Рішення

від 05.11.2015 по справі 920/1637/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.2015 Справа № 920/1637/15 За позовом: Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське підприємство «Агротехсервіс», м. Суми;

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2603/02.02.02-17 від 26.12.14 р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №17 від 05.05.2015 р.;

При секретарі судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору : позивач просить суд вважати укладеними зміни до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 20.01.1997 р. №125 в частині розміру орендної плати, а саме , - розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі шляхом викладення п. 2.1. договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 3,0% від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання договору з наступним урахуванням коригувань, відповідно до змін у чинному законодавстві. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, на рахунок міського бюджету м. Суми №33218812700002, код платежу 18010600. Банк одержувача ГУДКСУ в Сумській області код 37970593, МФО 837013». Крім того, просить суд покласти судові витрати на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог не заперечував, посилаючись на те, що вже протягом тривалого часу проводить оплату за оренду земельної ділянки у розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки у рік.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

20 січня 1997 року між Сумською міською радою і Сумським ВАТ «Агротехсервіс» (в подальшому - ПАТ «Сумське підприємство «Агротехсервіс») було укладено Договір №125 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач на підставі рішення ХVI сесії 22 скликання від 18.12.1996 р. передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 4,25 га під розміщення виробничої бази.

Згідно п. 1.2. Договору земельна ділянка надається оренду строком на 25 років.

Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини, пов'язані із орендою землі регулюються законом.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 290 Податкового кодексу України річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до Бюджетного кодексу України і не може бути меншою для інших категорій земель (від категорій земель сільськогосподарського призначення) - трикратного розміру земельного податку; та не може бути більшою 12% від нормативної грошової оцінки землі (ст. 288 Податкового кодексу України).

Таким чином, орендна плата за договорами оренди землі несільськогосподарського призначення не може бути меншою ніж 3 % та не більшою за 12% від нормативної грошової оцінки землі.

Зі змісту п. 2.1. Договору вбачається, що плата за землю вноситься відповідачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі середньої ставки земельного податку даної зони щомісячно рівними частками.

Згідно п. 1.2. Договору земельна ділянка передається для розміщення виробничої бази. Відповідно до розрахунку орендної плати за 2010 рік, який є додатком до Договору /а.с. 12/, цільове призначення земельної ділянки під виробничою базою визначено як землі визначено як землі транспорту.

Відповідно до змісту п. п. 4.5. п. 7.2. Рішення Сумської міської ради від 13.01.2015 р.№3934-МР «Про встановлення плати за землю на території міста Суми» для земельних ділянок із функціональним призначенням виробнича база для обчислення орендної плати встановлено мінімальний розмір у 3,0%.

Зі змісту додатку до Договору /а.с. 12/ вбачається, що розмір орендної плати на рік згідно договору становить 1% від грошової оцінки землі відповідно до розрахунку орендної плати на 2010 рік, проте розмір орендної плати на рік згідно даного Договору та чинного законодавства України повинен становити 3,0% від нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою відповідно до умов договору.

Рішенням Сумської міської ради від 08.07.2015 р. №4582-МР «Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати» позивачем вирішено запропонувати орендарям, зазначеним у додатку до нього, внести зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати згідно з попереднім рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 р. №3934-МР /з урахуванням змін, внесених Рішенням №3979-МР від 28.01.2015 р./.

На виконання п.2 вказаного рішення №4582-МР Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від імені позивача надіслано на адресу відповідача лист №640/06.01-20 від 31.07.2015 р. з пропозицією внести відповідні зміни до Договору та привести його у відповідність до вимог діючого законодавства, проте станом на жовтень 2015 року відповідь від відповідача на адресу позивача не надходила, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

Частиною 4 ст. 188 ГК України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зміна розміру коефіцієнту індексації відбувається щорічно на підставі статті 289 Податкового кодексу України. Державний комітет України із земельних ресурсів щорічно інформує про індексацію нормативної грошової оцінки земель, де вказує індекси, що повинні застосовуватись при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки земель на кожен поточний рік.

Статтею 142 Конституції України закріплено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 632 Цивільного кодексу України зміна ціни договору в процесі його виконання цілком допускається. Заборонена лише зміна ціни договору, який повністю виконано.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору, а також в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що розмір орендної плати за землю законодавчо був змінений.

Крім того, рішення Сумської міської ради від 13.01.2015 року № 3934-МР «Про встановлення плати за землю на території міста Суми» та Рішення Сумської міської ради від 08.07.2015 року № 4582-МР «Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати» є діючими, не скасовані та не оскаржені в судовому порядку.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов на підставі викладеного, суд дійшов до висновку про те, що розмір орендної плати за землю законодавчо був змінений, позивач належним чином надіслав пропозицію про зміну умов договору оренди, а відповідач безпідставно ухиляється від внесення змін до Договору, а отже позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Вважати укладеними зміни до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 20.01.1997 р. №125, укладеного між Сумською міською радою і Публічного акціонерного товариства «Сумське підприємство «Агротехсервіс», в частині розміру орендної плати, а саме, - розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі шляхом викладення п. 2.1. договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 3,0% від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання договору з наступним урахуванням коригувань, відповідно до змін у чинному законодавстві. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, на рахунок міського бюджету м. Суми №33218812700002, код платежу 18010600. Банк одержувача ГУДКСУ в Сумській області код 37970593, МФО 837013».

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське підприємство «Агротехсервіс» (40020, м. Суми, проспект Курський, 105, код 03760941) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253) 1218 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 10.11.2015 року .

Суддя ОСОБА_3