Рішення

від 02.11.2015 по справі 922/5195/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2015 р.Справа № 922/5195/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Всеукраїнський ОСОБА_1", м. Київ до ТОВ "Інтелія КОМ", м. Харків про стягнення 2280865,93 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 285 від 14.04.2015 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне АТ "Всеукраїнський ОСОБА_1" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Інтелія КОМ" заборгованість за кредитним договором №438 від 25.12.06р. в сумі 2280865,93грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 07.09.15р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.15р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2015 року не з’явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи містяться копії ухвал суду від 07.09.15р. та 12.10.15р., що направлялись відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулись на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п. 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 29-30), станом на час розгляду справи, місцезнаходження відповідача - 61001, АДРЕСА_1, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалами суду від 07.09.15р. та 12.10.15р. сторін було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

25 грудня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_3 (ПАТ «ВіЕйБіБанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелія Ком» (скорочено ТОВ «Інтелія Ком», надалі за текстом, Позичальник або Відповідач) було укладено Кредитний договір №438.

Відповідно до умов Кредитного договору №438 від 25.12.2006р. з усіма змінами, доповненнями та додатками до нього, що складають невід'ємну частину цього Договору (далі за текстом Кредитний договір), ПАТ «ВіЕйБі Банк» надав ТОВ «Інтелія Ком», як Позичальнику - юридичній особі на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у тимчасове користування грошові кредитні кошти в сумі - 70 000,00 (сімдесят тисяч) Євро 00 євроцентів (надалі - Кредит) з терміном користування кредитом по 24 грудня 2008 року включно та процентною ставкою за користування Кредитом 14 % (чотирнадцять) процентів річних.

Згідно до п.1.2. Кредитного Договору, цільовим використанням кредиту було придбання технологічного обладнання.

Надання Кредиту, відповідно до п. 1.1.4 Кредитного Договору здійснювалося в Євро окремими частинами (кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші"), шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з відкритого банком позичкового рахунку №20639300101241/978 на поточний рахунок Позичальника №26008300101241 відкрий в ПАТ «ВіЕйБі Банк». Надання кожного Траншу оформлялося Додатковою угодою, в якій встановлюється сума Траншу, термін його користування та процентна ставка.

ПАТ «ВіЕйБі Банк» як Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним Договором виконав та на підставі відповідних заяв Позичальника надав йому кредитних коштів на загальну суму -70 000,00 (сімдесят тисяч) Євро 00 євроцентів 5 (п'ятю) траншами, уклавши з Позичальником наступні Додаткові угоди, відповідно до яких здійснювалось надання Траншів, а саме:

- Додаткову угоду №1 від 09.01.2007р. на Транш Кредиту в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) Євро 00 євроцентів;

- Додаткову угоду №2 від 11.01.2007р. на Транш Кредиту в сумі 22 800,00 (двадцять дві тисячі вісімсот) Євро 00 євроцентів;

- Додаткову угоду № 4 від 02.02.2007р. на Транш Кредиту в сумі 5 200,00 (п'ять тисяч двісті) Євро 00 євроцентів;

- Додаткову угоду №5 від 07.02.2007р. на Транш Кредиту в сумі 3 000,00 (три тисячі) Євро 00 євроцентів;

- Додаткову угоду №6 від 06.03.2007р. на Транш Кредиту в сумі 9 000,00 (дев'ять тисяч) Євро 00 євроцентів.

Таким чином, ПАТ «ВіЕйБі Банк» виконуючи, як Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним Договором, надав Позичальнику Транші Кредиту в загальній сумі -70 000,00 (сімдесят тисяч) Євро 00 євроцентів, перерахувавши кошти згідно до меморіальних ордерів.

Повернення кредиту, згідно до умов Кредитного договору з усіма змінами, доповненнями та додатками до нього визначено у Додатковій угоді до Кредитного договору №8 від 11.02.2008р., де встановлений наступний порядок повернення кредиту - на відкритий Позичальнику позичковий рахунок щомісячно, починаючи з 24 числа з липня 2007 року по вересень 2008 року, рівними частками по 100,00 Євро, 24 жовтня 2008 року - 20 000,00 Євро, 24 листопада 2008 року - 20 000,00 Євро, 24 грудня 2008 року - 28 500,00 Євро.

За п. 2.6. Кредитного договору моментом повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Кредитодавця : суми кредиту, процентів, комісії, та можливих штрафних санкцій, визначених цим Договором. Порядок сплати процентів визначений в п. 2.7., зокрема за п.п 2.7.4. п.2.7. Кредитного договору встановлено, що фактично розраховані проценти за поточний календарний місяць Позичальник перераховує на рахунок №20684300101241/978 щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця, починаючи з 28 січня 2007 року.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Однак Відповідач в порушення умов Кредитного договору, свої зобов'язання щодо повернення кредиту у терміни встановлені п.2.3. Кредитного договору і Графіку до нього не виконав.

У п.4.6. Кредитного договору визначено, що у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов'язання за цим Договором, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за цим Договором на суму боргу.

За користування Кредитом Позичальнику, банком, відповідно до умов п.2.7.2 Кредитного договору, щомісячно нараховувались проценти у валюті Кредиту за поточний календарний місяць, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно цього Договору на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за Траншем.

Однак, Відповідач в порушення умов Кредитного Договору свої зобов'язання щодо сплати Процентів за користування Кредитом, встановлених умовами Кредитного договору, не виконав.

Також ст. 231 ГК України визначено що штрафні санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, а також що розмір цих санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів, визначених цим Договором, Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в умовами цього Договору, за кожний день прострочення виконання.

Пунктом 4.4. Кредитного Договору визначено, що у разі порушення Позичальником вимог п.п.3.3.3. - 3.3.18. цього Договору (в т.ч. зобов'язань щодо своєчасного повернення часток кредиту та зобов'язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом), Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5 (п'ять) процентів від суми Кредиту, визначеної в п. 1.1.1. цього Договору, за кожний випадок порушення за реквізитами, вказаними Кредитодавцем.

У п.4.5. Кредитного договору зазначено, що за згодою сторін, Кредитодавець має право у разі невиконання Позичальником буд-якого із зобов'язань, визначених цим Договором, вимагати повного погашення Кредиту, сплати процентів за фактичний час користування Кредитом, штрафних санкцій.

Однак, Позичальник в порушення всіх вищезазначених умов Кредитного договору та вимог чинного законодавства України не виконує зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Так, станом на 20.08.2015 року заборгованість Позичальника ТОВ «Інтелія Ком» за Кредитним договором в іноземній валюті всього становить - 93 619,07 євро і складається із наступної заборгованості (детальний розрахунок заборгованості по траншам, отриманим в іноземній валюті додається до позову):

- прострочена заборгованість за кредитом - 29 623,27 євро;

- заборгованість за процентами - 38 4678,14 євро;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 8 778,36 євро;

- пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 11 048,52 євро;

- заборгованість по 3% річних - 5 701,78 євро.

Таким чином, загальна заборгованість Позичальника ТОВ "Інтелія Ком" за Кредитним договором в національній валюті станом на 20.08.2015р. (за офіційним курсом НБУ 24,363262 гри. за 1 євро) всього складає - 2 280 865,93 (два мільйони двісті вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 93 копійки.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги є законними, обгрунтованими, не спростованими відповідачем, тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.

Згідно ч. З ст. 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Згідно до п. 22 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (станом на час звернення до суду з позовом, 31.08.15р.) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації у банку, від сплати судового збору звільняється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525-526, 598, 612, 629, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197, 231 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелія Ком" (61001, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 34329211) на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за Кредитним договором №438 від 25.12.2006р. в сумі - 2 280 865,93 (два мільйони двісті вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 93 копійки.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_5