Рішення

від 24.10.2011 по справі 19/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/83 24.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітліфт-21»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»

Про стягнення заборгованості 238 249,48 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 за дов. № 44 від 16.08.2011 р.

від відповідача не з»явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітліфт - 21»звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»суму боргу в розмірі 238 249,48 грн., що складається з суми основного боргу у розмірі - 195 036,80 грн., пені 15 207,53 грн., збитки від інфляції в сумі 22 234,20 грн. та 3% річних в сумі 5 770,95 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, які випливають з договору № 1-07/07 на поставку, монтаж і наладку ліфтового обладнання .

Ухвалою суду від 04.08.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 19/83 та призначено розгляд справи на 19.08.11 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2011 р. розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва, 03.10.2011 року справу № 19/83 передано для розгляду судді Головіній К.І. в зв'язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року справу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.10.2011 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 24.10.2011 року справу № 19/83 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв'язку із виходом з лікарняного.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, до відділу діловодства подав клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку із знаходженням представника у відрядженні.

Представник позивача в судовому засіданні 24.10.2011 року заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача, позовні вимоги підтримав.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 24.10.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма «Альфа-Сервіс»(«Замовник») та Товариство з обмеженою відповідальністю («Підрядник») було укладено Договір № 1-07/07 на поставку, монтаж і наладку ліфтового обладнання.

Згідно Додаткової угоди № 2 до договору № 1-07/07 вартість договору збільшилась за рахунок вартості монтажних робіт в сумі 107 986,20 грн. та склала суму 2 314 251,60 грн..

Відповідно до 2.2 Договору розрахунки за монтажно-налагоджувальні роботи проводяться, щомісячно на підставі довідки за формою КБ-3 та Акту за формою КБ-2в на протязі 10 (десяти) банківських днів після їх підписання Сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив обладнання в повному об'ємі визначеному договором на загальну суму 634 268,40 грн., а відповідач прийняв обладнання та роботи в повному об'ємі, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 20.02.2008 року та актами виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за 2008,2009,2010 роки на загальну суму - 2 298 452,40 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків відповідач оплатив - 2 103 415,60 грн., решту боргу в розмірі 195 036,80 грн. на поточний рахунок позивача не перерахував.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за угодою складає 195 036,80 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з огляду на таке.

Внаслідок укладення Договору № 1-07/07 на поставку, монтаж і наладку ліфтового обладнання між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач прийняв роботи та підписав Довідку за формою КБ-3 та Акт за формою КБ-2 - 30.06.2010 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору строк сплати заборгованості настав - 14.07.2010 року.

Отже, судом встановлений факт порушення відповідачем договірних зобов'язань.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 15 207,53 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2 умов Договору за несвоєчасну сплату платежів нараховується пеня у розмірі 0,1 % від вартості договору за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 5 770,95 грн. та інфляційні втрати у розмірі 22 234,20 грн. з огляду на таке..

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс» (03048, м. Київ, вул.. Ернста, 16-б кімната 201, код ЄДРПОУ 22965175, р\р 26001300101106 в КФ АТ «ВАБанк м. Києва, МФО 320519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітліфт-21»(04212, м. Київ, вул.. Лісозахисна, р\р 26007223606700 в АТ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 34350725), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу у розмірі - 195 036 (сто дев'яносто п'ять тисяч тридцять шість) грн. 80 коп., пеню у розмірі - 15 207 (п'ятнадцять тисяч двісті сім) грн. 53 коп., три відсотки річних у розмірі - 5 770 (п'ять тисяч сімсот сім) грн. 95 коп., інфляційні втрати в розмірі - 22 234 (двадцять дві тисячі двісті тридцять чотири) грн. 20 коп., державне мито у розмірі - 2 382 (дві тисячі триста вісімдесят дві) грн. 50 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 26.10.11 р.