Рішення

від 02.11.2015 по справі 914/2843/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015р. Справа№ 914/2843/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ

до відповідача: Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро», м.Львів

про стягнення 73371,88грн. та зобовязання вчинити дії

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», м.Київ до Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро», м.Львів про зобов'язання Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» надати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» довідку, складену у формі наведеній в Додатку №3 до Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за IV квартал 2014р.; стягнення з Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» штрафу у розмірі 73371,88грн. за порушення п.2.4 Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р.

Ухвалою суду від 21.08.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2015р. В судовому засіданні 07.10.2015р. оголошено перерву до 15.10.2015р. для надання можливості позивачу ознайомитись із відзивом на позовну заяву. Ухвалою суду від 15.10.2015р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача та відкладено розгляд справи на 28.10.2015р. В судовому засіданні 28.10.205р. оголошено перерву до 02.11.2015р.

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2015р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що в лютому 2014 року між позивачем та відповідачем - Спільним українсько-польським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс - кінотеатр «Дніпро» укладено договір застави для забезпечення належного виконання зобов'язань за раніше укладеним кредитним договором. За умовами договору відповідач, серед іншого, зобов'язався щоквартально надавати заставодержателю довідки встановленої форми. Проте, відповідачем ані на виконання умов договору, ані на вимогу заставодержателя таку довідку за IV квартал 2014р. не надано. Зазначене зумовило звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до суду із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача надати довідку, складену у формі наведеній в Додатку №3 до Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за IV квартал 2014р. та сплатити штраф за порушення договірних зобов'язань в розмірі 73371,88грн..

Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2015р. проти позову заперечив, з мотивів, вказаних у відзиві на позовну заяву (вх.№42847/15 від 07.10.2015р.) та додаткових поясненнях на відзив (вх.№46807/15 від 30.10.2015р.). Зазначив, зокрема, що Спільним українсько-польським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс - кінотеатр «Дніпро» в березні 2015 року, на вимогу позивача, надіслано передбачені договором застави довідки щодо майнових прав за контрактами за І та IV квартали 2014 року. Також подав клопотання (вх.№47107/15 від 02.11.2015р.) про зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Дослідивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (після зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»; позивач по справі, кредитор, заставодержатель за договорами) та Спільним українсько-польським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс - кінотеатр «Дніпро» (відповідач по справі, позичальник, заставодавець за договорами) укладено договір невідновлювальної кредитної лінії №600/03.3-163 від 28.08.2008р., з метою забезпечення зобов'язань за яким, сторонами укладено договір застави майнових прав №1 від 17.02.2014р.

Договором застави встановлено зобов'язання заставодавця надавати щоквартально, а також у будь-якому випадку на вимогу банку довідку, складену у формі наведеній в додатку №3 до цього договору застави (п.2.4).

Позивач стверджує, що зважаючи на систематичні порушення відповідачем вказаного положення договору, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» листом від 06.03.2015р. із вимогою про в строк протягом 5 днів з дня отримання даної вимоги надати банку довідку, складену у формі, наведеній в додатку №3 до договору застави, за IV квартал 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, таку вимогу отримано Спільним українсько-польським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс - кінотеатр «Дніпро» 10.03.2015р.

Позивач стверджує, що відповіді на таку вимогу не отримано, що й зумовило звернення до суду із позовом про зобов'язання Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» надати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» довідку, складену у формі наведеній в Додатку №3 до Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р. за IV квартал 2014р., а також стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 73371,88грн., нарахованих у відповідності до умов п.2.4 договору за невиконання взятих на себе зобов'язань.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, у п.2.4 договору застави закріплено обов'язок щоквартального надіслання заставодавцем довідки на підтвердження майнових прав за контрактами, які передані в заставу ПАТ «Укрсоцбанк», є в наявності та із зазначенням фактично сплаченої суми й суми дебіторської заборгованості.

Так, ст.254 ЦК України визначено, що до строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року (ч.2). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч.3).

Відтак, суд не приймає зауважень відповідача про те, що свій обов'язок з подання довідки за IV квартал 2014 року він міг виконати у І кварталі 2015 року, і приходить до висновку, що за умовами договору строк виконання зобов'язання із надіслання довідки, складеної у формі наведеній в додатку №3 до договору застави за IV квартал 2014 року, сплив в останній день останнього місяця такого кварталу, тобто 31.12.2014р. Водночас, до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження своєчасного виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань в цій частині.

Щодо тверджень відповідача про те, що відповідна довідка надсилалась на вимогу позивача в березні 2015 року, суд зазначає, що на підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку установи зв'язку та опису вкладення в цінний лист.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Проте, на описі вкладення до цінного листа не зазначено відповідний номер поштового відправлення, окрім цього календарний відбиток штемпеля установи зв'язку містить дефекти, які не дають можливості встановити точну дату відправки кореспонденції.

Таким чином, факт надіслання відповідної довідки на вимогу заставодержателя належними та допустимими доказами не підтверджено. Позивач проти отримання такої кореспонденції усно заперечив в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з ч.1 ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, слід вказати, що умовами п.2.4 договору визначено обов'язок подання довідки як щоквартально, так і додатково - на вимогу банку. Таким чином, навіть за умови виконання зобов'язання і надання довідки на вимогу банку в березні 2015 року, такі дії не можуть вважатись виконанням зобов'язання з подання довідки за IV квартал 2014 року в строк, тобто протягом жовтня-грудня 2014 року, але не пізніше 31.12.2014р., а тому не звільняють від відповідальності за невиконання умов договору.

Проте, беручи до уваги те, що до матеріалів справи відповідачем долучено копію довідки, складеної у формі, наведеній в Додатку №3 до Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р., за IV квартал 2014року, а також отримання її представником відповідача в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині позовної вимоги про зобов'язання Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» надати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» довідку, складену у формі, наведеній в Додатку №3 до Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р., за IV квартал 2014р. слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, зважаючи на відсутність предмету спору.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» штрафу у розмірі 73371,88грн. за порушення п.2.4 Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р., суд зазначає таке.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, у п.2.13 договору застави, сторони дійшли згоди, що за порушення кожного зі своїх обов'язків, передбачених пунктами 2.3-2.12 цього договору застави, заставодавець на вимогу банку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 3% від вартості предмета застави, зазначеної у п.1.6 цього договору застави, за кожен випадок такого порушення. Сторони також погодились, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані зі штрафом, становить три роки.

У п.1.6 договору застави визначено, що вартість предмета застави, за згодою сторін, на день підписання цього договору застави склала 2445729,36грн. за один календарний рік.

Враховуючи вищенаведене та проаналізуваваши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 73371,88грн. штрафу обґрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення.

У поданому відповідачем клопотанні (вх.№47107/15 від 02.11.2015р.), Спільне українсько-польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс - кінотеатр «Дніпро» просить зменшити розмір штрафу, зважаючи на важке фінансове становище товариства, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, в якому відображено баланс станом на 01.10.2015р., а також звіт про фінансові результати за 9 місяців, копію постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення з відповідача за рішенням третейського суду на користь позивача 25591552,86грн. заборгованості за договором та 25500,00грн. третейського збору.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.17.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Беручи до уваги майнові інтереси сторін, наслідки неналежного виконання зобов'язання зі щоквартального надання довідок встановленої форми, відсутність битків, завданих позивачу невиконанням таких зобов'язань, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру неустойки на 50%. Відтак, до стягнення із відповідача підлягає 36685,94грн.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.7 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України. Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.17.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. також роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Відтак, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги задоволено частково зважаючи на реалізацію судом свого права на зменшення розміру неустойки при прийнятті рішення по суті спору, а провадження по справі в частині позовних вимог припинено зважаючи на їх виконання відповідачем в ході судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» надати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» довідку, складену у формі, наведеній в Додатку №3 до Договору застави майнових прав №1 від 17.02.2014р., за IV квартал 2014р., - припинити.

3. Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» (м.Львів, пр. Свободи, буд.5; код ЄДРПОУ 22396984) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м.Київ, вул.Ковпака, буд.29; код ЄДРПОУ 00039019) 36685,94грн. штрафу та 3045,00грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 09.11.2015р.

Суддя Щигельська О.І.