрічний позов.

Ухвалою суду від 30.06.2015р. продовжено строк вирішення спору та розгляд справи відкладено на 09.07.2015р.

Представником відповідача (за первісним позовом) в судовому засіданні 09.07.2015р. подано Відзив на позов (уточнення), в якому ним зазначено, що оскільки до ухвали ЛМР №1697 було внесено зміни від 23.10.2008р. Ухвалою ЛМР, таким чином застосування до Відповідача (за первісним позовом) вимог Ухвали ЛМР №1697 є безпідставним та протирічить вимогам Конституції України. Окрім того, відповідач просив суд звернути увагу на наступний факт, що в обґрунтування ціни свого позову, Позивач (за первісним позовом) покликається на попередній розрахунок, тобто позивач відступив від умов договору який було в примусовому порядку укладено між Позивачем та Відповідачем. Враховуючи все викладене у відзиві, відповідач (за первісним позовом) просить суд в задоволенні вимог позивача (за первісним позовом) відмовити.

Представником позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 09.07.2015р. подано Відзив на зустрічний позов ТзОВ В«ВайтекВ» , де зазначено, що Департамент економічної політики Львівської міської ради вважає такий позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Предметом договору на будівництво від 12.04.2006р. №101 була сплата пайового внеску за будівництво готелю, в той час як предметом договору про пайову участь від 19.11.2013р. №380, що є підставою заявленого прокурором позову, є реконструкція незавершеного будівництва готелю під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Цеховій, 1. Відтак, зазначені договори стосуються різних видів будівельних робіт, за результатами яких приймаються в експлуатацію різні об'єкти будівництва. Таким чином, необґрунтованими, на думку Департаменту є покликання позивача за зустрічним позовом на те, що предметом обох договорів є сплата одного і того ж пайового внеску у різний період часу, оскільки йде мова про зовсім різні об'єкти будівництва. З огляду на зазначене, позивач (за первісним позовом) просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю.

Прокурор та представник позивача (за первісним позовом) підтримали позовні вимоги за первісним позовом, в задоволенні зустрічного позову просили суд відмовити.

Представник відповідача (за первісним позовом), проти задоволення первісного позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві. Окрім того в судовому засіданні, представником ТзОВ В«ВайтекВ» заявлено та подано суду на розгляд клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.07.2015р. призначено колегіальний розгляд справи та судове засідання призначено на 21.07.2015р.

10 липня 2015 року проведено автоматизований розподіл, за яким протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів призначено суддю Мазовіту А.Б. та суддю Щигельську О.І.

У зв'язку із відпусткою судді Мазовіти А.Б. проведено автоматизований розподіл, згідно із яким за протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів 21.07.2015р. призначено суддю Петрашка М.М.

Прокурор та представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 21.07.2015р. підтримали позовні вимоги за первісним позовом, в задоволенні зустрічного позову просили суд відмовити.

Представник відповідача (за первісним позовом) в судове засідання 21.07.2015р. подав клопотання (вх. №3133/15) про призначення судово-економічної експертизи, яке судом відхилено. Представником позивача (за первісним позовом) усно заперечено клопотання (вх. №3133/15) про призначення судово-економічної експертизи.

В судовому засіданні 21.07.2015р. оголошено перерву до 08.09.2015р.

У зв'язку із відпусткою члена колегії судді Щигельської О.І. 07.08.2015р. згідно протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів призначено суддю Кітаєву С.Б.

08.09.2015р. від позивача (за первісним позовом) через канцелярію суду поступили письмові Заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи, в яких зазначив, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а тому не може бути проведена судова експертиза про вирішення питання, яка методика розрахунку сплати інвестиційного внеску підлягає до застосування в даних правовідносинах. Також, не може розглядатись, як судова експертиза, зобов'язання експерта провести остаточний розрахунок розміру пайового внеску по об'єкту будівництва, оскільки проведення такого розрахунку є виключною компетенцією Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

08.09.2015р. від представника відповідача (за первісним позовом) через канцелярію суду поступило Клопотання про зупинення провадження у справі №914/1358/15, на тій підставі, що Ухвалою судді Галицького районного суду м.Львова - Стрельбицького В.В. від 02.09.2015р. за позовом ТОВ В«ВайтекВ» про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити діїВ» , було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідач (за первісним позовом) зазначає, що оскільки, на підтвердження своїх позовних вимог позивач (за первісним позовом) покликається на попередній розрахунок суми пайового внеску, а згідно Постанови ВГС України від 05.12.2013р. у справі №914/1665/13 (на яку позивач (за первісним позовом) посилається у позовній заяві) повинен бути здійснений не попередній, а реальний розрахунок, для прийняття законного та обґрунтованого рішення судом.

Прокурор з'явився в судове засідання 08.09.2015р., викладені в позовній заяві вимоги підтримав.

Ухвалою від 08.09.2015р. витребувано у Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради В«Бюро технічної інвентаризації та Експертної оцінкиВ» інвентаризаційну справу на об'єкт завершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Цехова, 1 та розгляд справи відкладено на 24.09.2015р.

16.09.2015р. на адресу суду на виконання вимог Ухвали суду від 08.09.2015р., ОКП ЛОР В«БТІ та ЕОВ» надало інвентаризаційну справу на об'єкт завершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Цехова, 1.

24.09.2015р. на електронну адресу суду поступило клопотання від відповідача за (первісним позовом) про відкладення розгляду справи на інший день, у зв'язку із хворобою представника.

Прокурор та представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 24.09.2015р. проти клопотання відповідача (за первісним позовом) не заперечили.

Ухвалою суду від 24.09.2015р. розгляд справи відкладено на 01.10.2015р., з підстав викладених в ухвалі.

30.09.2015р., у зв'язку із відпусткою судді Петрашка М.М., здійснено заміну члена колегії, та Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.09.2015р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ділай У.І., судді: Кітаєва С.Б., Сухович Ю.О.

30.09.2015р. від представника відповідача (за первісним позовом) через канцелярію суду поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із сімейними обставинами.

Прокурор та представник позивача (за первісним позовом) в судове засідання 01.10.2015р. з'явились, надали пояснення щодо наданого ТзОВ "Вайтек" клопотання про зупинення провадження та заперечили проти зупинення провадження.

Ухвалою суду від 01.10.2015р. розгляд справи відкладено на 03.11.2015р., з підстав викладених в ухвалі.

29.10.2015р. представником позивача (за первісним позовом) подано в канцелярію суду заяву (вх.. №5036/15) про збільшення позовних вимог, згідно із якою просив стягнути з відповідача (за первісним позовом) суму в розмірі 327 786,95грн. До заяви долучено перерахунок пайового внеску та докази скерування вказаної заяви на адресу відповідача.

Прокурор та представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 03.11.2015р. підтримали позовні вимоги за первісним позовом із врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, в задоволенні зустрічного позову просили суд відмовити.

Представник відповідача (за первісним позовом) в судове засідання 03.11.2015р. повторно подав клопотання (вх. №5101/15) про призначення судово-економічної експертизи та клопотання (вх. №5102/15) про зупинення провадження у справі. Також представником відповідача заявлено усне клопотання про надання прокурором документів, що підтверджують повноваження на участь в судовому засіданні, зокрема, представлення інтересів прокуратури в даній справі.

В судовому засіданні 03.11.2015р. оголошено перерву до 11год. 00 хв. 06.11.2015р.

Прокурор в судовому засіданні 06.11.2015р. надав усні пояснення щодо представлення інтересів прокуратури в даній справі та просив долучити до матеріалів справи копію наказу Генеральної Прокуратури України №156 від 30.12.2014р. та копію наказу Генеральної Прокуратури України №6гн від 28.05.2015р.

Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні 06.11.2015р. позовні вимоги просив задоволити, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

В судове засідання 06.11.2015р. представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання (вх. №47977/15) про припинення провадження, оскільки договір № 380 носить виключно адміністративний характер і є адміністративним договором і тому дані відносини є публічно-правовими та віднесені до компетенції адміністративних судів. Львівська міська рада як суб'єкт владних повноважень, в межах законодавчо встановленого способу, делегував Департаменту економічної політики свої повноваження по встановленню та адмініструванню зобов'язань ТзОВ "Вайтек" перед бюджетом міста Львова. Відтак, на думку представника відповідача (за первісним позовом) Департамент економічної політики є суб'єктом владних повноважень, а отже договір №380 є адміністративним договором.

Прокурор та представники позивача за первісним позовом судовому засіданні 06.11.2015р. проти припинення провадження заперечили.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

19.11.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 380 про пайову участь.

Відповідно до умов п. 2.2 вказаного договору, відповідач зобов'язувався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 338 296,17грн., з яких 38 296,17грн. по 30.11.2013р. та 300 000,00грн. по 30.12.2014р. (але не пізніше дати введення об'єкта в експлуатацію).

09.01.2014р. відповідач сплатив частину суми пайового внеску у розмірі 38 296,17 грн.. що підтверджується копією виписки з банківського рахунку долученої до матеріалів справи.

В порядку досудового врегулювання спору, 30.01.2015р. позивач (за первісним позовом) на адресу відповідача (за первісним позовом) направив претензію про сплату 300 000,00 грн. суми заборгованості за договором, яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач (за первісним позовом) не виконав договірних зобов'язань, Департамент економічної політики Львівської міської ради звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості.

Після порушення провадження у справі, відповідач (за первісним позовом) подав зустрічний позов про розірвання договору та припинення зобов'язання, у якому зазначив наступне.

Зобов'язання ТзОВ В«ВайтекВ» в частині сплати коштів на розвиток соціальної інфраструктури (пайової участі) розпочалися за дії Рішення Виконавчого комітету ЛМР №236 від 04.04.2003р.

12.04.2006р. між відповідачем та Управлінням архітектури Львівської міської ради укладено договір №101 «Будівництво готелю з вбудованим приміщенням банку на вул. Цехова, 1». Згідно із п. 2.2.1 договору замовник зобов'язався здійснити будівництво об'єкта відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм та інших нормативних вимог у термін з 30.04.2006р. по 30.12.2007р. Пунктом 2.2.2 договору позивача зобов'язано сплатити кошти на розвиток соціальної інфраструктури міста в загальній сумі 230786 грн. 89 коп. згідно з проведеним розрахунком інвестиційного внеску в наступному порядку: 30% до 30.04.2006р.; 70 % до 30.12.2007р.

За твердженням відповідача (за первісним позовом), вказані внески було сплачено ТзОВ В«ВайтекВ» у повному обсязі.

Ухвалою сесії ЛМР №1697 від 03.04.2008р. "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова" Рішення Виконавчого комітету ЛМР №236 "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток соціальної інфраструктури м. Львова" - визнано таким, що втратило чинність.

Ухвалою сесії ЛМР № 2779 від 09.07.2009р. "Про внесення змін до ухвали міської ради від 03.04.2008р. № 1697" - було визначено пунктом 2 що дія Ухвали ЛМР №1697 не поширюється на відносини, що випливають з укладених на час набрання чинності цієї ухвали договорів про сплату інвестиційного внеску.

В подальшому 07.08.2013р. ТзОВ В«ВайтекВ» звернулося до Департаменту містобудування ЛМР "Про затвердження містобудівних умов та обмежень Реконструкції збудованого готелю в житловий будинок".

Наказом Департаменту містобудування ЛМР № 438 позивача зобов'язано укласти угоду про сплату інвестиційного внеску відповідно до вимог Ухвали ЛМР від 03.04.2008р. №1697 "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова".

19.11.2013р. між ТзОВ В«ВайтекВ» та Департаментом економічної політики ЛМР укладено договір про пайову участь №380. Згідно п.2.2. даного договору позивач зобов'язався сплатити пайовий внесок на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в сумі 338296,17 грн.

При цьому відповідач звернув увагу на той факт, що "пайовий внесок на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури" (відповідно до Ухвали ЛМР №1697 2008р.) та "внесок на розвиток соціальної інфраструктури (пайової участі)" (відповідно Рішення Виконавчого комітету ЛМР №236 2003 р.) - є тотожними поняттями і відображають за своєю юридичною природою та суттю тотожні збори, які справляються з одних і тих самих юридично-значимих дій, але з іншою дією в часі.

Ухвалою Львівської міської ради № 2779 від 09.07.2009р. було внесено зміни до Ухвали Львівської міської ради від 03.04.2008р. № 1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова» та викладено Ухвалу ЛМР №1697 в новій Редакції згідно до п. "2.2. Ця ухвала не поширюється на відносини, що випливають з укладених на час набрання чинності цієї ухвали договорів про сплату інвестиційного внеску". Таким чином дія Ухвали сесії ЛМР №1697 від 03.04.2008р. "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова" на правовідносини ТзОВ В«ВайтекВ» (об'єкт будівництва по вул. Цехова, 1 що в м. Львові) - не поширюється з 09.07.2009 р.

На думку відповідача (за первісним позовом), фактично ТзОВ В«ВайтекВ» змушено за одне і те саме зобов'язання взяти на себе відповідальність два рази, що є протиправним та суперечить статті 61 Конституції України, згідно із якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме. Відтак, укладаючи спірний Договір №380 від 19.11.2013р. позивач діяв всупереч вимогам ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За результатами розгляду зустрічного позову ТзОВ «Вайтек» просив розірвати спірний договір, а в задоволенні первісного позову - відмовити за безпідставністю.

Вимоги зустрічного позову представник Департаменту економічної політики Львівської міської ради вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Положеннями статей 651-652 Цивільного кодексу України передбачено умови розірвання договору.

Департамент економічної політики Львівської міської ради зазначив, що у зустрічному позові не обґрунтовано одночасне існування зазначених умов передбачених ст.ст. 651-652 ЦК України. Крім того, як підставу позову ТзОВ «Вайтек» зазначив, що укладений договір суперечить вимогами ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також, що позивач за зустрічним позовом: ТзОВ «Вайтек» був примушений до укладення договору наказом департаменту містобудування.

Як повідомив представник Департаменту економічної політики Львівської міської ради, предметом договору на будівництво від 12.04.2006р. №101 була сплата пайового внеску за будівництво готелю з вбудованим відділенням банку (п. 1 договору). А предметом договору про пайову участь від 19.11.2013р. №380, що є підставою заявленого прокурором позову є реконструкція незавершеного будівництва готелю з відділенням банку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Цеховій, 1.

Розрахунок пайового внеску проведений згідно із п. 1.3 додатку 1 до Положення про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної Інфраструктури м. Львова, затвердженого ухвалою міської ради від 09.07.2009р. № 2779 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 03.04.2008р. № 1697». При цьому, відмінусовано суму у розмірі 230 790,00 грн. сплачену ТзОВ «Вайтек» відповідно до договору на будівництво від 12.04.2006р. № 101 при будівництві готелю з вбудованим відділенням банку.

Також представник позивача (за первісним позовом) пояснив, що твердження відповідача (за первісним позовом) про те, що ним раніше сплачувалися кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова на підставі договору на будівництво від 12.04.2006р. № 101 при будівництві готелю з вбудованим відділенням банку, а отже останній не був зобов'язаний укладати договір про пайову участь від 19.11.2013р. № 380, є хибними, оскільки, відповідач сплачував кошти на розвиток інфраструктури за будівництво готелю із вбудованим відділенням банку загальною площею 2 507, 27 кв.м. А згідно розрахунку та договору про пайову участь від 19.11.2013р. № 380 ТзОВ «Вайтек» зобов'язано сплатити кошти на розвиток інфраструктури за будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями загальною площею 2 869, 00 кв.м. Відтак, зазначені договори стосуються різних видів будівельних робіт, за результатами яких приймаються в експлуатацію різні об'єкти будівництва.

Під час розгляду справи відповідач (за первісним позовом) в судовому засіданні 21.07.2015р. подав клопотання (вх. №3133/15 від 21.07.2015р.) про призначення судово-економічної експертизи, згідно із яким просив на вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Яка методика розрахунку сплати інвестиційного внеску підлягає до застосування до даних правовідносин, з урахуванням того, що правовідносини між ТОВ "Вайтек" та Департаментом економічної політики ЛМР розпочались з 12.04.2006 року?

2. Провести остаточний розрахунок розміру пайового внеску ТОВ "Вайтек" по об'єкту будівництва м.Львів, вул.Цехова, 1?

В судовому засіданні 08.09.2015р. від представника відповідача (за первісним позовом) суду поступило клопотання (вх. №3989/15 від 08.09.2015р.) про зупинення провадження у справі №914/1358/15, на тій підставі, що Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова - Стрельбицького В.В. від 02.09.2015р. за позовом ТзОВ В«ВайтекВ» Про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити діїВ» , було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідач (за первісним позовом) зазначає, що оскільки, на підтвердження своїх позовних вимог позивач (за первісним позовом) покликається на попередній розрахунок суми пайового внеску, а згідно Постанов ВГС України від 05.12.2013р. у справі №914/1665/13 (на яку позивач (за первісним позовом) посилається у позовній заяві) повинен бути здійснений не попередній, а реальний розрахунок, то для прийняття законного та обґрунтованого рішення судом, провадження слід зупинити.

В іншому клопотанні (вх. №3994/15 від 08.09.2015р.) про зупинення провадження, поданому в судовому засідання 08.09.2015р., представник відповідача (за первісним позовом) зазначив, що ТзОВ «Вайтек» був в протиправний спосіб примушений укласти Договір №380, за яким і виникла заборгованість - тому скасування спірних пунктів Наказу Департаменту містобудування ЛМР приведе до того, що укладання Договору відбулось в спосіб, що порушує принцип свободи договору, так як на думку ТОВ «Вайтек» Договір №380 був укладений під впливом тяжких обставин (Зобов'язання в примусовому порядку).

Представник відповідача (за первісним позовом) в судове засідання 03.11.2015р. повторно подав клопотання (вх. №5101/15 від 03.11.2015р.) про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої повторно просив поставити питання, які викладені в клопотання (вх. №3133/15 від 21.07.2015р.). У клопотанні (вх. №5102/15 від 03.11.2015р.) про зупинення провадження у справі представник відповідача (за первісним позовом) послався повторно на підстави викладені у клопотаннях (вх. №3989/15 від 08.09.2015р.) та (вх. №3994/15 від 08.09.2015р., поданих в судовому засіданні 08.09.2015р.

Клопотання ТзОВ «Вайтек» про призначення судово-економічної експертизи, суд відхиляє, оскільки питання, які просив поставити на вирішення експертизи не потребують спеціальних знань. При цьому, Департамент економічної політики Львівської міської ради подав перерахунок розміру пайового внеску, узгодженого на підставі фактичних техніко-економічних показників станом на момент здачі об'єкта в експлуатацію.

Щодо клопотань (вх. №3989/15 від 08.09.2015р.) та (вх. №3994/15 від 08.09.2015р.) про зупинення провадження у справі №914/1358/15 до вирішення питань в інших справах №461/9506/15-а про зобов"язання до дій та №461/9508/15-а про визнання дій протиправними, що знаходяться на розгляді в Галицькому районному суді м. Львова суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Колегія суддів вважає, що розгляд Галицьким районним судом м. Львова вказаних вище справ не унеможливлює розгляд даного спору по суті.

У випадку прийняття судових рішень Галицьким районним судом м. Львова по факту, що стосуються обставин даної справи, ТзОВ «Вайтек» має право звернутися до господарського суду Львівської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали 19.11.2013р. договір № 380 про пайову участь, у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

У ч. 2,3,5 ст 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» зазначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відтак, укладений Договір № 380 про пайову участь від 19.11.2013р., невиконання умов якого відповідачем є предметом спору і є обов'язковим до укладення у відповідності до приписів ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, за яким укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Обов'язок звернення до органу місцевого самоврядування з метою укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту передбачений ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» .

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У клопотанні б/н від 06.11.2015р. (вх. №47977/15 від 06.11.2015р.) представник відповідача зазначив про те, що провадження підлягає припиненню, оскільки спірний Договір № 380 про пайову участь від 19.11.2013р. є адміністративним договором. При цьому вказав, що господарський договір характеризується тим, що договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності, а в даному випадку немає юридичної рівності та вільного волевиявлення, оскільки ТзОВ "Вайтек" був зобов'язаний укладати даний договір із суб'єктом владних повноважень Департаментом економічної політики Львівської міської ради. Такі твердження судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Частиною першою статті 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» встановлено законодавчу норму прямої дії про обов'язковість встановлення органом місцевого самоврядування порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до норм цього Закону.

Такий порядок, прийнятий та оприлюднений органом місцевого самоврядування, відповідно до норм частини першої статті 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання на відповідній території.

У разі відсутності такого нормативно-правового акта замовники будівництва матимуть правові підстави для відмови від укладення договору про пайову участь, оскільки саме таким актом встановлюються як порядок залучення коштів пайової участі і, відповідно, істотні умови договорів пайової участі, так і порядок розрахунку розміру пайової участі, без якого неможливо буде органу місцевого самоврядування довести коректність зробленого розрахунку величини пайової участі конкретного замовника будівництва, що є істотною умовою такого договору згідно з нормами абзацу шостого частини дев'ятої статті 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» .

03.04.2008р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №1697 „Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. ЛьвоваВ» та затверджено типову форму „Договору про сплату інвестиційного внескуВ» .

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позивачем дотримано вимоги законодавства України про правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Таким чином, договір № 380 про пайову участь від 19.11.2013р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України за зверненням ТзОВ «Вайтек» - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України), а також є господарським договором, а не адміністративним. Відтак, клопотання ТзОВ «Вайтек» про припинення провадження судом відхиляється.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення», результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з Договору та закону позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є правомірними. Крім того, прийняття до виконання спірного договору ТзОВ «Вайтек» підтверджує часткова сплата ТзОВ «Вайтек» пайового внеску у розмірі 38 296,17грн.

Водночас, під час розгляду справи господарським судом Львівської області зобов'язано Департамент економічної політики Львівської міської ради надати розрахунок пайового внеску станом на момент здачі об'єкта в експлуатацію, оскільки проведення такого розрахунку входить до компетенції Департаменту, про що зазначалось вище.

У первісному позові зазначено, що відповідач сплату пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у визначений договором спосіб не здійснив, в результаті чого в нього виникла заборгованість в розмірі 300 000,00 грн. Про необхідність сплати заборгованості відповідача (позивача за зустрічним позовом) було попереджено листом від 21.01.2015р. №23-вих-61, який залишений ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до матеріалів справи та не заперечується сторонами, розмір інвестиційного внеску, зазначений у договорі, встановлений попереднім розрахунком інвестиційного внеску, який проведено станом на 11.11.2013р. Разом з цим у попередньому розрахунку інвестиційного внеску одночасно зазначено, що у випадку зміни техніко-економічних показників об'єкта розмір пайового внеску буде відкорегований за фактичними техніко-економічними показниками та показником опосередкованої вартості спорудження житла затвердженим на дату проведення перерахунку.

Судом вжито заходів до встановлення розміру пайового внеску, проведеного на підставі фактичних техніко-економічних показників, а отже і встановлення фактичної суми заборгованості з урахуванням приписів Положення про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова.

29.10.2015р. представником подано в канцелярію суду заяву (вх. №5036/15) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача (за первісним позовом) суму в розмірі 327 786,95грн. До заяви про збільшення позовних вимог долучено перерахунок пайового внеску станом на час введення об'єкту в експлуатацію, який становить 327 786,95грн. Проте, у долученому перерахунку Департаментом економічної політики Львівської міської ради не враховувалась сума в розмірі 38 296,17грн., яку було сплачено ТзОВ «Вайтек» 09.01.2014р.

Отже, позовні вимоги позивача (за первісним позовом) підлягають до задоволення частково, з врахуванням проведеної ТзОВ «Вайтек» оплати 38 296,17грн., в сумі 289 490,78грн.

Стосовно вимог зустрічного позову ТзОВ «Вайтек», суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 206 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

ТзОВ «Вайтек» зазначив у зустрічному позові, що змушений Департаментом економічної політики Львівської міської ради за одне і те саме зобов'язання взяти на себе відповідальність два рази, а саме, за договором на будівництво від 12.04.2006р. №101 та за договором про пайову участь від 19.11.2013р. №380.

Однак, як встановлено судом, предметом договору на будівництво від 12.04.2006р. №101 була сплата пайового внеску за будівництво готелю з вбудованим відділенням банку (п. 1 договору). А предметом договору про пайову участь від 19.11.2013р. №380, що є підставою заявленого прокурором позову, є реконструкція незавершеного будівництва готелю з відділенням банку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Цеховій, 1.

Розрахунок пайового внеску проведений згідно із п. 1.3 додатку 1 до Положення про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної Інфраструктури м. Львова, затвердженого ухвалою міської ради від 09.07.2009р. № 2779 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 03.04.2008р. № 1697». При цьому, відмінусовано суму у розмірі 230 790,00 грн. сплачену ТзОВ «Вайтек» відповідно до договору на будівництво від 12.04.2006р. № 101 при будівництві готелю з вбудованим відділенням банку.

При цьому, суд звертає увагу, що сплата пайового внеску не є видом відповідальності.

Зазначені у зустрічному позові обставини, як на підстави для розірвання договору, суд не приймає до уваги, оскільки до предмету доказування у даному випадку входить не тільки доведення факту порушення договору, але й встановлення істотності зазначених порушень договору, тобто наявності у зазначених порушень характеру таких, що значною мірою позбавили сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За укладеними договорами ТзОВ «Вайтек» зобов'язаний сплатити за різні за цільовим призначенням об'єкти будівництва. Відповідач (за первісним позовом) самостійно змінив призначення об'єкту будівництва без примусу Департаменту економічної політики Львівської міської ради. Останній лише проводив розрахунок сплати пайового внеску за різними об'єктами будівництва за зверненнями ТзОВ «Вайтек» та не порушував умов спірного договору.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Відтак, твердження ТзОВ «Вайтек» про істотні зміни обставин та про укладення договору під впливом тяжких обставин судом відхиляються за недоведеністю, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами Закону України „Про регулювання містобудівної діяльностіВ» , ст.ст. 509, 525 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82, 84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги за первісним позовом задоволити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВайтекВ» (79070, м. Львів, вул. Чукаріна, 6, ідентифікаційний код 33420094) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 34814859) 289 490,78грн. основного боргу.

3.В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВайтекВ» (79070, м. Львів, вул. Чукаріна, 6, ідентифікаційний код 33420094) в доход державного бюджету 5789,82грн. судового збору.

5.В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити повністю.

6. Накази видати згідно із ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.11.2015р.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Сухович Ю.О.