Рішення

від 06.10.2015 по справі 917/1784/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015 Справа № 917/1784/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", 02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 18

До відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кривбасс - Транзит", адреса місцезнаходження: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Лиманна, 108; фактична адреса: 53040, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Орджонікідзе, вул. Польова, 33

Про стягнення 359 277,79 грн., з яких 84 132,33 грн. - заборгованість відповідача за лізинговими платежами за період з 16.12.2014 р. по 04.03.2015 р. за умовами Договору про фінансовий лізинг № 00006035 від 23.10.2012 р. та додатків до нього, 229 480,24 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди, 2 537,35 грн. - штраф відповідно до п. 8.2.2 договору, 4 013,70 грн. - пеня, 1 314,85 грн. - 3 % річних, 37 799, 31 грн. - інфляційні нарахування

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники

від позивача: ОСОБА_2 (див. протокол судового засідання);

від відповідача: не з'явилися (див. протокол судового засідання).

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 17.09.2015 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на неявку сторін та клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

06.10.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кривбасс - Транзит" 359 277,79 грн., з яких 84 132,33 грн. - заборгованість відповідача за лізинговими платежами за період з 16.12.2014 р. по 04.03.2015 р. за умовами Договору про фінансовий лізинг № 00006035 від 23.10.2012 р. та додатків до нього, 229 480,24 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди, 2 537,35 грн. - штраф відповідно до п. 8.2.2 договору, 4 013,70 грн. - пеня, 1 314,85 грн. - 3 % річних, 37 799, 31 грн. - інфляційні нарахування.

Позивач на позовних вимогах наполягає у повному обсязі за мотивами позовної заяви.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання жодного разу не забезпечив. Процесуальні документи, які направлялися за вказаною у позовній заяві адресою, повернулися до суду з відмітками поштового відділення "за даною адресою фірма не існує".

У п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 (із змінами і доповненнями) зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

23.10.2012 р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кривбасс - Транзит" (лізингоодержувач) укладено Договір про фінансовий лізинг № 00006035 (далі - Договір, а. с. 14 - 24), за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати у користування об'єкт лізингу - транспортний засіб Audi A5, 2012 року виробництва, шасі № WAUZZZ8F3CIH014893, реєстраційний номер НОМЕР_1, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти Об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину Договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 55 841,93 доларів США, з яких авансовий платіж 18 613,98 доларів США та 55 841,93 доларів США - обсяг фінансування.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме Порше Лізинг Україна лізингові платежі у відповідності до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень контракту (п. 6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу);

- кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу (місяців) - 60, лізинговий платіж (еквівалент) - 1 568,17 $, адміністративний платіж (еквівалент) - 1 116,84 $ (умови лізингу, а. с. 14);

- лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі щомісяця до 15 числа (План відшкодування, а. с. 25-28);

- лізингоодержувач покриває всі витрати, понесені в результаті експлуатації об'єкта лізингу, включаючи, окрім іншого, інші витрати, що можуть бути понесені внаслідок дотримання обґрунтованих вимог Порше Лізинг Україна щодо експлуатації та/або передачі товару (п. 4.4 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу);

- у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відподвіно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту (п. 12.9. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу);

- у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу; штрафні санкції, за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна: еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу (п. 8.2. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу);

- строк лізингу починається з дати підписання Акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу, контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.2-12.3 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу).

23.10.2012 року сторонами було підписано Акт прийому - передачі предмета лізингу транспортний засіб Audi A5, 2012 року виробництва, шасі № WAUZZZ8F3CIH014893, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 29), що є підтвердженням виконання позивачем умов договору.

За даними позивача в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з сплати лізингових платежів в порушення умов договору виконав не в повному обсязі.

Позивачем виставлено рахунки - фактури № 00244666 від 03.12.2014 року на суму 23 930,27 грн., № 00251919 від 12.01.2015 року на суму 28 525,02 грн., № 00258841 від 02.02.2015 року на суму 31 677,04 грн., які відповідачем не оплачено.

Відповідно до умов договору (розділ 8 Прострочення платежів) 08.01.2015 року позивач направив відповідачу перше нагадування про несплату, 19.01.2015 року - друге нагадування про несплату, 04.02.2015 року, 17.02.2015 року та 04.03.2015 року - третє нагадування про несплату, які відповідачем проігноровано

04.03.2015 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 00006035 з пропозицією погасити існуючу заборгованість, а також повідомив останнього про відмову від договору про фінансовий лізинг відповідно до умов даного договору (а. с. 46-47). Будь-якого реагування від відповідача не надходило, на дату подачі позову заборгованість не сплачена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 359 277,79 грн., з яких 84 132,33 грн. - заборгованість відповідача за лізинговими платежами за період з 16.12.2014 р. по 04.03.2015 р. за умовами Договору про фінансовий лізинг № 00006035 від 23.10.2012 р. та додатків до нього, 229 480,24 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди, 2 537,35 грн. - штраф відповідно до п. 8.2.2 договору, 4 013,70 грн. - пеня, 1 314,85 грн. - 3 % річних, 37 799, 31 грн. - інфляційні нарахування.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст. 1 ОСОБА_3 України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим ОСОБА_3. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу (ст. 2 ОСОБА_3 України "Про фінансовий лізинг").

Умовами ст. 3 вказаного ОСОБА_3 встановлено, що предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим ОСОБА_3.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Згідно зі статтею 16 ОСОБА_3 України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізінг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність Лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо передання об'єкта лізингу, Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України лізингові платежі за користування об'єктом лізингу не оплатив. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 84 132,33 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1 314,85 грн. за період та 37 799,31 грн. інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі щодо 3 % річних та частково щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 28 381,48 грн. У стягненні 9 417,83 грн. інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_3 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2.1 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Згідно статті 4 ОСОБА_3 України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 013,70 грн. пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та ОСОБА_3 України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: ОСОБА_3 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Пунктом 8.2.2 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються штрафні санкції, за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна: еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 537,86 грн. штрафу, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір штрафу є правомірними, відповідачем не спростований, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 229 480,24 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Розділом 8 Додатку до Договору фінансового лізингу - Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу передбачено відповідальність за прострочення платежів. Зокрема, п. п. 8.3.1 визначено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш як на 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо оплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий самий строк другу вимогу щодо оплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом.

Згідно п. 12.7 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає лізингооодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача. У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги через відсутність за адресою/повернення через закінчення строку зберігання, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим.

Відповідно до викладених умов договору 08.01.2015 року позивач направив відповідачу перше нагадування про несплату, 19.01.2015 року - друге нагадування про несплату, 04.02.2015 року, 17.02.2015 року та 04.03.2015 року - третє нагадування про несплату, які відповідачем проігноровано (а. с. 41-45).

04.03.2015 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 00006035 з пропозицією погасити існуючу заборгованість, а також повідомив останнього про відмову від договору про фінансовий лізинг відповідно до умов даного договору (а. с. 46-47).

Жоден із документів, направлений відповідачеві, не був отриманий, усі поверталися поштовим відділенням із відмітками "за даною адресою адресат не знаходиться" (а. с. 48-50).

Таким чином, датою розірвання Договору є 04.03.2015 року , станом на 27.07.2015 р. (на момент подачі позовної заяви до суду) об'єкт лізингу не повернутий Позивачу. Останній не повідомлений про місцезнаходження транспортного засобу та чи існує він взагалі на даний час.

Відповідно до п. 6.3. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу Сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна очікуваної станом на дату виконання контракту суми, зокрема, на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ "КІБ Креді ОСОБА_4"), як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

На дату розірвання договору залишилась несплаченою частина лізингового платежу - проценти та комісії за період з 04.03.2015 р. по 15.05.2017 р. у розмірі 10 341,14 доларів США.

Станом на 27.07.2015 р. курс ПАТ "Креді ОСОБА_4", який застосовується для розрахунку платежів, на 27.07.2015 р. становить 22,191 грн. за 1 долар США. За підрахунком позивача, несплачена частина лізингового платежу - проценти та комісії, за період з 04.03.2015р. по 15.05.2017р. становить 229 480,24 грн. (10 341,14 доларів США х 22,191грн.).

Відповідно до ч. 1 п. б ст. 10 ОСОБА_3 України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

При укладанні між сторонами Договору, позивач сподівався отримати доходи впродовж дії договору при належному виконані умов Договору Відповідачем.

Згідно п. 12.9 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу Лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю Об'єкту лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу Об'єкту лізингу або, якщо Об'єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартістю Об'єкту лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та Лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими Платежами, що залишилися несплаченими Лізингоодержувачем відповідно до умов контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована Лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання Лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання Контракту .

За викладеного, враховуючи, що станом на час звернення позивача до суду з даним позовом об'єкт лізингу йому повернуто не було, позивач поніс збитки у зв'язку із відсутністю можливості передати зазначений об'єкт у повторний лізинг, позовні вимоги щодо стягнення 229 480,24 грн. грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 349 859,96 грн. заборгованості, в т. ч. яких 84 132,33 грн. - заборгованість відповідача за лізинговими платежами за період з 16.12.2014 р. по 04.03.2015 р. за умовами Договору про фінансовий лізинг № 00006035 від 23.10.2012 р. та додатків до нього, 229 480,24 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди, 2 537,35 грн. - штраф відповідно до п. 8.2.2 договору, 4 013,70 грн. - пеня, 1 314,85 грн. - 3 % річних, 28 381,48 грн. - інфляційні нарахування підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У стягненні 9 417,83 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 22, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Кривбасс - Транзит", (адреса місцезнаходження: 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Лиманна, 108; фактична адреса: 53040, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Орджонікідзе, вул. Польова, 33) код ЄДРПОУ 36721892 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м. Київ, пр. П. Тичини, 18) код ЄДРПОУ 35571472 - 349 859,96 грн. заборгованості, в т. ч. яких 84 132,33 грн. - заборгованість відповідача за лізинговими платежами за період з 16.12.2014 р. по 04.03.2015 р. за умовами Договору про фінансовий лізинг № 00006035 від 23.10.2012 р. та додатків до нього, 229 480,24 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди, 2 537,35 грн. - штраф відповідно до п. 8.2.2 договору, 4 013,70 грн. - пеня, 1 314,85 грн. - 3 % річних, 28 381,48 грн. - інфляційні нарахування та 6 997,20 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 9 417,83 грн. інфляційних втрат - у позові відмовити.

Повне рішення складено 22.10.2015 року

Суддя Г.І.Бунякіна