Рішення

від 26.10.2015 по справі 922/4750/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р.Справа № 922/4750/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" ОСОБА_1, м. Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТП-Пласттрейд", смт. Буди про стягнення 777522,05 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "ХТП-Пласттрейд" (далі - відповідач) звернулось ПАТ "Дельта Банк" (далі - позивач). У позові останній просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 699000044033011-1 від 18.06.2013 року розмір якої станом на 29.07.2015 року становить 777522,05 грн. та складається з:

- строкової суми за кредитом - 344500,00 грн.;

- простроченої заборгованості за кредитом - 259186,12 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 31330,54 грн.;

- три відсотки річних від суми простроченого кредиту - 3924,12 грн.;

- проценти за період з 01.07.2015 року по 29.07.2015 року - 14029,50 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами - 112397,53 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів - 11552,17 грн.;

- три відсотки річних від суми прострочених процентів - 602,07 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 23.09.2015 року о 12:00 год. Ухвалою суду від 23.09.2015 року розгляд справи був відкладений до 12.10.2015 року до 11:15 год.

Ухвалою суду від 12.10.2015 року, за клопотанням представника позивача, був продовжений строк розгляду спору, до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України та розгляд справи був відкладений до 26.10.2015 року до 10:00 год.

26.10.2015 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати пояснення по справі. Суд дослідивши матеріали справи, відхиляє клопотання представника третьої особи, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Позовна заява надійшла до господарського суду 20.08.2015 року, а за ухвалою суду від 12.10.2015 року строк розгляду спору був продовжений до 04.11.2015 року. Згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін в судове засідання не з'явились, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов’язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, 18 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством В«Астра БанкВ» , (надалі за текстом В«Первинний кредиторВ» ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХТП-Пласттрейд" (надалі за текстом В«ПозичальникВ» /«³дповідачВ» ) було укладено Кредитний договір №699000044033011-1 (надалі за текстом В«Кредитний договірВ» ) за умовами якого Первинний кредитор надав Позичальнику відновлювану кредитну лінію, а Позичальник зобов'язався повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим Договором та договорами про внесення змін та доповнень до цього Договору. Надання суми кредиту в межах кредитної лінії здійснюється частинами - кредитними траншами в порядку та на умовах, визначених в договорах про внесення змін та доповнень до цього Договору, з кінцевим строком погашенням по 17 червня 2016 року.

На момент укладання цього Договору розмір кредитного ліміту становив 1890000,00 грн.

Строк остаточного виконання зобов'язань за Кредитним договором - не пізніше В« 17В» червня 2016 року.

02 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством В«Астра БанкВ» та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» укладено Договір відступлення прав вимоги, посвідчений 02 грудня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1533, який діє зі змінами та доповненнями (надалі за текстом - В«Договір відступлення прав вимогиВ» ).

Внаслідок укладення Договору відступлення прав вимоги та відповідно до ст.ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України, Публічне акціонерне товариство В«Дельта БанкВ» набуло статус нового кредитора за генеральним кредитним договором №699000044033011-1 від 18 червня 2013 року, укладеним із ТОВ "ХТП-Пласттрейд".

Свої зобов'язання за Кредитним договором Банк виконав належним чином та надав Позичальнику кошти визначені умовами Кредитного договору, що підтверджується виписками по рахункам позичальника, які в розумінні ЗУ В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» є первинними бухгалтерськими документами та належним доказом здійснення господарсько-фінансової операції.

Відповідно п. 1.6. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку 19,5 (дев'ятнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних.

Відповідно п. 1.6.1. Кредитного договору Позичальник сплачує комісію за встановлення/збільшення (надання) кредитного ліміту

- одноразово, із розрахунку 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) процентів від суми встановленого Загального кредитного ліміту, в порядку та на умовах згідно із Генеральним кредитним договором;

- комісію за управління кредитними коштами (резервування коштів на користь - Позичальника) - щомісячно, із розрахунку 0,0015 (нуль цілих п'ятнадцять десятитисячних) процентів від суми невикористаного Загального кредитного ліміту за день, в порядку та на умовах згідно із Генеральним кредитним договором.

Згідно п. 2.4. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти у валюті кредиту, щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним та в день повного повернення кредиту, шляхом перерахування суми нарахованих процентів на рахунок для обліку нарахованих процентів, зазначений в п. 4.1.1 цього Договору.

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору сторони домовились, що нарахування і сплата комісії за управління кредитними коштами (резервування коштів на користь Позичальника) згідно з п. 1.6.2 цього Договору здійснюється у порядку, передбаченому Генеральним кредитним договором.

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами та/або комісіями Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє па дату виникнення простроченої заборгованості, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Втім, Відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, в результаті чого у останнього виникла прострочена заборгованість, розмір якої, станом на 29.07.2015 року, становить 777522,05 грн.

Вказана заборгованість складається з:

- строкова суми за кредитом - 344500,00 грн.;

- прострочена заборгованість за кредитом - 259186,12 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 31330,54 грн.;

- три відсотки річних від суми простроченого кредиту - 3924,12 грн.;

- проценти за період з 01.07.2015 року по 29.07.2015 року - 14029,50 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами - 112397,53 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів - 11552,17 грн.;

- три відсотки річних від суми прострочених процентів - 602,07 грн.

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами та/або комісіями Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє па дату виникнення простроченої заборгованості, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору Кредитор має безумовне право не надавати кредитні кошти за цим договором та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, завданих Кредитору в результаті невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, а Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору кредит, сплатити належні проценти, комісії, можливі штрафні санкції, а також відшкодувати завдані Кредитору збитки.

Відповідно до п. 7.5. Кредитного договору вимога про дострокове повернення Кредиту згідно пункту 7.4 цього Договору направляється Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів після її відправлення.

Судом встановлено, що договір який укладено між позивачем та відповідачем за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як роз'яснено у п. п. 2.1., 2.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, враховуючи наведені фактичні дані та норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1054, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТП-Пласттрейд" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Франка, 8, код ЄДРПОУ 38117777) на користь Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» (м. Київ, вул. Щорса, 36-б; поштова адреса: 01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38; п/р 373910011 в ПАТ В«Дельта БанкВ» , МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за Кредитним договором № 699000044033011-1 від 18.06.2013 року розмір якої станом на 29.07.2015 року становить 777522,05 грн. та складається з:

- строкової суми за кредитом - 344500,00 грн.;

- простроченої заборгованості за кредитом - 259186,12 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 31330,54 грн.;

- три відсотки річних від суми простроченого кредиту - 3924,12 грн.;

- проценти за період з 01.07.2015 року по 29.07.2015 року - 14029,50 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами - 112397,53 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів - 11552,17 грн.;

- три відсотки річних від суми прострочених процентів - 602,07 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТП-Пласттрейд" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Франка, 8, код ЄДРПОУ 38117777) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 15550,45 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_4