Рішення

від 05.11.2015 по справі 910/25304/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015Справа №910/25304/15 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕЛІК"

про стягнення 81 036,59 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В. (довіреність № 2326-К-О від 11.07.2014)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕЛІК" про стягнення заборгованості за договором № Б/Н від 19.12.2013 у розмірі 81 036, 59 грн., з яких: 48 202,12 грн. - заборгованість за кредитом, 15 247,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 917, 13 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3 669,52 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 19.12.2013 р. в частині сплати коштів для погашення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/25304/15, розгляд справи призначено на 13.10.2015.

В судове засідання 13.10.2015 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2015 не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 24.09.2015 документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 13.10.2015 представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи, проте, документів на виконання вимог ухвали суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.11.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.11.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, наддав письмові пояснення по справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 05.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно заяви про відкриття поточного рахунку, поданої 19.12.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЕЛІК", Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" здійснювалось обслуговування поточного рахунку № 26009052720505 з встановленим кредитним лімітом, в електронному вигляді, через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Зазначені правила розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком, його партнерами, до якої приєднується клієнт підписуючи заяву у відділенні банку.

Крім того, 19.12.2013 відповідачем підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої Приватне підприємство "ШЕЛІК" погоджується та приєднується до умов викладених в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, розміщені на сайті банку http://privatbank.ua.

Відповідно до п. 1.2.4 Умов та Правил клієнт зобов'язаний при незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів Банку надати Банку письмову вимогу про розірвання Договору та погасити заборгованість перед Банком. Відповідач не надавав до Банку жодної письмової вимоги про незгоду з Умовами та Правилами.

Відповідно до пункту 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до пункту 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно з пунктом 3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до пункту 3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну (паперовій або електронній) інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Пункт 3.18.1.6 Умов визначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно з п. 3.18.1.17 при перерахунку Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які інші рахунки або пластикові картки, держателем яких є сам володілець поточного рахунку, з суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань утримується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягає сплаті Банку, зі свого поточного рахунку.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.18.4.1 Умов).

Відповідно до пункту 3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з пунктом 3.18.4.1.2 Умов, при не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.18.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Крім того, з 01 липня 2014 року згідно Наказу СП-2014-6780656 від 10.06.2014 року відбулися зміни в «Умовах і правилах надання банківських послуг «п. 3.2.1.4.1.3. умов передбачено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно з пунктом 3.18.1.8 Умов, при несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт на рахунок № 26009052720505 у встановлених розмірах: 23.12.2013 р. - 17 600,00 грн., 17.01.2014 р. - 35 600,00 грн., 01.03.2014 р. - 35 600,00 грн., 02.03.2014 р. - 34 225,45 грн., 11.06.2014 р. - 60 000,00 грн., 15.07.2014 р. - 35 000,00 грн., 05.09.2014 р. - 0,00 грн., 20.11.2014 р. - 50 000,00 грн., 08.12.2014 р. - 80 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою від 10.09.2015 р. вих. № 08.7.0.0.0/150910174318 та випискою з рахунку відповідача № 26009052720505.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплаті комісії в передбачені договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 48 202,12 грн. боргу за кредитом, 15247,82 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом, 3 669,52 грн. боргу по комісії за користування кредитом.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 26.08.2015 р. № E0209K3B1O066, в якій вимагав від останнього виконання грошового зобов'язання за Договором. Однак, вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Внаслідок укладання договору банківського обслуговування, у вигляді заяви на відкриття рахунку від 19.12.2013 р., між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Будь-яких доказів погашення відповідачем заборгованості за Договором в строки, встановлені у ньому сторонами спору суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що складається з 48 202,12 грн. боргу за кредитом, 15 247,82 грн. боргу по відсоткам за користування кредитом, 3 669,52 грн. боргу по комісії за користування кредитом обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті відсотків та комісії не провів, а, отже, є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодекс і визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4,1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати кредиту, сплати відсотків та комісії.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.18.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за обґрунтованими розрахунками позивача, з яким погоджується суд, становить 13 917,13 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення 13 917,13 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, наведених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕЛІК" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 17, кв. 250, код 36136075) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 48 202,12 грн. заборгованості за кредитом, 15 247,82 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 13 917,13 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань, 3 669,52 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин